Україна втратила половину захоплених території у Курській області

Увага розслідування: Стрімкий злет та падіння прокурора Андріїва

Величезний інтерес спостерігається щодо майнових активів, які належать прокурору Андрієву та його сім'ї. Повний оборот підій відкриває розмірковання навколо того, як саме ця сім'я здобула власність на елітні особняки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, і хто з його колег в цьому брав участь та продовжує надавати допомогу.

Поліція Києва веде кримінальне розслідування у справі про обставини забудови елітними дачними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу, який знаходиться за адресою Столичне шосе, № 149, у Голосіївському районі, відомому як Конча-Заспа. Основна кваліфікація полягає у застосуванні ст. 190 Кримінального кодексу України щодо шахрайства в особливо великих розмірах, що є важливим злочином.

У процесі розслідування було виявлено, що щодо первісного власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ "Київгума" порушено справу про банкрутство. Призначений управитель Кудляк незаконно розпоряджався майном, включаючи землю та незавершені будівництва на цій території. Наслідком стало створення елітного котеджного містечка, приховане за легальним покриттям заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю.

Згідно з виявленнями, прокурор Андрієв Васильович отримав два будинки за значно заниженою ціною, але не за 1,5 млн доларів кожен, як повідомлялося. Це спричинило подальше розслідування, у тому числі і Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке вивчає можливі випадки незаконного збагачення.

Додатково, Державне бюро розслідувань розпочало провадження у справі про недостовірне декларування та можливе незаконне збагачення прокурора Андрієва. Через це існує ймовірність, що подальші кроки можуть включати не лише запрошення на новосілля, але й судові дії щодо порушених правил.

В цілому, справа прокурора Андрієва стала символом складнощів у боротьбі з корупцією в Україні, а також підкреслює необхідність ретельного контролю за майном та діяльністю посадових осіб, особливо в контексті їхнього відповідального ставлення до справедливості та законності.

У зазначеній статті викладено докладну інформацію щодо складної ситуації, пов'язаної з прокурором Андрієвим та його майновими активами. На перший погляд, здається, що він виграв у лотерею, отримавши два елітні будинки за надзвичайно низькою ціною. Однак подальше розслідування вказує на можливе незаконне походження цих активів, що викликає серйозні питання щодо його діяльності та чесності.

Стаття розкриває широкий спектр проблем, які існують у сфері нерухомості та протидії корупції в Україні. Вона підкреслює важливість ретельного контролю за діяльністю посадових осіб, зокрема прокурорів, та необхідність посилення механізмів перевірки майнових декларацій та попередження незаконного збагачення.

Зазначена ситуація також викликає негативне ставлення громадськості та розпалює дискусії щодо ефективності боротьби з корупцією та відповідальності посадових осіб перед законом. Необхідно вжити рішучих заходів для забезпечення прозорості та прозорого управління майном, щоб відновити довіру громадськості до інституцій влади та забезпечити реальний прогрес в боротьбі з корупцією.

У Тернопільській області правоохоронні органи виявили масштабну корупційну схему в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Ця новина сколихнула громадськість та привернула увагу до проблем у системі військового обліку та мобілізації.

У Нацполіції розповіли, що кожна послуга оцінювалася по-різному. Сума коливалася від 1 до 15 тисяч доларів. За оновлення військових даних із проставленням відповідного штрихкоду в тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного, а також із перспективою уникнути мобілізації – 2000 доларів.

Від 5 до 15 тисяч доларів коштував вплив на членів ЛКК з метою списання з військової служби, а також за допомогу в переведенні з бойових частин у тилові з перспективою подальшого звільнення з військ.

При цьому, тим, хто мав законні підстави на відстрочку її не давали і насильно мобілізовували для підвищення показника ефективності роботи. А потім вимагали гроші за звільнення.

Попереду Верховної Ради – законопроект про посилення мобілізації, який передбачає розгляд у другому читанні до кінця березня. За прогнозами члена оборонного комітету, Федора Веніславського, оптимістичний сценарій передбачає завершення роботи над поданими поправками до 10-15 березня, а песимістичний – до 20 березня. Представлено понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, де були уточнені перехідні та заключні положення. Наступним кроком буде обговорення з авторами поправок.

Основні аспекти законопроекту такі:

У змінах вирішено прибрати обмеження конституційних прав і свобод, що стосуються виїзду за межі України та арешту банківських рахунків. Про обмеження на керування транспортними засобами буде прийнято окреме рішення.Впровадження електронного кабінету призовника: реєстрація в ньому стане правом, а не обов'язком.Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства та інші організації братимуть участь у мобілізаційних заходах, але їх повноваження будуть уточнені.Поліція матиме право повідомляти громадян за запитами територіальних центрів комплектування. У присутності представників цих центрів поліцейські зможуть вручати повістки. Поліцейські будуть переведені зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але отримають бронежилети від мобілізації. З'являться засоби відеофіксації.Всі аспіранти отримають право на відстрочку незалежно від форми навчання. З'явиться механізм обчислення ухильників.Громадяни, які отримали інвалідність II і III групи або визнані обмежено придатними до військової служби, пройдуть перегляд у ВЛК.Деякі засуджені та особи, що відбувають покарання, можуть бути мобілізовані.Щодо демобілізації домовлено, що вона відбудеться після 36 місяців служби.Збережеться базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років. Українська Верховна Рада активно працює над законопроектом щодо посилення мобілізації, очікується, що його розглянуть у другому читанні до кінця березня. Члени оборонного комітету прогнозують, що це може статися відповідно до оптимістичного сценарію до 10-15 березня або до 20 березня за песимістичного. Законопроект містить понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків. Всі вони вже пройшли розгляд на комітеті, але передбачено додаткове обговорення з авторами поправок. Основні зміни стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи, впровадження електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції участь у мобілізаційних заходах, а також механізму демобілізації після 36 місяців служби. Важливою є також збереження базової військової підготовки для чоловіків 18-25 років. Всі ці заходи спрямовані на підвищення ефективності мобілізаційних процесів та забезпечення національної безпеки України.

Протягом останнього року реєстр корупціонерів значно збільшився, поповнившись 2,4 тисячами осіб. Ця цифра втричі менша, ніж під час конфлікту у 2021 році. Аналіз показує, що причини включення порушників до цього списку зазнали змін протягом повномасштабної війни. Якщо у 2021 році основними порушеннями були виявлені недостовірності в деклараціях (76%), то у 2022 році влада зробила подання та перевірку декларацій необов’язковими, що призвело до різкого зменшення порушників у цій сфері протягом 2022 та 2023 років. Замість цього, до Реєстру почали включати більше хабарників: за надання хабара – 38,2%, за обіцянку – 53,1%.

Проте покарання за корупцію залишаються досить м’якими в Україні, бо часто звільняються штрафом, що становить 92% від загальної кількості вироків. У той час, як ті, хто були позбавлені волі чи засуджені до громадських робіт або испитового строку, становлять лише 5-8%. За аналізами, найбільше корупціонерів виявлено в таких областях як Львівська, Київська та Дніпропетровська. Протягом останніх трьох років лідером за кількістю вироків є Львівщина. Кількість включень у Реєстр зменшилася з часом. У 2021 році було зафіксовано 537 випадків, а минулого року – лише 192.

Заявники з Опендатабот наголошують, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним показником боротьби з корупцією в Україні. Вони вважають, що вирішення проблеми корупції потребує будівництва прозорих систем, а не схильності до селективного покарання. Значна кількість довічних ув’язнень “за корупцію” відображає якість даних у реєстрі та ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Варто відзначити, що в Україні існує шість державних антикорупційних органів. Найбільша витрата бюджетних коштів припадає на утримання Державного бюро розслідувань – понад 2,4 мільярда на поточний рік, а на другому місці за обсягом фінансування знаходиться Національне антикорупційне бюро України з близько 1,3 мільярда гривень.

• За останні роки кількість осіб, включених до Реєстру корупціонерів, значно збільшилася, але покарання за корупційні дії залишаються недостатньо суворими.

• Зміни у законодавстві та підходах до боротьби з корупцією призвели до зменшення кількості порушників, які виявляються через недостовірності в деклараціях.

• Однак, зростання включень корупціонерів за отримання хабарів та обіцянок свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства та ефективності правоохоронних органів.

• Важливо підкреслити, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним інструментом в боротьбі з корупцією, але має сприяти будівництву прозорих та ефективних антикорупційних систем.

• Потрібно підтримувати роботу державних антикорупційних органів та забезпечити їм достатні фінансові ресурси для успішного виконання їхніх обов'язків.