Україна вводить обмеження для чоловіків з подвійним громадянством віком 18-60 років під час воєнного стану

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Станція “Суджа” на сьогодні залишається єдиним шляхом для постачання російського газу до Європи через територію України. Попри війну, російський “Газпром” продовжує подавати газ через цю станцію, що приносить компанії приблизно 5 мільярдів доларів щорічного прибутку. Експерти зазначають, що “Газпром” може оголосити форс-мажор у разі фізичного пошкодження обладнання на ГВС, що унеможливить вимірювання обсягів газу. Однак такі рішення російська сторона може прийняти і раніше.

Нещодавно було зафіксовано зниження обсягів транзиту російського газу через українську ГТС. 8 серпня транзитні обсяги впали до 37,25 мільйона кубометрів, що на 6% менше порівняно з попереднім днем. Це найнижчий показник з 1 травня 2023 року.

Також у серпні з’явилася інформація про те, що Збройні сили України взяли під контроль газовимірювальну станцію “Суджа” в Курській області РФ, що викликало хвилю обговорень у медіа. Попри це, станція продовжує функціонувати як ключовий транзитний об’єкт, через який російський газ надходить до європейських замовників.

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.