Середа, 23 Липня, 2025

Україна закликає ЄС обмежити підтримку біженців, щоб стимулювати їх повернення на батьківщину

Важливі новини

Українська легкоатлетка Магучіх завоювала четверте “золото” поспіль на міжнародних змаганнях

Українська зірка легкої атлетики Ярослава Магучіх продовжує вражати світ — цього разу її переможний стрибок став окрасою етапу Континентального туру World Athletics у японському Токіо. Спортсменка бездоганно взяла висоту 1,96 м і знову піднялась на найвищу сходинку п’єдесталу. Магучіх впевнено стартувала з висоти 1,91 м, яку подолала з першої спроби. Далі вона замовила 1,96 м […]

Перелік ключових боїв другого року великої війни Росії проти України: важливі віхи конфлікту

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну свідчить про тенденцію до "замороження" конфлікту. Навіть за таких умов відбулися битви, які ввійдуть в історію. Протягом 2023 і на початку 2024 року Росія змогла виграти криваві й жорсткі битви за два міста на Донеччині – Бахмут і Авдіївку. Україна, незважаючи на це, пробила потужну російську лінію оборони в Запорізькій області і провела надзвичайно складну операцію з форсування Дніпра та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини.

Наприкінці 2022 року Росія розпочала наступальну операцію на Донбасі, зокрема на Бахмут. Загони найманців приватної військової компанії "Вагнер", вербовані з в'язнів російських тюрем, атакували Бахмут. Після успішного прориву російських сил оборона українських військ ускладнилася, і виникли дискусії щодо стратегії влади України.

У цій битві важливе значення мала рішучість українських військових триматися до останнього, незважаючи на тиску з зовнішніх джерел. Місто Бахмут, попри важкі обставини, залишалося українським. Ця битва, хоч і з масивними російськими втратами, свідчила про стійкість та визначеність українських військових.

У травні 20-го числа російські війська повідомили про захоплення міста Бахмуту, однак українська влада не підтвердила цю інформацію. Операція на цьому напрямку отримала назву "Бахмутська м’ясорубка" через величезні втрати обох сторін, загиблих ще досі невідомої кількості.

Паралельно з битвою за Бахмут, Україна готувала нові підрозділи для проведення свого наступу. Нові бригади, навчені на Заході та озброєні іноземною бронетехнікою, розпочали наступ у Запорізькій області 4 червня. Одним із ключових напрямків удару стало село Роботине, що лежить між Оріхівом та Токмаком, контроль над яким був важливим для перерізання російського сухопутного коридору з Криму на Донбас.

Українські війська зазнали значних втрат у боях під Роботиним, але після тримісячних бойових дій 28 серпня змогли визволити село від російських військ. Однак ця перемога обійшлася дорого втратами сил і часу, через що Українські війська не змогли рухатися далі в напрямку Токмака та Мелітополя. На кінець осені наступ на цьому фронті практично припинився.

У зимовий період російські війська розпочали атаку на Роботине, спрямовуючи свої дії на нейтралізацію успіхів українських сил у цьому районі. Незважаючи на це, одним із найбільших досягнень для Збройних Сил України у 2023 році стало створення плацдарму на лівому березі Херсонщини. Після визволення Херсона від окупантів у 2022 році лінія фронту між українськими і російськими військами проходила по річці Дніпро, перетин якої обидві сторони не могли вдало форсувати.

Восени 2023 року стало відомо, що українські війська змогли переправитись через Дніпро та створити плацдарм на лівому березі. Протягом тривалого часу цю інформацію не робили публічною, але середині листопада українська влада оголосила про його існування. Плацдарм, розташований біля села Кринки, піддається постійним обстрілам та бомбардуванням з боку російської армії, що призвело до практичної знищення цього населеного пункту. Незважаючи на це, українським військам вдається утримувати плацдарм, який має важливе стратегічне значен

Українська влада, ймовірно, зосередиться на стратегічній обороні та формуванні нових військових резервів. У разі збереження міжнародної підтримки та постачання військової техніки від Заходу, Україні може вдалося виконати локальні наступальні операції в Запорізькій області та на Херсонщині. Ці дії можуть мати успіх за умови надходження великої кількості дальнобійних ракет і обіцяних літаків F-16. Сучасні винищувачі забезпечать необхідне повітряне прикриття для сухопутних операцій. Однак більшість аналітиків переконані, що третій рік великої війни буде для України переважно роком стратегічної оборони та мобілізації нових військових ресурсів.

У висновку можна зазначити, що українська влада орієнтується на стратегічну оборону та мобілізацію нових військових сил. Залежно від підтримки Заходу та постачання необхідної військової техніки, можливі локальні наступальні операції у Запорізькій області та на Херсонщині. Однак більшість експертів вважають, що українські війська переважно будуть зосереджені на стратегічній обороні протягом третього року великої війни.

Китайська плюшева іграшка Labubu завойовує планету і TikTok

Пухнастий, трохи моторошний, з дев’ятьма зубами та величезними очима — монстр Labubu підкорив світ моди, колекціонерів і соцмереж. Його купують за шалені гроші, колекціонують, дарують зіркам, і навіть… за нього б’ються в чергах. Іграшка, яку ще кілька років тому знали лише фанати китайських фігурок, сьогодні стала справжнім глобальним феноменом — від Шанхая до Лондона, від […]

Зеленський: Європейські країни можуть припинити соціальні виплати українським біженцям

Ключові елементи військового обліку:

Він каже, що країни ЄС хочуть залишити у себе тільки тих українців, які працевлаштовані.

«Щодо українців, які не працюють за кордоном, вони (влада європейських країн – Ред.) шукають спосіб, як їх змусити повернутися в Україну. Це факт. Так чи інакше ця частина українців повернеться, тому що соціальні виплати і підтримка за кордоном зникнуть. Це факт», – заявив президент на прес-конференції в Закарпатті.

За його даними, у Німеччині 1,1 млн українських біженців, з яких щонайменше 300 тисяч не працюють і «навіть не намагаються».

Динаміка ринку нерухомості в Україні: стрімко змінюючі тенденції

У різних містах України спостерігається різка динаміка на ринку нерухомості. У західних регіонах, які вважаються відносно безпечними, попит на квартири та їх ціни зростають із кожним днем. У Львові, Ужгороді та Чернівцях черги за придбанням житла стають все довшими.

У той же час, в інших містах спостерігається зменшення кількості охочих придбати нерухомість, а кількість пропозицій про продаж швидко зростає. Наприклад, в Одесі, Харкові, Сумах, Миколаєві, де збільшилася активність обстрілів, кількість пропозицій перевищує попит. Продавці змушені робити знижки до 20-30% або навіть більше, аби залучити покупців.

У Києві ситуація відрізняється: попит на житло є, проте він специфічний. Багато покупців зацікавлені у під пільговому кредиті "е-Оселя" чи розстрочці від продавця. Проте не всі власники нерухомості готові на такі угоди, що призводить до змішаної динаміки на ринку.

Також, нотаріуси відзначають зростання числа чоловіків, які бажають переписати квартири на дружин чи матерів, чутки про обмеження продажу нерухомості без довідки з ТЦК стають причиною цього руху.

Висновки до вищезгаданої статті:

• На ринку нерухомості в Україні спостерігаються різні тенденції залежно від місцевих умов та безпекової ситуації в регіонах.

• У західних областях, які вважаються відносно безпечними, попит на квартири зростає, що призводить до зростання їхніх цін.

• У містах, де загострилася політична та воєнна ситуація, спостерігається надлишок пропозицій над попитом, що призводить до зниження цін на житло та збільшення знижок від продавців.

• У Києві попит на житло залишається високим, але характеризується специфічними умовами, такими як пільгові кредити та розстрочка, що створює певні перешкоди для укладення угод.

• Зростає число переписок нерухомості на родичів у зв'язку з чутками про можливі обмеження продажу без довідки з ТЦК.

Загалом, ринок нерухомості в Україні демонструє велику різноманітність та чутливість до місцевих та глобальних факторів, що визначають його динаміку.

Україна закликає країни Європейського Союзу переглянути політику підтримки українських біженців, які виїхали через війну. За даними видання El Pais , українська влада пропонує зменшити допомогу біженцям і обмежити доступ чоловіків призовного віку до консульських послуг, щоб заохотити їх повернення на батьківщину.

Водночас Київ прагне не втратити зв’язок із тими, хто за новим законом зможе мати подвійне громадянство.

Опитані виданням українці за кордоном заявили, що хотіли б повернутися, але поки що не збираються. Вони хочуть безпеки і гарантій, що війна не повториться. Стабільності в освіті та медицині, електроенергію без обмежень.

Листопадове дослідження УВКБ ООН показало, що 61% українських біженців ще сподіваються повернутися, коли ситуація покращиться.

Українська журналістка Олена Бабакова, яка мешкає у Варшаві, вважає, що уряд міг би заманювати громадян на батьківщину податковими пільгами, допомогою з іпотеки, освітніми стипендіями тощо. Але при цьому вважає, що це все одно матиме мінімальний ефект і «продуктивніше зосередитися на тому, як залучити економічних мігрантів із третіх країн».

Уряд в ухваленій у вересні демографічній стратегії констатує, що від 1,3 до 3,3 мільйона осіб можуть не повернутися. Цифра може зростати з кожним роком війни.

The post Україна закликає ЄС обмежити підтримку біженців, щоб стимулювати їх повернення на батьківщину first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини