Україна залучила понад 700 мільйонів доларів від Світового банку на розвиток

З 2025 року українці, які отримують дохід через цифрові платформи, такі як таксі, доставка, оренда нерухомості або транспорту, а також продаж товарів онлайн, повинні бути готові до змін у податковому законодавстві. Законопроєкт №14025 передбачає важливі зміни, спрямовані на інтеграцію української податкової системи з міжнародними стандартами обміну даними про доходи. Це стане важливим кроком у забезпеченні прозорості та ефективності фінансових взаємодій в Україні, а також узгодженості з європейськими вимогами.

Основна мета нових правил — забезпечити оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, що включають широкий спектр діяльності. Зокрема, це стосується оренди нерухомості (як житлової, так і нежитлової), надання паркувальних місць, а також оренди транспортних засобів. Крім того, під оподаткування потрапляє продаж товарів через онлайн-майданчики та надання особистих послуг, що здійснюються через інтернет-платформи. Згідно з новим законодавством, навіть незначні доходи, отримані таким чином, повинні будуть декларуватись і підлягати обов'язковому оподаткуванню.

За чинним законодавством фізичні особи повинні відкривати ФОП або сплачувати податок з усього доходу за ставкою 18% плюс 5% військового збору. Новий законопроєкт пропонує знизити податки до 5% та спростити процес оподаткування: платіжна платформа зможе автоматично обчислювати та перераховувати податок, звільняючи фізичну особу від подання податкових декларацій.

Пільги поширюватимуться на резидентів, які досягли 18 років, мають рахунок для здійснення звітних операцій, не продають підакцизні товари, не використовують найману працю та не є самозайнятими. Максимальний обсяг доходу для спрощеного оподаткування протягом року не може перевищувати 834 мінімальні зарплати, встановлені законом на 1 січня звітного року.

Фізичні особи, які протягом року здійснили не більше трьох продажів через одну платформу на суму до 2 000 євро, звільняються від сплати податків. Експерти зазначають, що законопроєкт №14025 спростить роботу тисяч українців, зменшить податковий тиск та забезпечить легальний облік доходів відповідно до міжнародних зобов’язань України перед МВФ та норм ЄС.

Народний депутат України від фракції «Слуга Народу» Олег Тарасов опинився в центрі суспільної уваги через фактичне зникнення з парламентського життя, попри формальне збереження статусу чинного обранця. Як свідчать дані, оприлюднені низкою українських медіа, протягом усього 2025 року він не відвідав жодного пленарного засідання Верховної Ради та жодного разу не з’явився на своєму робочому місці.

Журналісти наголошують, що йдеться не про окремі пропуски чи короткотривалу відсутність з поважних причин. Фактично депутат повністю усунувся від виконання своїх обов’язків у законодавчому органі країни, не беручи участі ані в голосуваннях, ані в роботі комітетів, ані в обговоренні законодавчих ініціатив. При цьому офіційних заяв про складання мандата або тривалу відпустку з чітким обґрунтуванням не публікувалося.

Ситуація набуває особливої уваги також через сімейний контекст: батько Олега Тарасова є власником агрохолдингу I&U Group і наразі перебуває за межами України на тлі підозр у корупційних злочинах. За неофіційною інформацією, сам Тарасов також уже тривалий час не перебуває в Україні, але формально зберігає мандат, статус народного депутата та всі супутні виплати.

Фактично це створює ситуацію, яку експерти й журналісти охрестили «депутатом-привидом»: депутат, який відсутній у сесійній залі, на робочому місці й у публічній політиці, але присутній у відомостях про виплати з бюджету.

Ні керівництво фракції «Слуга Народу», ні перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко, ні її очільник Давид Арахамія не коментували публічно ситуацію з відсутністю Тарасова. Мовчання політичних лідерів виглядає системним, що викликає додаткові питання щодо реакції партійного керівництва на такі випадки серед своїх депутатів.

На тлі війни, дефіциту бюджету та численних звернень влади до відповідальності й дисципліни така поведінка окремого народного депутата привертає увагу громадськості та суспільних активістів. Дискусії про механізми реальної політичної відповідальності для таких випадків вже тривають у медіапросторі й серед експертів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Відстрочки також анулюються, якщо підприємство, яке їх отримало, закінчило роботи на потреби Сил оборони або втратило статус критично важливого. Також це відбувається, якщо організація, що має бронювання, ліквідована.

Зарплата на підприємстві, як уже повідомлялося, має бути не нижчою за 2,5 мінімалок (що на сьогодні становить 20 тисяч гривень).

Окремі працівники втрачають бронь у разі звільнення або призупинення трудового договору.

Також, якщо раніше вимагалося, щоб працівник вчасно оновив свої дані, то тепер звучить інакше: уточнив і не перебуває в розшуку.

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Гренелл «зіграє ключову роль у зусиллях Трампа щодо припинення війни, якщо його зрештою оберуть на цю посаду».

Поки невідомо, чи згоден на це сам Гренелл. Консультації з цього приводу тривають.

Гренелл виступає за відмову Україні вступати в НАТО, «і цю позицію він поділяє з багатьма союзниками Трампа». Також він пропонував створити за підсумками врегулювання «автономні зони» в Україні.

«Прихильники Гренелла зазначають, що у нього довга дипломатична кар’єра і глибокі знання європейських справ. Крім служби на посаді посла в Німеччині, Гренелл також був спеціальним посланником президента з мирних переговорів у Сербії та Косово», – нагадує Reuters.