Нове оподаткування для заробітків через цифрові платформи в Україні з 2025 року

Значення сталого розвитку для майбутніх поколінь: Важливість кожного кроку на шляху до змін

У сучасному світі сталий розвиток набуває особливого значення. Це не просто модна тенденція або короткотермінова мета, а необхідний шлях до збереження ресурсів, поліпшення екологічної ситуації та забезпечення сталого процвітання для майбутніх поколінь. Він охоплює не лише економічні чи екологічні аспекти, але й соціальні, культурні та етичні складові, що визначають наше сьогодення і майбутнє.

За інформацією слідчих, замовлення на ліквідацію чоловіка надійшло від жінки з Києва. Вона шукала виконавців через знайомих у кримінальних колах, і врешті вийшла на засуджених, які відбувають покарання у Ладижинській виправній колонії.

За 5 тисяч доларів троє ув’язнених, що раніше були засуджені за особливо тяжкі злочини, погодилися організувати злочин: знайти виконавця, зібрати дані про майбутню жертву та передати інформацію замовниці.

Організатором схеми, за даними правоохоронців, був 49-річний неодноразово судимий ув’язнений, який відбуває 12-річний термін за розбій і вимагання. У колонії він називав себе «кримінальним авторитетом». До плану він залучив двох співкамерників — 37-річного та 31-річного засуджених.

Ще у січні 2025 року оперативники дізналися про підготовку замовного вбивства й почали стежити за фігурантами. У червні провели обшуки за місцями їхнього утримання та проживання.

Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони, банківські картки, комп’ютери, флешносії та чорнові записи з інформацією про потерпілого — його адресу, маршрути пересування та особисті дані.

49-річному організатору оголошено підозру у готуванні до умисного вбивства з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення організованою групою (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ). Його спільникам — у співучасті за аналогічними статтями.

Досудове розслідування триває. Усім трьом фігурантам загрожує довічне позбавлення волі.

За інформацією антишахрайського проєкту "190", який вивчає декларації та аналізує відкриті реєстри, начальниця Головного управління Державної міграційної служби (ДМС) в Одеській області, Олена Погребняк, потрапила в епіцентр кількох скандальних випадків, що викликають серйозні сумніви щодо прозорості її фінансових операцій і правомірності деяких управлінських рішень. Дії чиновниці привернули увагу не лише правоохоронних органів, але й громадськості, адже з'явились питання про законність її майна та зв'язків із підрядними організаціями.

У 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру Олені Погребняк та її першому заступнику, Івану Безкищенку, у привласненні майже 1 мільйона гривень. Розслідування виявило, що посадовці могли бути причетні до корупційної змови з підрядниками. Суть справи полягає в тому, що в документах, що стосуються виконаних ремонтних робіт, були внесені неправдиві відомості, завдяки чому бюджетні кошти було незаконно перераховано на рахунки певних компаній. У зв'язку з цими подіями виникає питання про те, чи не стали ці зловживання частиною більш масштабної схеми фінансових махінацій.

У наступних публікаціях і розслідуваннях, які наразі частково були видалені з деяких видань, йдеться, що посадовиця роками оформлює нерухомість на своїх синів від попереднього шлюбу — Івана та Данила — і користується цим майном. Зокрема, в Одесі в деклараціях зафіксовані будинок площею близько 161 кв. м (набутий у 2016 році), де зареєстровані Погребняк і її чоловік Олексій Пономарчук, а також земельна ділянка 330 кв. м (набута у 2010 році) із задекларованою вартістю 485 грн — сума, яка виглядає аномально заниженою для земельних цін Одеси. Чоловік посадовиці має також ділянку під Києвом (1 200 кв. м у селі Козинці), вказану як набуту у 2013 році.

У роботі з автотранспортом розслідування вказує, що Погребняк і Пономарчук не мають власних авто на свої імена, але користуються транспортними засобами, оформленими на третіх осіб. Серед зазначених — BMW X1 2012 року на родичку Катерину Росєєву (нині Колеснікову), яким користується як посадовиця, так і її чоловік. Також у матеріалах згадується FORD FIESTA 2011 року, оформлений на Ірину Романченко, який фактично використовує Пономарчук; обставини такого користування не прояснені.

Щодо доходів і соцвиплат: за 2024 рік Погребняк декларувала зарплатні надходження від ДМС (приблизно 708 тис. грн), а також винагороди від Одеського державного університету внутрішніх справ і Міжнародного гуманітарного університету. Водночас у деклараціях фігурують аліменти від колишнього чоловіка у розмірі близько 44 тис. грн — при цьому є неточності у відображенні статусу батьківства й усиновлень, які викликають додаткові питання. У матеріалах викладено, що Пономарчук офіційно усиновив Івана і Данила у 2023 році, а у 2023–2024 роках у подружжя з’явилися спільні діти — факти, які досліджувачі пов’язують із практикою оформлення сім’ї для отримання підстав на відстрочку від мобілізації. Розслідувачі звертають увагу, що деякі соцвиплати на дітей відображені не повністю або по-різному у різні роки, а подружжя не декларує готівкових заощаджень, хоча має банківські рахунки — це також викликає питання щодо прозорості фінансового стану.

Окремо слід звернути увагу, що частина публікацій про майно Погребняк, як повідомляється, була видалена з медіаплатформ — розслідувачі припускають, що на це міг вплинути адміністративний ресурс або фінансовий тиск на ЗМІ. Такі факти підкреслюють проблему доступу громадськості до інформації й викликають запитання про тиск на журналістику в регіоні.