Україна завершує підготовку атомних енергоблоків до зими

Розголосні скандали навколо діяльності Романа Сміяненка, начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівської області, не залишають байдужими ні правоохоронні органи, ні широку громадськість. Відомості про масштабні розкрадання у його відомстві, виявлені під час перевірки Держаудитслужбою, стали об'єктом уваги засобів масової інформації, які розкрили безглуздість та корупційні схеми влади.

Сміяненко не лише опинився фігурою у кримінальній справі за ч. 3 ст. 191 ККУ за привласнення та розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем, але й виявився втягнутим у хабарницькі відносини з керівництвом департаменту захисту національної державності та Головного управління 1 СБ України, демонструючи відверту недбалість до закону та інтересів громадян.

Подібна недіяльність та порушення закону стали основою для ініціативи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо розслідування та притягнення до відповідальності всіх учасників цієї злочинної схеми, включаючи колишніх службовців контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.

Весь цей складний та неоднозначний сценарій свідчить про необхідність та важливість змін в системі контролю та персонального підбору керівництва органів влади для запобігання подібним порушенням у майбутньому та забезпечення прозорості та ефективності управління.

Висновки до цієї статті демонструють серйозні проблеми у сфері управління та контролю за використанням державних ресурсів в Чернігівській області. Розкриття масштабних розкрадань у відомстві під керівництвом Романа Сміяненка свідчить про необхідність термінових заходів щодо підвищення ефективності контролю та реформування системи управління. Також важливою є необхідність притягнення всіх винних осіб до відповідальності перед законом, щоб запобігти подібним порушенням у майбутньому та відновити довіру громадян до державних інституцій. Крім того, потрібно активно працювати над удосконаленням механізмів забезпечення прозорості та відкритості у владі, щоб уникнути подібних корупційних схем у майбутньому і забезпечити справедливі та ефективні умови розвитку громади та регіону в цілому.

Ключові елементи військового обліку:

Зростання ігрової залежності стало особливо актуальним серед військових, які, отримавши виплати за службу, часом потрапляють у полон азарту. Незважаючи на кроки, вжиті Президентом Володимиром Зеленським, такі як указ від квітня 2024 року, який спрямований на боротьбу з ігровою залежністю, проблема залишається. Державна політика передбачала обмеження фінансових потоків до нелегальних казино, які працюють на основі банківських переказів і активно користуються схемами за допомогою “дропів” — підставних банківських карток.

Нелегальні казино швидко навчилися обходити нові обмеження, пропонуючи клієнтам альтернативні способи поповнення рахунків. Сайти казино, як-от stawki.bet чи bet2fun, пропонують клієнтам перекази на картки фізичних осіб у державних банках або навіть на рахунки з IBAN. Такі платежі не потрапляють під контроль встановлених лімітів, оскільки виглядають як звичайні перекази між фізичними особами.

Наразі в цих нелегальних операціях активно використовуються картки банку “Ощадбанк”, що раніше очолював нинішній голова НБУ Андрій Пишний. І хоча держава намагається боротися з цією проблемою, нелегальні казино залишаються доступними, використовуючи лазівки в банківських системах.

Попри заяви та введення обмежень, реальної користі в боротьбі з нелегальними азартними платформами поки що не досягнуто. Запропоновані заходи радше символічні, оскільки незаконні платформи швидко знаходять нові шляхи для обходу обмежень, використовуючи сервіси державних банків. Це ставить під питання ефективність політики НБУ та підштовхує до розгляду інших методів контролю, можливо, технологічних і правових, для більш жорсткого переслідування нелегальних азартних структур.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Проблеми з податками та фіктивні компанії

Останнім часом в Україні триває слідство щодо несплати податків компаніями, що експортують зерно через Одеський порт. Зокрема, йдеться про ТОВ “ТОЛАНС”, ТОВ “ЛІВІОН”, ТОВ “ІНТЕГРА ЛАЙТ” та ТОВ “МЕНТІ”. Виявилося, що ці компанії за допомогою складних схем обходять обов’язкове повернення податків, що завдає значних збитків державному бюджету.

Наприклад, ТОВ “ТОЛАНС” та ТОВ “ЛІВІОН” не лише мали проблеми з реєстрацією фінансових звітів, а й виявилися залучені до численних маніпуляцій з фіктивними компаніями. Як показало розслідування, ці фірми часто змінюють свої назви і власників, а також використовують фіктивні адреси та реквізити, що ускладнює їх відстеження і контроль.

Великі обсяги зерна, які проходять через Одеські порти, нерідко стають предметом обговорення через численні порушення митних і податкових норм. Розслідування показало, що багато з цих компаній використовують “фірми-прокладки”, які купують зерно у фермерів, але не платять належних податків.

Ці фірми часто відзначаються відсутністю реального виробництва або земельних ділянок, що підвищує ризик їх фіктивності. Випадки, коли такі компанії за один рік показують прибуток у розмірі 100 гривень або навіть працюють у збиток, тільки підтверджують підозри щодо їхньої діяльності.

Після підписання попередньої “зернової угоди” Україна зіткнулася з безліччю проблем. Фермери, які не змогли продати свою продукцію через імпортні обмеження в Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині, зіткнулися з протестами і серйозними економічними труднощами. Водночас, державні органи не змогли належним чином забезпечити контроль за експортом, що призвело до негативних наслідків для економіки країни.

Проблеми з митним контролем і можливість ухилення від податків через фіктивні компанії не лише завдають збитків державі, а й підривають довіру до системи. Випадки, коли зерно вивозять через схеми, що обходять митні платежі, і коли компанії, що мають підозрілу фінансову історію, продовжують свою діяльність без жодних покарань, показують системні недоліки в управлінні та контролі.

Окремої уваги заслуговує ситуація з Олексієм Федоричевим, російським бізнесменом, який володіє ТОВ “ТІС-Зерно” і ТОВ “ТІС-Міндобрива”. Попри двічі накладені санкції, Федоричев продовжує активно заробляти на українському зерні. Згідно з офіційними даними, його компанії отримали значний прибуток навіть у період санкцій, що викликає додаткові питання про ефективність санкційного режиму та контроль за їх виконанням.

В Україні Федоричев не лише зареєстрований як власник компаній, а й активно оскаржує санкції в суді, що ставить під сумнів дієвість таких обмежень.

Ситуація на українському ринку зерна вимагає термінового реагування з боку державних органів. Необхідно забезпечити суворий контроль за компаніями, що займаються експортом, вдосконалити системи перевірок і запобігання ухиленню від податків. Додатково слід провести комплексну перевірку діяльності підсанкційних бізнесменів і їх компаній.

Важливо, щоб державні органи не лише активно боролися з існуючими схемами, але й запобігали появі нових фірм-прокладок, які можуть шкодити економічним інтересам України. Для цього потрібно зміцнити взаємодію між митницею, податковими органами та правоохоронними структурами, забезпечити прозорість процесів і підвищити ефективність контролю на всіх етапах — від експорту до надходження податків до державної казни.

Українська економіка і аграрний сектор потребують надійних механізмів захисту від шахрайства та корупційних схем, які можуть підірвати їхню стабільність і зростання.

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, основний акцент російських загарбників зараз змістився на такі міста як Вугледар, Курахове, а також Селидове. Аналітик зазначає, що це ключові пункти, куди перекидаються основні сили ворога.

Росіяни також посилюють тиск на місто Покровськ, бої тривають у Торецьку, Нью-Йорку та Часовому Ярі. За словами Сазонова, ці штурми мають на меті стримати українські сили від перекидання підкріплень на інші напрямки.

На додаток, аналітик Сергій Згурець з Defense Express попередив, що російські війська намагаються обійти Селидове з півдня, атакуючи позиції біля Цукуриного. Це частина спроб загарбників окупувати всю територію Донецької області до початку можливих перемовин.

До складу армійського корпусу, який перекинутий на цей напрямок, може входити від 30 до 60 тисяч військових, що свідчить про масштабну концентрацію сил на цьому відрізку фронту.

Ситуація на південному фронті залишається напруженою, з великими втратами серед російських військ. За оновленими даними, російські втрати в Україні продовжують зростати, особливо в контексті активних бойових дій на сході та півдні країни.