Україна здійснила перший обмін полоненими в 2025 році: 25 співвітчизників повертаються додому

Уранці цієї вівторкової ночі інформаційне поле відірвало від реальності повідомлення про зіткнення в Курській області, де, як стверджували російські провоєнні блогери та телеграм-таблоїд Baza, тривав "стрілецький бій" і "працювала артилерія". Зокрема, обговорювалися події в районі селища Тьоткіне біля кордону з Україною, а також в Білгородській області. Однак, незважаючи на різнопланову інформацію, офіційних підтверджень чи спростувань зі сторін російського чи українського уряду не надходило. Слід зазначити, що кілька джерел відмовилися підтверджувати цю інформацію, зокрема, ВВС та представник ГУР Міноборони України. Згадані у повідомленнях "Легіон Свобода Росії", РДК (Російський добровольчий корпус) і "Сибірський легіон" до цього не мали жодних конкретних підтверджень щодо своєї діяльності в зазначених регіонах. Ситуація продовжує залишатися неоднозначною, хоча інформація про можливі бойові дії надзвичайно засмучує та тривожить.

Сповіщаючи про широкомасштабні обстріли та збиття безпілотників в прикордонних областях, він висловив серйозні занепокоєння щодо безпеки жителів. Він вказав на "фактично відселених" мешканців десятків населених пунктів, що лежать поблизу кордону, які стали жертвами атак. Поскаржившись на поширення "фейків" та провокацій з метою посіяти паніку серед населення, він закликав до ретельності у сприйнятті інформації та відповідальності в медіа. Відповідальність за атаки взяли на себе бійці "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", що активно діяли в районі. У той же час, урядові чиновники Києва послідовно заперечували будь-яку причетність до проведення цих операцій, підкреслюючи мирні цілі України та готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту.

У результаті описаних подій виокремлюються кілька ключових моментів. По-перше, наявність активної бойової діяльності та обстрілів у прикордонних областях, що призвело до відселення мешканців і загострення безпекової ситуації. По-друге, звинувачення з боку українського уряду в поширенні фейків та провокацій, що мають на меті посіяти паніку в суспільстві. По-третє, признання відповідальності за атаки бойовиками з "Російського добровольчого корпусу" (РДК) та "Легіону "Свобода Росії", хоча український уряд заперечує свою причетність до цих подій. Всі ці фактори свідчать про загострення ситуації на сході України та необхідність подальшого міжнародного втручання для забезпечення миру та стабільності в регіоні.

Андрій Наумов, колишній генерал Служби безпеки України, знову опинився під обстрілом кримінальних обвинувачень від Державного бюро розслідувань України (ДБР). Це звинувачення стало новим етапом у вже складній юридичній драмі, яка оточує колишнього високопосадовця.

Деталі цієї кримінальної справи ще не повністю відомі, однак вони вже викликали значний інтерес серед громадськості та експертного середовища. Андрій Наумов відомий своєю ролью в українських правоохоронних органах і раніше залучався до судових процесів, які відображають складну динаміку сучасної політичної і правової ситуації в Україні.

Державне бюро розслідувань продовжує розслідування цієї справи, і реакція громадськості на нові обвинувачення відіграє важливу роль у формуванні майбутнього юридичного контексту. Українська суспільність і правова система ставлять перед собою важливі завдання з метою забезпечення справедливості та законності у всіх аспектах.

Він звинувачується у підробці офіційних документів з метою уникнення кримінальної відповідальності в Сербії, де він перебуває на даний момент.

У червні 2022 року його затримали на кордоні Сербії та Македонії з великими сумами грошей і двома смарагдами.

За версією ДБР і сербського слідства, кошти були вкрадені в Україні, але щоб виправдати їхнє походження, Наумов підробив документи про нібито позику між його батьком і третьою особою. Ці документи передані сербському суду.

Нагадаємо, що Наумов був засуджений до року ув’язнення в Сербії, але в грудні вже вийшов на свободу.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Указ президента України № 64/2022 свідчить, що під час дії воєнного стану військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не можуть покинути територію України, оскільки триває мобілізація. УНІАН з’ясував, хто став винятком і як зараз можна перетнути кордон тим, хто не хоче, щоб їх торкнулася мобілізація.

Колишній депутат київської обласної ради, адвокат Роман Сімутін ексклюзивно в коментарі УНІАН розповів про тонкощі процедури.

Щоб безпечно і законно перетнути кордон України, важливо знати не тільки про те, зі скількох років можна виїхати за кордон, а й про те, якими шляхами це можна зробити. Вік тут не такий важливий – під час мобілізаційних заходів чоловіки до 18 років і після 60 років спокійно можуть переміщатися світом. За словами експерта, для виїзду за кордон, насамперед, у людини має бути довідка від ТЦК про надану відстрочку від мобілізації.

Для всіх інших вікових категорій необхідні підстави, визначені ч. 1 ст. 23 закону про мобілізацію, зокрема, такі:

Чи може студент виїхати за кордон? Так, якщо він навчається за денною формою, є учасником програми академічної мобільності та не вважається призовником. Усім студентам, які бажають виїхати з України, необхідно мати ступінь бакалавра або магістра за будь-якою спеціальністю будь-якого фармацевтичного, медичного або ветеринарного ВНЗ країни.

Однак Сімутін акцентує увагу на тому, що студентам від 18 до 22 років дуже складно покинути країну.

Чинні законопроєкти і постанови КМУ сходяться в тому, що будь-який співробітник із бронею від підприємства може виїхати за межі країни. Причин може бути дві – службове відрядження або відпустка з поверненням назад. Заброньований співробітник не може перебувати за кордоном довше терміну, прописаного у відрядному листі.

Актуальний військово-обліковий документ зі штрих кодом у письмовій формі або електронному вигляді, наказ про відпустку або документи на відрядження, документи, що підтверджують право на бронь – ось що потрібно, щоб виїхати за кордон із таким статусом.

Мало хто з військовозобов’язаних точно знає, чи можна з відстрочкою виїхати за кордон, якщо її отримано на законних підставах. За законодавчими нормами України зрозуміло, що відстрочка від мобілізації не є причиною для виїзду з країни. Цей документ може лише перенести термін призову на пізніший. Навіть якщо відстрочка є, до неї мають додаватися й інші документи, які прикордонна служба вважатиме вагомим аргументом для того, щоб пропустити людину.

Сімутін навів два приклади чоловіків, яким в існуючих реаліях найпростіше покинути країну. За його словами, це люди з інвалідністю і ті, хто не придатний до несення служби з виключенням з військового обліку.

Якщо людина втратила громадянство України або досягла граничного віку перебування в запасі, а також не придатна до несення служби, її може бути виключено з військового обліку – чи можна виїхати за кордон у такому разі? Так, але йому обов’язково потрібно мати при собі військово-обліковий документ, що підтверджує це.

Тим, кому більше 60, не потрібен військово-обліковий документ, така особа може перетнути кордон за паспортом. Особи без громадянства України теж можуть виїхати з території країни, якщо пред’являть паспорт іншої держави.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами Горбенка, Винник залишив Україну на початку повномасштабного вторгнення, заявивши про необхідність лікування в Німеччині. Він стверджує, що жодного разу за 2,5 роки не виходив на зв’язок і не надавав жодної інформації про свій стан. Горбенко підкреслює, що насправді Винник просто втік від війни, а його так звана хвороба була лише вигадкою.

“Ви знали, що до війни ніхто на лікування з України нікуди не виїжджав і не було жодної хвороби. Однак півтора року розповідали про виїзд через таємничу хворобу. Навіть після того, як ваша брехня викрилася, у вас вистачає совісті плести людям вигадані історії,” – написав Горбенко.

Він також зазначив, що Винник нібито не підтримує Україну під час війни, а інформація про мільйонні суми допомоги ЗСУ, яка регулярно публікується фан-клубом артиста, є неправдивою. Горбенко звернувся до фан-клубу з проханням надати звіти про надану допомогу, зазначаючи, що дані про допомогу не містять конкретної інформації про отримувачів та суми.

“Ви два роки ганяєте по колу фото та відео одних і тих самих автомобілів, кількість яких зростає з кожним місяцем. Розповідаєте казки про сотні тисяч євро таємної допомоги, невідомо чим, невідомо кому. Опублікуйте звіт і покажіть хоча б третину суми, яку ви декларуєте,” – заявив Горбенко.

Нагадаємо, що Олег Винник зник з публічного простору на початку війни, а його прихильники чекали його повернення та активної участі в підтримці країни. Тепер питання про його відсутність і нібито допомогу ЗСУ розтавило наче все на свої місця.

Український слідчий придбав Tesla Model Y за 10 000 гривень: що за цим стоїть?

Валентин Серединський, заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП у Дніпропетровській області, оголосив про своє право користування автівкою дружини — Tesla Model Y 2022 року випуску, ціна якої всього 10 тисяч гривень. Звідки така низька вартість? Журналісти «Слідства.Інфо» розкрили цю історію та розмовляли з Валентиною Серединською, власницею авто, яка не знала про декларацію та здивована вказаною сумою. Чому так велика різниця між дійсною вартістю і заявленою? Сам Серединський стверджує, що це вказано у договорі купівлі-продажу, та радить "шукати, і знайдете".

Ця історія нагадує інші випадки, коли чиновники придбавали авто за низькою ціною, також вказуючи на домовленість з продавцем. Один із суддів придбав Mercedes-Benz G 350 2013 року за 10 тисяч гривень, а потім Renault Zoе 2017 року за 5 тисяч гривень, обхідний шлях яких дозволяє уникнути оподаткування.

Ці історії піднімають питання про прозорість та законність таких угод, а також про етику серед чиновників та суддів.

• Українські чиновники та судді придбали автомобілі за низькими цінами, заявляючи, що це вказано у договорі купівлі-продажу. Однак це піднімає сумніви щодо законності та етичності таких угод.

• Вказані у деклараціях ціни авто значно нижчі за їх реальну вартість, що може свідчити про намагання уникнути оподаткування.

• Подібні ситуації викликають потребу в більш прозорому та суворому контролі з боку владних органів щодо діяльності чиновників та суддів у сфері придбання майна.

• Необхідно забезпечити ефективні механізми виявлення та покарання порушень в сфері декларування майна та укладання угод, які можуть підтверджувати факти корупції та неправомірного збагачення з боку посадових осіб.

• Забезпечення прозорості та дотримання закону є ключовими аспектами в підтримці довіри громадян до державних інституцій та забезпеченні правової державності в Україні.