Україна здобула перше золото на Євро-2026: Оксана Лівач тріумфувала у фіналі

Відомий американський юрист і адвокат Української Православної Церкви (УПЦ), Роберт Амстердам, опублікував відкритий лист до Вселенського патріарха Варфоломія, в якому закликає його висловити свою думку з приводу законопроекту, що може відкрити дорогу до заборони УПЦ. Він висловив обурення тим, що мовчання патріарха Варфоломія на цю тему може призвести до жорстокої кампанії залякування та переслідування православних вірян в Україні. Амстердам закликає патріарха виконати свою обіцянку підтримувати порядок та справедливість і виступити проти заборони УПЦ. Він наголошує на моральному обов'язку Варфоломія закликати до єднання та запобігання поділу в українському православ'ї.

• Роберт Амстердам, адвокат Української Православної Церкви, висловив обурення та занепокоєння щодо можливого законопроекту, який може відкрити дорогу до заборони УПЦ.

• Він закликав Вселенського патріарха Варфоломія висловити свою позицію стосовно цього законопроекту та виступити проти будь-яких дій, спрямованих на обмеження прав УПЦ та її вірян.

• Амстердам наголошує на моральному обов'язку патріарха Варфоломія підтримувати порядок і справедливість, а також запобігати поділу та переслідуванню православних вірян в Україні.

• Висновки Амстердама свідчать про серйозні турботи щодо захисту прав і свобод УПЦ та всіх православних вірян в Україні та підкреслюють важливість відкритого діалогу та підтримки з боку Вселенського патріарха у цьому питанні.

Болградський районний суд Одеської області виніс вирок колишньому працівнику поліції, який був визнаний винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Згідно з рішенням суду, обвинувачений отримав п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це рішення стало результатом серйозного розслідування, яке почалося після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у 2024 році.

Інцидент, що привернув увагу правоохоронців, полягав у тому, що колишній співробітник поліції використав своє службове становище для того, щоб вимагати гроші за уникнення адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений скористався своєю посадою для примусу до передачі неправомірної вигоди з боку водія, що став учасником аварії.

За матеріалами суду, слідчий повідомив водію автомобіля, що саме його визнають винним у ДТП, однак запропонував «вирішити питання» шляхом фальсифікації матеріалів разом з експертами. За зміну версії подій він вимагав тисячу доларів, натякаючи, що «це коштуватиме недешево».

Водій автомобіля наполягав на своїй невинуватості, стверджуючи, що мотоцикліст виїхав на зустрічну смугу без увімкнених фар і перебував у стані алкогольного сп’яніння. За його словами, поліцейський залякував його реальним тюремним строком. У результаті чоловік звернувся до СБУ та погодився передати гроші під контролем правоохоронців.

Під час судового розгляду з’ясувалося, що спочатку слідчий отримав від заявника 2 тисячі гривень нібито «на бензин для експерта». Цей епізод офіційно не фіксувався. Надалі йшлося про тисячу доларів, які, за словами обвинуваченого, мали бути «для нього особисто», а іншим він нібито передасть гроші сам. Затримку з передачею коштів слідчий сприймав агресивно та вимагав назвати конкретну дату.

Поліцейського затримали під час одержання неправомірної вигоди. Після цього його звільнили з органів поліції за результатами службового розслідування.

У суді обвинувачений намагався перекваліфікувати свої дії на шахрайство. Він заявляв, що мав понад десять років досвіду роботи слідчим у справах ДТП і ще до проведення експертиз був переконаний у винуватості мотоцикліста. Також він посилався на складне фінансове становище, сімейні проблеми та необхідність догляду за тяжкохворою матір’ю. За його версією, гроші він вирішив привласнити через наполегливі прохання водія та його батька.

Суд відкинув ці аргументи. Було встановлено, що слідчий мав усі процесуальні повноваження самостійно ухвалювати рішення у справі — визначати потерпілих, повідомляти про підозру, змінювати кваліфікацію або закривати провадження. Доказів того, що кошти призначалися для передачі іншим особам, суд не знайшов.

Окремо суд звернув увагу на поведінку обвинуваченого перед винесенням вироку. За кілька днів до судових дебатів він разом з іншою особою намагався незаконно залишити територію України. 22 січня 2026 року його затримав прикордонний наряд. Після цього прокурор ініціював зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

Обвинувачений пояснював, що їхав до батьків, щоб попрощатися, усвідомлюючи можливий вирок. За його словами, він перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння і не пам’ятає, як опинився біля кордону. Суд не прийняв ці пояснення як підставу для пом’якшення відповідальності.

Спроби захисту довести провокацію злочину шляхом повторного допиту свідків суд відхилив, визнавши такі клопотання спрямованими на затягування процесу. Вирок набув форми реального позбавлення волі.

Станом на початок грудня Росія фактично перевиконала мобілізаційний план на 2025 рік. За інформацією начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирила Буданова, до лав російської армії було залучено близько 403 тисяч осіб, що майже досягає запланованих показників для всього 2025 року. Така ситуація свідчить про суттєве прискорення мобілізаційних процесів, що може мати серйозні наслідки як для внутрішньої стабільності Росії, так і для ходу бойових дій в Україні.

Основним джерелом поповнення російських збройних сил залишаються контрактники, однак цей процес супроводжується чималою кількістю проблем. Зокрема, проблеми з мотивацією, високий рівень невдоволення серед новобранців та звинувачення у використанні примусового набору через "ліворуч" укладені контракти. За даними української розвідки, багато росіян, не бажаючи йти на фронт, вдаються до різноманітних способів ухилення від служби або до хабарів для отримання більш вигідних умов.

Російська влада змушена регулярно підвищувати одноразові виплати за підписання контракту. Їхній розмір варіюється залежно від регіону, але йдеться про значні суми, які використовуються як ключовий стимул для залучення нових військовослужбовців. Таким чином Кремль намагається компенсувати втрати та підтримувати чисельність армії без оголошення відкритої загальної мобілізації.

Водночас у ГУР зазначають, що у 2026 році Росія планує набрати до війська ще близько 409 тисяч осіб, що свідчить про довгострокові плани ведення війни та розрахунок на постійне оновлення особового складу.

Паралельно з контрактним набором Москва готує механізми прихованої мобілізації резервістів. Йдеться про залучення військовозобов’язаних під виглядом обов’язкових зборів та служби у резерві. Відповідні рішення дозволяють призивати невизначену кількість резервістів без формального оголошення нової хвилі мобілізації.

Аналітики вважають, що російська влада намагається уникнути різкого соціального напруження, пов’язаного з масовим призовом, тому робить ставку на поступове, але постійне втягування резерву та фінансову мотивацію населення. Такий підхід дозволяє Кремлю продовжувати війну, не вдаючись до політично ризикованих рішень.

Темною ночі атакуючи російські кораблі: українські дрони революціонізують війну на морі

Українські дрони Magura: таємні зброї на морі

У темряві ночі революціонізуючи війну на морі: українські дрони швидкістю до 80 км/год

Українські дрони Magura продовжують здивовувати своєю ефективністю в боротьбі з російськими кораблями. Їхні розміри, швидкість і маневреність роблять їх майже непомітними для ворожих сил. Солдати на російських кораблях марно намагаються знищити ці безпілотники, але їх малі розміри і швидкість ускладнюють завдання. Використання спеціальних трасуючих боєприпасів допомагає російським військовим позначати місце розташування дронів уночі, але також надає цінну інформацію для українських операторів.

Проведення операцій проти ворожих кораблів може тривати декілька днів, під час яких українські оператори повинні бути постійно зосередженими. Проте вони продовжують демонструвати високу ефективність та привертають увагу своїми досягненнями. Успішні атаки на російські кораблі та важливі об'єкти вже стали стандартом для українських безпілотників, що свідчить про їхню відмінну роботу та важливу роль у війні на морі.

Історія успіху українських дронів почалася з атаки на флагманський корабель "Адмірал Макаров" у 2022 році. Після цього українська військова розвідка продовжила свої успішні дії, наносячи удари по об'єктах у Криму та Росії. Вона продемонструвала високу ефективність та здатність протистояти ворогу, не дозволяючи йому домінувати в Чорному морі.

Розглядаючи ситуацію у Чорному морі, можна відзначити, що Росія не минула втрат. П’ять з тринадцяти десантних кораблів-амфібій були втрачені, а два з чотирьох менших патрульних військових кораблів зазнали пошкоджень або були знищені. Проте головною причиною зростаючої вразливості російського Чорноморського флоту стали українські морські безпілотники. Саме вони вимушують російські кораблі триматися на відстані від українського узбережжя та обмежують їх час перебування в відкритому морі.

У результаті такої ситуації Росія була змушена перемістити свої головні морські сили з Криму до Новоросійська. Навіть там російські кораблі залишаються під постійним натиском українських безпілотників, що обмежує їхні можливості дій. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, запуски крилатих ракет "Калібр" з російських кораблів у Чорному морі стали значно рідше. Останній підтверджений запуск відбувся середині лютого, що свідчить про складну ситуацію, з якою стикається Росія у Чорному морі.

Наразі в Чорному морі залишається близько десяти російських ракетоносців, з яких три — підводні човни, майже всі з них розташовані в Новоросійську. Ці дані підкреслюють зростаючий вплив українських військово-морських сил у регіоні, що створює складні обставини для Росії та підтримує обороноздатність України.

Українські морські безпілотники стали ефективним інструментом у військовій діяльності, зокрема в атаках на російські кораблі у Чорному морі. Завдяки їхній дієздатності та непомітності, вони змушують російський флот утримуватися на відстані від українського узбережжя та обмежують можливості дій. Ця ситуація призвела до втрат Росією декількох кораблів у Чорному морі та значного зменшення частоти запусків крилатих ракет "Калібр". Такий стан речей підтримує обороноздатність України та вказує на зростаючий вплив її військово-морських сил у регіоні.