Субота, 7 Червня, 2025

Україна зобов’язана виконати дев’ять умов для отримання €50 млрд до кінця червня: деталі плану

Важливі новини

Україна має чіткий план примусу Росії до переговорів — Подоляк

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Подоляк наголосив, що політичний примус має дати чіткий сигнал, що кожна країна має право обирати свій шлях та альянси. Однак найбільш обговорюваним аспектом є військовий примус, який передбачає перенесення війни на територію Росії. За словами радника, удари по російських регіонах, таких як Курська область, а також інші прикордонні та глибокі російські території, мають не лише військове значення, а й глибокий соціальний вплив на населення Росії.

Військові операції на території РФ мають на меті знищення ключової інфраструктури: складів, виробництв, логістичних центрів. Це посилює економічний примус, оскільки Росія вже стикається з серйозним дефіцитом боєприпасів і озброєнь. Подоляк наголошує, що виснаження російських ресурсів очевидне, особливо через те, що Кремль змушений звертатися по допомогу до таких країн, як Північна Корея та Іран.

Радник також наголосив на важливості дипломатичного примусу. Він вказав на те, що Росія витрачає величезні кошти на війну, що впливає на її економіку і ресурси. Разом з тим, подальші військові удари вглиб російської території можуть спричинити зміну настроїв серед росіян, що матиме серйозні наслідки для стабільності Кремля. За словами Подоляка, такі атаки можуть викликати соціальні протести, що послабить владу Путіна.

Одним з ключових аспектів стратегії України є використання західної зброї дальнього радіусу дії для ударів по важливих військових об’єктах на території Росії. Подоляк стверджує, що це значно прискорило б хід війни та зупинило б активність російських військ. Удари по критичній інфраструктурі, таких як транспортні вузли, можуть серйозно вплинути на бойові спроможності Росії і змусити її до перемовин.

Посадовець Києва, підозрюваний в ухиленні від мобілізації, задекларував нові авто та гектари землі

Попри кримінальну справу щодо оформлення фіктивної інвалідності заради уникнення мобілізації, директор київського КП «Центр екстреної медичної допомоги» Ігор Слонецький не демонструє жодних ознак скромності. Його декларація за 2024 рік більше схожа на звіт великого агрохолдингу, ніж на документи скромного бюджетника. Три квартири, десятки гектарів землі, два нові автомобілі, майже мільйон інвестицій — і все це […]

The post Посадовець Києва, підозрюваний в ухиленні від мобілізації, задекларував нові авто та гектари землі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Як війна впливає на здоров’я українців

В Україні спостерігається тривожна тенденція зростання кількості занедбаних випадків онкологічних захворювань. Ця ситуація викликає серйозне занепокоєння як у медичної спільноти, так і у суспільства в цілому. Розглянемо детальніше причини, наслідки та можливі шляхи вирішення цієї проблеми.

Занедбані хвороби та їх наслідки

Онкологиня Ольга Пономарьова зазначає, що військові, які отримують медичну допомогу фрагментарно, стають особливо вразливими. В Україні існує суттєвий розрив у ранньому виявленні онкозахворювань порівняно з іншими країнами. Багато пацієнтів приходять вже з неоперабельними формами раку, що ускладнює їх лікування.

Вплив стресу на онкологію

Хронічний стрес, за словами Пономарьової, може стати каталізатором розвитку раку. Психічне перенапруження виснажує захисну систему організму, що в свою чергу може призводити до зміни метаболізму та розвитку цукрового діабету II типу, що пов’язано з ризиками виникнення естроген-залежних раків.

Поширення «жіночого» раку

Професор Олексій Ковальов акцентує, що військові дії сприяють поширенню вірусів та бактерій. Наприклад, після війни у В’єтнамі захворюваність на рак шийки матки у жінок зросла на 300%. Сьогодні відомо, що це пов’язано з вірусом папіломи людини. Незважаючи на позитивний вплив вакцинації, загалом ситуація з профілактикою онкозахворювань залишається складною.

Зростання раку легень

Серед військових і цивільних осіб, які перебувають у зоні бойових дій, рак легень стає все більш поширеним. Олексій Ковальов пояснює, що причинами є канцерогенні речовини, що виділяються під час пожеж та інших руйнівних процесів.

Депресія та відмова від лікування

Онкологиня Наталія Залізняк звертає увагу на те, що важкий психологічний стан і депресія призводять до того, що пацієнти часто відмовляються від лікування. Це негативно впливає на прогноз хвороби. Під час війни люди схильні до шкідливих звичок, таких як переїдання, паління, вживання алкоголю та обмеження фізичної активності, що також сприяє погіршенню їх здоров’я.

Уряд планує продаж державного майна, щоб підтримати ЗСУ

Уряд України враховує можливість реалізації державних активів з метою збільшення фінансування військових операцій. Ця ініціатива, як повідомляється у публікації The New York Times, виникла в контексті потреби у додаткових ресурсах для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Враховуючи складну геополітичну ситуацію та постійні загрози з боку зовнішніх акторів, уряд розглядає різноманітні шляхи для збільшення оборонних видатків, серед яких продаж державних активів є одним із можливих варіантів. Такий крок може стати додатковим джерелом фінансування важливих військових проектів та допоможе зміцнити оборонні можливості України в умовах сучасних викликів та загроз.

Планується виставити на аукціон близько 20 державних компаній, включаючи такі об’єкти, як готель “Україна”, торговий центр у Києві, а також гірничодобувні та хімічні підприємства.

Чиновники визнають, що активи буде продано дешевше, ніж навіть до війни, але сподіваються на створення нових робочих місць, податкові надходження і залучення інвестицій.

Водночас, судячи з опитувань видання, багато українців побоюються корупції в процесі продажу.

Цінні землі під Києвом потрапили в руки високопосадовців та їхніх родичів

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як Сформувалася Схема

В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

Процес Виведення Земель з Державного Обліку

В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

Кому Достались Ділянки?

Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

Що Чекати Далі?

Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев’ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов’язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев’ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення “Центр” та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

Останні новини