Українці активно оновлюють свої військово-облікові дані

Професорка Ірина Фаріон, відома своєю великою вагою в наукових та освітянських колах, вновила свою посаду в Львівській політехніці. Ця радісна новина була оголошена кафедрою української мови Національного університету "Львівська політехніка", що є яскравим свідченням високого довіри та визнання з боку університетського співтовариства. Ірина Фаріон відома своєю пристрасністю до вивчення та пропаганди української мови та культури, а також своїм професійним підходом до наукової діяльності. Її повернення до академічного середовища Львівської політехніки сприятиме подальшому розвитку освіти та науки в Україні, збагачуючи її культурний і інтелектуальний потенціал.

У їхньому повідомленні звучить вітання для Фаріон: “Щиро вітаємо пристрасну мовознавчиню, віддану націоналістку та відважну Ірину Фаріон з її поверненням до нашої катедральної родини! Зичимо вкотре: від книги – до книги, від мети – до мети, від перемоги – до перемоги!”.

Варто згадати, що Фаріон програла судовий спір про поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд вважає неприпустимими прояви нетерпимості до військовослужбовців.

Відзначається, що Фаріон не має прямого зв’язку з військовою службою, і тому питання мови вирішується військовослужбовцями і їхніми керівниками самостійно.

Після звільнення Фаріон з посади в львівському виші, Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження через її висловлювання та публікації. Проте пізніше суд вирішив поновити Ірину Фаріон на посаді і стягнути з користю для неї заробітну плату за період вимушеної відсутності – у розмірі 123 тис. 927 гривень.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Акторка Римма Зюбіна розповіла про серйозні травми Валенського на своїй сторінці в Instagram.

“Сталося це в Донецькій області між Клищіівкою та Іванівським. У Андрей Валенский черепно мозгова травма, контузія, розбите та зашите обличчя, зламаний ніс, зламана ліва рука, обпечена права рука, роздроблене праве стегно.” – написала вона.

Також інформацію про поранення підтвердив його колега Артем Мяус, написавши у Facebook: “Де б ще зустрілися. Андрій Валенський живий! Трохи покоцаний, але живий! Відновлюється в Києві”.

За словами знайомих актора, йому потрібна операція та тривала реабілітація. Колеги й друзі Валенського активно збирають кошти на його лікування, висловлюють підтримку та бажають йому швидкого одужання.

Про Андрія Валенського

Андрій Валенський — випускник театрального відділення Харківського університету мистецтв, відомий своєю грою в понад 50 кінострічках, серед яких “Мажор”, “Другий фронт”, “Донька баяніста” та інші. Він також виступав на сценах театрів імені Тараса Шевченка в Харкові, імені Лесі Українки та в театрі Драми та Комедії на Лівому березі Дніпра в Києві. У 2023 році Валенський приєднався до лав Збройних сил України, продовжуючи боротьбу за незалежність своєї країни.

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.

Ця операція викликала значний інтерес як в Україні, так і на міжнародній арені. Експерти з морського права та міжнародних відносин активно обговорюють правові аспекти цієї справи та її можливі наслідки для морської торгівлі в регіоні.

За даними слідства, судно під прапором однієї з країн Центральної Африки здійснювало перевезення зерна з окупованого Криму на Близький Схід, для чого неодноразово заходило до порту Севастополь.

Для маскування своїх дій капітан періодично вимикав GPS-трекер судна і вносив недостовірні відомості до журналу маршрутів і стоянок плавзасобу.

Капітан – громадянин однієї з країн Південного Кавказу. Йому вручили підозру, за якою загрожує до 5 років в’язниці. Вирішується питання обрання запобіжного заходу.

Судно відбуксирували в Одеську область і рішенням суду заарештували.