Українці підтримують перемир’я і вірять у відкритість до переговорів — опитування «Рейтингу»

Законодавчі зміни, внесені в Україні, виявляються ключовим кроком у розвитку суспільства. Постанова Кабінету Міністрів №583, ухвалена 21 травня 2024 року, визначає важливі принципи контролю за рекламою азартних ігор та букмекерських контор. Це рішення свідчить про серйозне ставлення до проблеми гральної залежності та захисту громадян, особливо молоді, від небезпеки надмірного споживання азартних розваг.

Заборона будь-якої реклами зазначених видів ігор передбачає уникнення стимулювання азартних імпульсів серед громадян, а також сприяє формуванню здорового способу життя. Враховуючи потенційні негативні наслідки гральної залежності для індивідуумів та суспільства в цілому, такий крок є виразом відповідальної політики в сфері розваг та грального бізнесу.

Нові норми дозволять українському суспільству активніше займатися питаннями профілактики гральної залежності та забезпеченням психологічного благополуччя громадян. Крім того, це сприятиме підвищенню рівня свідомості населення щодо небезпеки азартних ігор та спонукатиме до усвідомленого вибору щодо споживання гральних послуг.

Ухвалення постанови є проявом високого рівня соціальної відповідальності влади перед громадянами. Це також підкреслює важливість постійного вдосконалення законодавства для захисту національних інтересів та забезпечення благополуччя суспільства в цілому.

Ці обмеження діятимуть до набуття чинності нового закону про боротьбу з ігровою залежністю.

“Внести зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 року №566 “Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі інтернет”, доповнивши підпункт 1 після слів “порядок обмеження” словами “всіх форм”, а після слів “шляхом обмеження” – словами “а саме заборони””, – йдеться в постанові.

Постановою від 17 травня, до якої внесено зміни, Кабмін встановив порядок обмеження реклами азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ та розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Законопроєкт про боротьбу з ігровою залежністю нині перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та посилення контролю за гральним бізнесом.

Закон обмежує рекламу азартних ігор, зокрема не дозволяє спекуляцію на темі війни та волонтерства, а також він забороняє спонсорство.

В Одесі завершився розгляд резонансної справи щодо корупційних дій у лавах правоохоронних органів. Київський районний суд міста визнав слідчу поліції винною у вчиненні корупційного правопорушення, пов’язаного з обіцянкою використати свій вплив на посадових осіб за грошову винагороду.

Як встановило слідство, правоохоронниця була причетна до спроби організації незаконного перетину державного кордону чоловіком призовного віку під час дії воєнного стану. За матеріалами справи, вона запевняла, що може посприяти позитивному вирішенню питання через контакти з іншими посадовцями, фактично пропонуючи корупційний «сервіс» за винагороду.

Як встановлено матеріалами провадження, слідча одного з підрозділів поліції Одеської області, яка на той момент мала спеціальне звання підполковника, протягом 2024–2025 років пропонувала військовозобов’язаному чоловікові допомогу в незаконному перетині державного кордону.

Знайомство між ними відбулося випадково — під час побутового виклику майстра з ремонту техніки. Згодом поліцейська дізналася, що чоловік не має законних підстав для виїзду за кордон, але фінансово спроможний оплатити «послуги». Після цього вона почала переконувати його у наявності зв’язків серед службових осіб і можливості «вирішити питання».

За даними суду, жінка пропонувала кілька незаконних схем: оформлення фіктивних медичних документів про непридатність до військової служби, перетин кордону поза пунктами пропуску або ж виїзд через офіційний пункт у супроводі «потрібних людей».

Найдорожчий варіант оцінювався у 25 тисяч доларів США. За ці кошти обвинувачена обіцяла вплинути на працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також Державної прикордонної служби. Частину грошей вона планувала передати третім особам, решту — залишити собі.

Слідча неодноразово запевняла клієнта у «реальності» своїх можливостей: демонструвала приклади документів, інструктувала щодо проходження військово-лікарської комісії, пояснювала, як поводитися на кордоні та навіть радили імітувати захворювання. Однак реалізувати схему вона не встигла — її дії припинили правоохоронні органи до моменту отримання коштів.

Суд кваліфікував дії обвинуваченої за частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України — обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення посадовими особами за неправомірну вигоду для себе та інших.

Під час судового засідання жінка повністю визнала провину, підтвердила викладені обставини, розкаялася та попросила про м’яке покарання. Справу розглянули у спрощеному порядку без дослідження всіх доказів.

Суд врахував щире каяття, відсутність судимостей, позитивні характеристики з місця служби та проживання, а також відсутність обтяжуючих обставин.

У підсумку Київський районний суд Одеси визнав її винною та призначив штраф у розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 34 000 гривень.

У Львівській області правоохоронці розкрили масштабну корупційну схему, яка була організована 53-річним жителем Жидачева. Цей чоловік, який в минулому обіймав посаду депутата, намагався отримати неправомірну вигоду, пропонуючи військовозобов’язаному допомогу у уникненні мобілізації. За свої послуги він вимагав 5 500 доларів США.

Згідно з даними Львівської обласної прокуратури, колишній депутат обіцяв знайти способи уникнути мобілізації, використовуючи свої зв'язки та впливові ресурси. Він намагався знайти лазівки в законодавстві, що дозволяли б чоловікові уникнути виконання своїх військових обов'язків, обіцяючи швидке вирішення цього питання за великі кошти.

Чоловіка затримали під час отримання частини обумовленої суми — 153 000 грн. Наразі йому повідомлено про підозру у зловживанні впливом. За клопотанням прокуратури, суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави.

Слідчі продовжують дії для встановлення всіх осіб, причетних до схеми, та перевіряють можливу причетність інших посадовців.

Україна звертає увагу на питання мобілізації жінок у найближчі роки, стверджуючи, що підготовка жінок до військової служби має починатися з дитинства. Згідно зі словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ, необхідно припинити застарілий менталітет і впровадити політику призову жінок на військову службу на зразок ізраїльського досвіду. Вона наголосила, що обов'язок захищати Батьківщину має бути рівним для кожного українця, включаючи жінок. Проте, Центр протидії дезінформації при РНБО зробив зауваження до цих заяв, стверджуючи, що наразі питання мобілізації жінок не є актуальним і не розглядається органами влади. Вони підкреслили, що жінки можуть вступати до Збройних Сил України лише добровільно, інші сценарії не плануються з боку влади. Таким чином, питання мобілізації жінок залишається предметом дискусії, важливість якого варто ретельно обговорити для прийняття рішення, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту країни.

У вищезгаданій статті порушено важливе питання щодо мобілізації жінок для військової служби в Україні. Хоча радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ висловила необхідність підготовки жінок до армійської служби вже з дитинства, Центр протидії дезінформації при РНБО спростував ці заяви, стверджуючи, що мобілізація жінок наразі не розглядається органами влади і вступ до військових сил залишається добровільним. Це свідчить про розбіжності в поглядах щодо цього питання. Наразі важливо провести докладні дискусії та аналіз, щоб з'ясувати, чи відповідає мобілізація жінок стратегічним цілям безпеки країни і чи забезпечить це рівність участі у захисті Батьківщини.