П’ятниця, 16 Січня, 2026

Українська армія готується до нового етапу мобілізації: пріоритет — людський ресурс

Важливі новини

Брат Стефанчука отримує пенсію через підтвердження інвалідності у Хмельницькій МСЕК

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Пенсію по інвалідності Стефанчук декларує з 2019 року. Підтвердження діагнозу він отримував у Хмельницькому, де на той час головою комісії була скандальна Тетяна Крупа. Варто зазначити, що майбутній «заслужений юрист України», у 2003 році здобув диплом з відзнакою за спеціальністю «Право», у Хмельницькому інституті регіонального управління та права. Через три роки Стефанчук уже став доцентом кафедри цього інституту, можливо, не без впливу родини.

Як зазначається у декларації, за 2023 рік Стефанчук заробив у Верховній Раді 800 тис. гривень. Але це не єдині його доходи – він також задекларував 42 тис. грн зарплати, отриманої у Науково-дослідному інституті інтелектуальної власності, та 477 тис. гривень у Київському університеті Шевченка. Також він отримав 103 тис. грн пенсії.

Подружжя зберігає в готівці 65 тис. доларів та 42 тис. євро. Нардеп задекларував чимало іншого цінного майна: йдеться про бібліотеку наукової літератури з близько трьома тисячами примірників книг на тему права, а також колекцію монет і купюр на 2 тисячі екземплярів. Його дружині також належать чотири картини та гобелен.

Польща продовжує дію тимчасового захисту для громадян України до 2026 року: що зміниться після

Польща офіційно підтвердила, що тимчасовий захист для громадян України, наданий через російське вторгнення, діятиме до 4 березня 2026 року. Цей захист, який було введено на тлі війни, дозволяє українцям перебувати в Польщі на спеціальних умовах, зокрема отримувати доступ до медичних послуг, освіти та інших соціальних переваг. Після 4 березня 2026 року умови перебування для власників статусу PESEL UKR поступово зміняться, і вони будуть приведені до загальних правил для іноземців, що проживають у Польщі.

Згідно з інформацією, яку повідомило видання Visit Ukraine, після закінчення дії спеціального закону українці, які перебувають на території Польщі за статусом тимчасового захисту, зможуть залишатися в країні лише за загальними підставами, аналогічно громадянам інших третіх країн. Це означає, що для продовження перебування українці будуть змушені виконувати вимоги для іноземців, включаючи отримання відповідних дозволів на проживання та роботу.

Одним із ключових варіантів стане отримання дозволу на тимчасове проживання, відомого як карта побуту. Після 30 вересня 2025 року українці зможуть подати заяву на тимчасове проживання лише один раз. Також планується запровадження спеціальної карти CUKR, яка дозволятиме легально проживати в Польщі до трьох років і буде орієнтована саме на українців зі статусом UKR.

Ще одним надійним варіантом для тих, хто планує довгострокове проживання, є статус довгострокового резидента Європейського Союзу. Для його отримання необхідно мати щонайменше п’ять років легального перебування в Польщі, стабільний дохід протягом мінімум трьох років та знання польської мови не нижче рівня B1. Попит на цей статус серед українців уже зростає, що свідчить про його привабливість для інтеграції в польське суспільство.

Крім того, українці зможуть легалізувати своє перебування через стандартні підстави, зокрема працевлаштування або ведення бізнесу, навчання у польських закладах освіти, возз’єднання сім’ї або гуманітарні причини. Кожен із цих варіантів має власні вимоги, але дозволяє зберегти безперервність легального проживання після завершення тимчасового захисту.

Експерти радять українцям заздалегідь визначитися з підставою для подальшого перебування в Польщі, щоб уникнути проблем з документами після березня 2026 року.

Як подолати осінню втому та сезонну депресію

З настанням осені багато людей відчувають не тільки зміну погоди, а й внутрішню втому, сонливість, апатію та пригнічений настрій. Цей стан медики називають сезонною депресією, яка виникає через зменшення світлового дня та зниження вироблення серотоніну — гормону, що відповідає за відчуття радості та енергії. При нестачі сонячного світла рівень серотоніну падає, що безпосередньо впливає на емоційний стан і фізичну активність людини.

Клінічна психологиня Амані Сама в інтерв’ю для The Mirror наголошує на важливості простих щоденних практик, які допомагають полегшити симптоми сезонної депресії. Одним із таких методів є регулярне перебування на свіжому повітрі, навіть у похмуру погоду: природне світло стимулює вироблення серотоніну та підвищує енергію. Також корисно підтримувати фізичну активність: легкі прогулянки, ранкова зарядка або заняття йогою сприяють виробленню ендорфінів, що покращують настрій.

Фахівчиня радить встановити стабільний режим сну, харчування та відпочинку. Регулярність допомагає організму адаптуватися до змін сезону і не збивати внутрішній біоритм.

«Не змінюйте свої звички лише через темряву за вікном. Прокидайтеся в один і той самий час, виконуйте звичні ранкові ритуали», — зазначає Сама.

Фізична активність — природний антидепресант. Вона стимулює вироблення ендорфінів і допомагає мозку підтримувати баланс нейромедіаторів.«Депресія не любить рухому ціль. Продовжуйте рухатися, навіть коли вам не хочеться», — наголошує експертка.

Сезонна депресія часто супроводжується бажанням ізолюватися. Але спілкування з друзями чи родиною допомагає подолати відчуття самотності.

«Людські стосунки — це потужна підтримка для емоційного стану. Не замикайтеся у собі», — радить психологиня.

Навіть у похмурі дні варто прагнути до природного освітлення — частіше виходити на прогулянки, відкривати штори, використовувати лампи денного світла. Це сприяє підвищенню рівня серотоніну та покращує настрій.

Дотримуючись цих простих правил, можна суттєво зменшити вплив сезонної депресії та зберегти внутрішній баланс протягом холодних місяців.

Окупанти завдали понад 350 ударів по Запорізькій області: є загиблі та поранені

Запорізька область знову стала ціллю інтенсивних обстрілів російських окупантів. Протягом останньої доби ворог завдав понад 351 удар по 13 населених пунктах, використовуючи різні види озброєння. Унаслідок атак загинула одна людина, ще 12 отримали поранення. Значних руйнувань зазнали інфраструктурні об’єкти та житлові будинки. Окупанти використали широкий арсенал зброї, що включав ракетні удари, авіаційні атаки та численні […]

The post Окупанти завдали понад 350 ударів по Запорізькій області: є загиблі та поранені first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Грандіозна перетворення: Україна готується до переіменування понад 300 місцевостей

Український парламент намірений провести масштабні зміни, які вплинуть на понад 300 населених пунктів по всій країні. Зміни передбачають перейменування місцевостей, символіка яких має коріння у російській імперській політиці або не відповідає стандартам української державної мови. Цю інформацію надає Рубрика, посилаючись на проект постанови №11188.

Згідно з пояснювальною запискою, місцеві органи влади отримали півроку на подання пропозицій щодо переіменування населених пунктів, районів та інших територій, чиї назви мають імперську символіку або не відповідають стандартам мови. У випадку відсутності рішення, ключовими документами для визначення є рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій місцевих органів влади та військових адміністрацій населених пунктів. Також враховано рекомендації з інституту національної пам’яті та комісії зі стандартів державної мови щодо переіменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій переіменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, планується змінити назви, що мають відношення до Першого Травня, такі як Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо. Також планується змінити назви, які присвячені відомим московським діячам, таким як Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо. У планах також перейменування міст, які не відповідають нормам мови. Наприклад, село Дорожне планується перейменувати на Дорожнє, а село Кибляри — на Киблярі.

Український парламент вирішив впровадити значні зміни у назви понад 300 населених пунктів по всій країні. Це рішення має на меті усунення символіки, пов'язаної з російською імперською політикою, а також приведення назв до відповідності стандартам української державної мови. Процес переіменування ґрунтується на рекомендаціях від Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Рішення було прийнято після уважного розгляду пропозицій місцевих органів влади та інституцій, і спрямовано на створення більш відповідної та автентичної місцевої ідентичності в Україні.

В умовах продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні уряд і військове керівництво працюють над заходами, що підвищують боєздатність Збройних сил та забезпечують стабільну роботу критично важливих галузей. На тлі цих змін активізувалися дискусії щодо можливого посилення мобілізації у 2026 році, адже ефективність оборони безпосередньо залежить від людського ресурсу.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський наголосив, що ключовим фактором здатності армії протистояти російському наступу є саме особовий склад, а не лише технічне оснащення. Техніка, озброєння та сучасні системи важливі, але вони ефективні лише тоді, коли за ними стоять підготовлені та мотивовані військовослужбовці. У зв’язку з цим Сирський підкреслив необхідність продуманої та поступової мобілізації, яка дозволить не тільки наростити чисельність, а й зберегти високий рівень підготовки особового складу.

Сирський зазначив, що термін базової загальновійськової підготовки вже збільшено до 51 дня. Навчальні процеси зміщують подалі від фронту, закріплюючи корпуси за полігонами в центральних і західних областях для зменшення ризиків та підвищення якості підготовки. Окрему увагу він звернув на адаптаційну програму для новобранців, мета якої — зменшення випадків самовільного залишення частини. Головнокомандувач також доручив пришвидшити будівництво та оснащення укриттів на полігонах, адже стан безпеки на частині об’єктів залишався незадовільним.

Військовий аналітик Іван Тимочко прогнозує, що у 2026 році мобілізація може зіткнутися з новими викликами. За його словами, росія зосереджуватиметься на збільшенні чисельності піхоти, включно з мобілізацією ув’язнених, що дає їй змогу швидко відновлювати втрати. Це, на думку експерта, створює додатковий тиск на українську систему мобілізації, яка також потребуватиме збільшення обсягів набору.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Роман Костенко раніше заявляв, що нинішні темпи мобілізації — близько 30 тисяч осіб на місяць — покривають лише половину потреб Збройних сил. За цих умов питання посилення призову залишається відкритим і залежатиме від темпу бойових дій, стратегічних потреб армії та рішень Верховної Ради.

У військовому керівництві наголошують, що мобілізаційні процеси й надалі коригуватимуть відповідно до ситуації на фронті, а акцент на підготовку, безпеку навчальних центрів та адаптацію бійців залишатиметься пріоритетом.

Останні новини