Українська мережа дельфінаріїв “Немо” має зв’язки із депутатами партії Путіна

Три місяці – і зміни на екранах українського телебачення будуть помітні. Так, за словами мовного омбудсмена Тараса Кременя, російська мова майже повністю зникне з ефіру. Цей крок є результатом набрання чинності пунктом 6 частини 8 статті 40 закону "Про медіа", який посилює вимоги до використання державної мови у програмах, що мають україномовний аудиторій. З 17 липня використання російської мови в ефірах буде дозволено лише в обмеженому обсязі – не більше 10% в проміжку з 7:00 до 22:00. Однак усі виступи, інтерв'ю, коментарі та інші мовленнєві елементи російською мовою повинні бути обов'язково перекладені, дубльовані або озвучені українською. Це сприятиме припиненню домінування українсько-російської двомовності на екранах та забезпечить примат української мови в медійному просторі.

Висновки до цієї статті вказують на значний крок у забезпеченні примату української мови в медійному просторі. Набрання чинності законодавчих поправок, які обмежують використання російської мови в ефірах українського телебачення, свідчить про намір зміцнити національну ідентичність та сприяти українізації медійного середовища. Ці кроки сприятимуть поглибленню використання української мови в усіх сферах життя країни та сприятимуть зміцненню її мовного та культурного самовизначення.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про припинення дисциплінарного провадження стосовно прокурора Летичівської окружної прокуратури Хмельницької області Андрій Благовісний. Після всебічного аналізу наданих матеріалів та перевірки викладених у скарзі обставин комісія встановила відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження було відкрито на підставі отриманого звернення, у якому заявник вказував на можливі порушення під час виконання прокурором службових обов’язків. У межах перевірки члени комісії дослідили документи, пояснення сторін, а також оцінили відповідність дій прокурора вимогам чинного законодавства та професійної етики. Особливу увагу приділили дотриманню стандартів неупередженості, законності та процесуальної дисципліни.

Ситуація навколо прокурора стала частиною ширшого суспільного обговорення щодо встановлення інвалідності окремим працівникам правоохоронних органів у Хмельницькій області. У межах службових перевірок та окремих кримінальних проваджень досліджувалися обставини оформлення інвалідності та можливі порушення процедур.

Під час розгляду дисциплінарної справи комісія вивчила матеріали службових розслідувань Генінспекції Офісу Генерального прокурора та Хмельницької обласної прокуратури, документи Державного бюро розслідувань, а також медичні висновки і результати переоглядів. За даними перевірок, ознак використання службового становища для отримання інвалідності не встановлено. ДБР не повідомляло прокурору про підозру та не проводило щодо нього процесуальних дій у межах кримінального провадження.

У 2019 році Благовісному було встановлено II групу інвалідності безстроково на підставі медичних документів, що підтверджували наявність вродженого захворювання серця та супутніх станів. Після суспільного резонансу 2024–2025 років його направили на повторний медичний огляд. У 2025 році групу інвалідності було змінено на III, а згодом підтверджено її безстроковий характер відповідно до чинних процедур оцінювання.

Комісія наголосила, що оцінка медичних критеріїв не належить до її повноважень, а питання стану здоров’я є конфіденційною інформацією. Доводи скарги, за висновком КДКП, не підтверджені належними доказами порушення закону «Про прокуратуру», присяги прокурора або правил професійної етики.

Рішення про закриття дисциплінарного провадження ухвалено одноголосно. Копії рішення буде надіслано до Генінспекції Офісу Генерального прокурора, Летичівської окружної прокуратури та самому прокурору.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомляє Опендатабот, у результаті фактичних перевірок накладено ще 8 983 штрафні санкції, що стало рекордним показником за останні п’ять років. Загалом, кількість рішень про накладання штрафів виросла, що свідчить про посилення контролю над обігом підакцизних товарів та дотриманням трудового законодавства серед підприємців.

При цьому середня сума штрафу у 2024 році зменшилась майже в 2,5 рази порівняно з 2021 роком, досягнувши рівня 14 700 гривень. Це вказує на те, що хоча перевірки стали більш регулярними, державні органи стали обережнішими у нарахуванні санкцій.

Для порівняння, у 2020-2021 роках у середньому ухвалювалося близько 5800 рішень на рік, а загальна сума штрафів досягала 210 мільйонів гривень. Минулого року кількість рішень залишалася стабільною, однак сума штрафів зменшилася в 1,5 рази.

Камеральні перевірки, що проводяться податковою службою, ґрунтуються на даних, зазначених у податкових деклараціях, і спрямовані на виявлення помилок у звітності, завищення або заниження податків. Такий підхід дозволяє фахівцям виявляти порушення ще на етапі подачі документів, не здійснюючи фізичної перевірки підприємця.

Варто зазначити, що найбільша кількість камеральних перевірок за останні п’ять років була проведена в 2020 році – 33 882 перевірки. Однак у 2021 році їхня кількість зменшилася майже вдвічі, але сума штрафів зросла на 1,6 рази, досягнувши 14,57 млн грн.

Загалом, у 2023 році податкова служба зафіксувала найбільшу суму узгоджених штрафів за результатами камеральних перевірок, яка склала 21,96 млн грн – на 1,5 рази більше, ніж у 2021 році.

Китайські науковці провели експериментальні дослідження, щоб з’ясувати, який вплив кисломолочні продукти можуть мати на організм після тривалого вживання алкоголю, і виявили, що їх користь поширюється не лише на травну систему, а й на печінку. Раніше було добре відомо про позитивний ефект кефіру, йогурту та інших ферментованих молочних продуктів на шлунково-кишковий тракт, проте науковці вирішили перевірити, чи може цей вплив стосуватися й інших життєво важливих органів.

Для проведення дослідження були залучені лабораторні миші. Протягом тривалого часу тваринам давали алкоголь і систематично фіксували зміни в стані організму та роботі внутрішніх органів. Після завершення фази вживання алкоголю частині піддослідних почали додавати до раціону кисломолочні продукти, щоб оцінити їхню здатність відновлювати функції травної системи та печінки.

Результати показали, що кисломолочні продукти не лише підтримують роботу шлунково-кишкового тракту, а й сприяють відновленню печінки після ушкоджень, спричинених регулярним вживанням спиртного. Зокрема, бактерії, що містяться у кефірі, допомагають зменшити накопичення жирових клітин у печінці та частково відновити її функції.

Фахівці зазначають, що регулярне вживання ферментованих молочних продуктів може покращити стан печінки та знизити негативні наслідки токсичного впливу алкоголю. Водночас науковці наголошують, що такі продукти не є повноцінною заміною лікування і не скасовують шкоду від надмірного вживання спиртного.