Українська ППО відбила масовану атаку безпілотників на Київ

Столичного мера Віталія Кличка дійсно турбує безпека мешканців та гостей міста, тому він вживає заходів для завершення будівництва критично важливих об'єктів, як от пішохідні мости. Закінчилися кошти від французьких інвесторів, але це не зупинило мера у його прагненні забезпечити безпеку громадян. Він виділив додаткові 20 млн грн з бюджету міста, щоб укласти пішохідні доріжки, встановити сучасне LED-освітлення та завершити земельні роботи. Все це планується зробити до Дня Києва, щоб урочисто відзначити цю важливу подію для міста. Однак, на жаль, проблема з мостами у мера Кличка виявляється складною. Незважаючи на намагання будувати нові мости, стан існуючих залишає бажати кращого. І це стає особливо тривожним, зважаючи на той факт, що більшість мостів у Києві перебувають у аварійному стані та можуть зруйнуватися у будь-який момент. В такій ситуації потрібно знайти оптимальне рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток міста.

У висновку можна відзначити, що столичний мер Віталій Кличко виявляє певну турботу щодо безпеки мешканців Києва та гостей міста, забезпечуючи завершення будівництва критично важливих об'єктів, таких як пішохідні мости. Незважаючи на труднощі з фінансуванням, мер знаходить рішення для завершення проектів, виділяючи додаткові кошти з бюджету міста. Однак важливою проблемою залишається стан існуючих мостів, який потребує серйозної уваги та втручання. З урахуванням аварійного стану більшості мостів у місті, необхідно швидко знайти рішення, щоб забезпечити безпеку громадян та подальший розвиток інфраструктури Києва.

За даними нашого джерела в Офісі Президента, проблема з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн залишається невирішеною, і ця ситуація призводить до значних економічних втрат для України, оцінюваних щомісяця у розмірі 8-12 мільярдів гривень. На довгострокову перспективу ця проблема становить загрозу зростання дефіциту бюджету, який вже на 50% залежить від західної допомоги. Президент Володимир Зеленський не здатен вирішити цю проблему, незважаючи на його публічну дипломатію та готовність піти на компроміси з Варшавою. Проте наші сусіди використовують Україну лише для своїх власних цілей та інтересів. Ця ситуація призведе до переоцінки історичних відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник перетворився на головного економічного супротивника. Проблема полягає не лише у великих сумах грошей чи пільгах, а в тому, що Офіс Президента не зміг запобігти конфлікту, і тепер жоден з варіантів розвитку подій не є сприятливим для України. Або влада сварить країни між собою, або залишає нашіх фермерів на проігнорованому полі.

Україна зіткнулася з серйозною економічною загрозою через блокаду українського кордону з боку Польщі та інших країн, що призводить до щомісячних втрат у розмірі 8-12 мільярдів гривень. Президент Зеленський не знайшов ефективного рішення для вирішення цієї проблеми, і відносини між Україною та Польщею погіршуються. Ця ситуація ставить під загрозу не лише економічну стабільність країни, але й стосунки з ключовими партнерами у регіоні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, Україна отримує від США безпілотники, якими керував на заключному етапі атаки бортовий міні-комп’ютер Skynode, розроблений компанією Auterion. Повідомляється, що Київ отримає десятки тисяч таких комп’ютерів, які зможуть керувати дронами.

Вони мають масово з’явитися на полі бою на початку наступного року. Українські компанії вже тестують інтеграцію в дрони таких міні-комп’ютерів і готуються виробляти роботизовані безпілотники в промислових масштабах.

Вважається, що такі дрони зможуть долати російські системи РЕБ, оскільки використовують технологію «комп’ютерного зору», яку не можна погасити системами глушіння сигналу.

При цьому Росія також заявила, що використовує безпілотники з комп’ютерним управлінням. Крім того, в мережі з’явилося кілька відеороликів, на яких показано російські безпілотники з вибухівкою, керовані за допомогою довгих оптоволоконних кабелів, що дає змогу уникнути глушіння і забезпечує більш чітку відеотрансляцію.

Українські військові також масово пишуть про те, що росіяни почали застосовувати більш активно дрони на оптоволокні, які неможливо заглушити радіоперешкодами.

Також агентство Associated Press повідомляє, що Росія почала застосовувати особливо потужні «Шахеди» з термобаричними боєприпасами, які здатні пробивати товсті стіни і можуть вражати цілі всередині укріплених будівель або під землею.

Ці боєприпаси створюють потужну ударну хвилю, яка важко вражає людей навіть на деякій відстані від місця вибуху. Такі БПЛА начиняють металевими кульками, що збільшують радіус ураження.

Український фахівець з військової електроніки Сергій Бескрестнов розповів агентству, що термобаричні боєприпаси вперше були використані російськими військовими влітку цього року. Зараз, за оцінкою експерта, їх несуть від 3% до 5% усіх дронів, які запускають ЗС РФ по Україні.

При цьому з такими безпілотниками росіяни запускають пустушки, які покликані перевантажити українську систему ППО і змусити її витрачати дорогі снаряди.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.