Українська телеведуча Олена Філонова осоромилася на вулиці Ніцци

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Юрій Джигир, який є фінансистом за спеціалізацією, розпочав свій професійний шлях у Міністерстві фінансів у 2015 році. Протягом 2016-2018 років він працював позаштатним радником в.о. міністра охорони здоров’я України, де займався реформуванням фінансування медичної сфери в країні.

Крім цього, Джигир брав участь у численних дослідницьких проєктах Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Бергенського центру етики та пріоритизації в охороні здоров’я.

Юрія Джигира було призначено на посаду заступника міністра оборони України 27 вересня 2023 року. Тепер, після звільнення, його подальші плани та напрямки діяльності залишаються невідомими.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Американські військові та розвідка зазначають, що війна перестала виглядати як безвихідна ситуація: Росія досягає стабільних успіхів, і з кожним днем, коли сили України виснажуються, відчуття песимізму посилюється. Представники ЗМІ зазначають, що українська армія зазнає труднощів із набором нових солдатів і забезпеченням наявних підрозділів.

The New York Times оцінює втрати України у війні на рівні 57 тисяч загиблих. Хоча ця цифра становить приблизно половину втрат Росії, вона є значною для країни з меншим населенням. Також зазначається, що через постійні атаки та територіальні втрати на сході України, моральний дух українських військових помітно падає. Падіння мотивації пояснюється не лише наступом противника, а й побоюванням, що міжнародна підтримка поступово скоротиться.

Набір нових солдатів і формування нових підрозділів — ще один виклик для українського військового командування. Проте, незважаючи на ці труднощі, українська влада неодноразово запевняла в рішучості протистояти Росії стільки, скільки потрібно для захисту своїх територій та населення.

Важливим аспектом залишається питання міжнародної допомоги. Незважаючи на високу підтримку України з боку США та країн Європи, з кожним днем зростає занепокоєння, що потік поставок може зменшитися. І хоча багато західних країн обіцяють підтримувати Україну “стільки, скільки буде потрібно”, в політичному середовищі з’являються побоювання, чи витримає така політика протягом наступного року.

За оцінками Пентагону, наступні 6-12 місяців будуть критичними для України. Потрібно знайти нові способи поповнення солдатського ресурсу та модернізації армії, щоб не допустити стрімкого виснаження людських ресурсів.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“За період з 24 лютого 2022 року до 30 листопада 2024 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини зафіксувало в Україні понад 12 340 загиблих і 27 836 поранених серед цивільних осіб”, – заявила заступниця генсека ООН з питань роззброєння Ізумі Накаміцу на засіданні Радбезу, пише “Укрінформ”.

За її словами, причиною смерті близько 42% цивільних українців впродовж листопада стало застосування росіянами зброї далекої дії. Цей показник значно перевищує дані за попередні місяці.

Також Накаміцу навела цьогорічну статистику Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Згідно з цими даними, з 1 січня по 30 листопада внаслідок ударів авіаційними бомбами російських окупаційних військ загинув 341 мирний житель. Ще 1803 особи зазнали поранень через ці атаки. Це у три та шість разів, відповідно, перевищує аналогічні показники минулого року.

Як повідомляв УНІАН, до цього вересень був місяцем із найбільшою кількістю цивільних жертв в Україні – 208 загиблих цивільних людей і 1 220 поранених.

У листопаді росіяни завдали значну кількість масованих атак по Україні. Так, вночі та вранці 17 листопада у небі над Україною знищили 144 повітряні цілі – 102 ракети та 42 БПЛА. Загалом було 210 повітряних цілей РФ.

Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo), присвячена збереженню української спадщини, відзначається успішним створенням тривимірної моделі Музею генерал-хорунжого Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича на Білогорщі, що у Львівській області. На жаль, цей культурний об'єкт був повністю розруйнований під час атаки, яка сталася 1 січня під час російської агресії. Експерти команди не лише відзначили, що вони були на місці події вже в день нападу, але й здійснили детальне документування.

Юрко Гонек, Андрій Ямелинець і Василь Щутяк з «Інституту геоінформаційних систем» розробили 3D-модель (хмару точок з геоприв’язкою) зруйнованого музею та його території, використовуючи фотограмметричний метод. Ukrainian Heritage Monitoring Lab зауважила, що раніше, у 2021 році, команда Skeiron вже створила 3D-модель цього музею в цілості, де відображено план будівлі, розріз, окремі кімнати та експонати.

Команда моніторингу вважає, що обидві ці моделі можуть бути важливим ресурсом для подальшого відновлення музею. 1 січня в Львові музей Романа Шухевича на Білогорщі був практично повністю зруйнований унаслідок уламків ворожого "Шахіда". Пожежу, що виникла внаслідок попередньої атаки, вдалося успішно ліквідувати завдяки ефективній роботі рятувальників.

У висновках можна висловити основні ідеї та значущі відомості з розглянутого матеріалу:

• Важливість ролі Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo): Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab виявилася надзвичайно важливою в збереженні української культурної спадщини. Їхній успішний моніторинг та створення 3D-моделі Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича свідчать про високий рівень професіоналізму та відданості збереженню історії.

• Руйнування музею та важливість документування: Розруйнування Музею Романа Шухевича є трагічною подією, і важливо визначити причини цього руйнування. Документування, проведене командою вже в день атаки, є ключовим для подальшого відновлення та встановлення відповідальності за зруйнування.

• Використання технологій у роботі: Використання фотограмметричного методу та 3D-моделей є інноваційним підходом до документування культурних об'єктів. Ці технології не лише допомагають фіксувати стан об'єктів, але і можуть слугувати основою для подальшого відновлення та реставрації.

• Співпраця та можливості відновлення: Співпраця з іншими командами, такими як Skeiron, вказує на широкі можливості для використання накопиченої інформації та досліджень. 3D-моделі, створені різними групами, можуть стати цінним ресурсом для відновлення Музею Романа Шухевича та його історичної цінності.