Українські автоділери втратили понад 240 тисяч USDT на криптосхемі

У ніч на п’ятницю, 3 жовтня, російські війська здійснили чергову хвилю комбінованих атак на територію України, спрямовану на знищення стратегічно важливих енергетичних об’єктів. Ці удари стали частиною продовження безперервних спроб ворога дестабілізувати енергетичну інфраструктуру країни, що, в свою чергу, має на меті послабити її військовий потенціал і створити додаткові труднощі для цивільного населення.

Масштаби атаки були величезними, а удари зосереджувалися на низці областей, серед яких Полтавська, Одеська, Сумська, Київська та Дніпропетровська. Окремо зазнали пошкоджень Полтава, Гадяч і Лубни на Полтавщині, а також певні території Харківщини. Більшість цих регіонів стали об’єктами інтенсивних бомбардувань, які спричинили серйозні перебої у постачанні електроенергії та водопостачанні.

За даними Telegram-каналу monitor, ворог застосував ударні безпілотники Шахед, близько шести балістичних ракет Іскандер-М 9м723 по сектору Лубни/Лохвиця та окремих громадах Харківської області, а також 15 крилатих ракет типів Х-59/69 і 9м727-729 по Полтаві, Лубнах та Харківщині.

Моніторинг підкреслює, що атака була комбінованою: балістика, крилаті ракети та дрони застосовувалися одночасно. Це значно ускладнює завдання Сил оборони через різну швидкість, принцип дії та кількість засобів нападу. Попередньо, під атаками опинилися й об’єкти енергетичної інфраструктури.

Також зазначається, що ворог використовував тільки наземні комплекси та керовані авіаційні ракети, не застосовуючи крилаті ракети морського та повітряного базування. За оцінками аналітиків, більш далекобійні ракети, такі як Калібри та Х-101, залишаються для ударів по центральних та західних областях України.

Жителі повідомляють про вибухи в інших регіонах країни, що свідчить про масштабність та синхронність атак російських військ.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив перед громадськістю звіт, що налічує понад 250 сторінок, сповнений доказами нападів на УПЦ, на її храми та священиків. У своєму відеозверненні він висловив глибоку обуреність та закликав уряд України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, оголошуючи його проявом мови ненависті та неприпустимим в обстановці війни. "Напади на віруючих, їх вигнання з церков, обмеження доступу до молитовних місць — це неприпустимо", — наголосив Амстердам, закликаючи уряд зупинити розділення суспільства та спричинення конфліктів.

Він також відзначив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом, чітко відділяючи себе від ідеології "русского мира". За словами адвоката, позиція УПЦ у цьому питанні публічно висловлена митрополитом Київським Онуфрієм, який заявив: "Ми будуємо божий мир, а не російський". Паралельно, УПЦ повністю підтримує державу Україну, виступаючи за її захист у зв'язку з російським вторгненням.

У своєму заклику до підтримки України з боку США, Роберт Амстердам відзначив критичне значення підтримки для обох

У вищезгаданій статті відображено позицію адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама щодо законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, та його відвертий протест проти подальшого розгляду цього закону. Він виступив із закликом до уряду України припинити подальше розглядання цього законопроекту, наголосивши на його неприпустимості та негативних наслідках для суспільства.

Амстердам також роз'яснив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом та активно відділяється від ідеології "русского мира". Він підкреслив важливість підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема США, і висловив стурбованість щодо можливих наслідків недостатньої підтримки української держави у контексті геополітичних подій.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У результаті держава втратила на них майже 600 млн грн.

Дрони закуповувало Держспецзв’язку в компанії «Кріон-М», яка раніше продавала килими.

Федоров заявив, що дізнався про завищені ціни у вересні 2023 року і звернувся в НАБУ.

Кабмін виділив на закупівлю БПЛА для «Армії дронів» наступного, 2024 року, через той самий Держспецзв’язок ще 48 мільярдів гривень.

Постійне зміцнення контролю за нелегальним гральним сектором є нагальною метою для Національного банку України (НБУ), який продовжує приймати рішучі заходи. З метою ефективного протидії цьому явищу та забезпечення фінансової стабільності країни, НБУ встановлює нові обмеження на операції з переказу грошей з картки на картку.

Нові регулятивні заходи передбачають удосконалену систему перевірки та контролю за кожним переказом коштів, спрямовану на виявлення та блокування нелегальних операцій у гральній сфері. З моменту введення цих обмежень, будуть активно застосовуватися передові технології аналізу та моніторингу фінансових трансакцій, що дозволять ефективно виявляти та припиняти незаконні дії.

Відповідно до цих заходів, будуть ретельно перевірятися всі перекази коштів з метою виявлення будь-яких підозрілих та неправомірних операцій, пов'язаних з гральним бізнесом. НБУ віддає перевагу запобіжним заходам та вчасному реагуванню на будь-які спроби незаконного використання фінансових ресурсів через гральні платформи.

Ці кроки є важливою складовою стратегії Національного банку України у зміцненні законності та боротьбі зі зловживаннями у фінансовій сфері. НБУ прагне забезпечити найвищий рівень фінансової стабільності та довіри серед громадян та бізнесу країни, сприяючи таким чином загальному процвітанню та розвитку України.

«Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних P2P-переказів із рахунків фізосіб у 100 000 грн на місяць і обмежити кількість таких переказів 30 протягом місяця», – заявив Олійник.

Вхідні транзакції обмежувати не будуть.

При цьому банки зможуть «у ручному режимі» збільшувати ліміти за наявності «підстав і підтверджень».

Нововведення планують впровадити, за словами Олійника, протягом місяця.

Також у НБУ припустили створення в майбутньому реєстру карток, які використовувалися для незаконної діяльності.