Українські дрони завдали удару по порту Бердянська

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Не секрет, що вода становить понад 60% маси тіла дорослих людей, а тому буквально необхідна людині для виживання. Але чому вона здається нам настільки смачною, коли ми відчуваємо спрагу і робимо перший ковток у найспекотніший день? Вчені вважають, що знають відповідь, пише Live Science.

За словами почесного професора психології в Університеті Бінгемтона в Нью-Йорку Патрісії Ді Лоренцо, люди відчувають спрагу, коли посилено займаються спортом або в особливо спекотний день. Це пов’язано з тим, що, коли ми пітніємо, об’єм нашої крові зменшується.

Більшість ділянок мозку відокремлені гематоенцефалічним бар’єром — шаром клітин, який не дає змоги шкідливим токсинам і патогенам заражати мозок. Однак деякі частини людського мозку виходять за межі цього бар’єру, що дозволяє організму швидко виявляти зміни в нашій крові. Коли ми втрачаємо об’єм крові через фізичні вправи, спеку або солону їжу, нейрони в цих частинах мозку надсилають сигнал, щоб викликати відчуття спраги.

За словами професора біології в Каліфорнійському технологічному інституті Юкі Ока, ця швидка реакція насправді важлива для виживання, і якби вона займала більше часу, ми просто відчували б зневоднення.

Попередні дослідження вже показали, що за обробку спраги відповідають три області нашого мозку:

SFO та OVLT розташовані за межами гематоенцефалічного бар’єра. Ще у 2018 році вчені провели дослідження на мишах і виявили, що в усіх трьох ділянках є нейрони, які керують спрагою, однак під час збудження нервових клітин лише MnPO перебуває в середині цього процесу. Саме ця ділянка передає сигнали спраги у дві інші ділянки, а також інші частини мозку, що спонукає нас шукати воду.

Після того як ми робимо ковток, вода всмоктується і циркулює в нашому організмі. Однак наше тіло починає посилати сигнали в наш мозок, повідомляючи про те, що ми отримуємо воду, задовго до того, як ми повністю відновимо водний баланс. Фактично, вже після першого ковтка людський мозок вивільняє потік нейромедіатора дофаміну, а більшість учених сходяться на думці, що дофамін бере участь у пошуку винагороди, русі та мотивації. Крім того, саме дофамін спонукає тварин, зокрема й людей, витрачати енергію на дії, які дають нам винагороди або допомагають нам залишатися в живих — це стосується і вживання їжі та води.

За словами Ока, якщо дофамін виділяється під час певної дії, люди й тварини схильні повторювати ці дії, отримуючи від мозку “позитивний” сигнал. На жаль, вчені поки все ще не знають, як саме пиття води спричиняє викид дофаміну, але дослідження 2019 року засвідчили, що у мишей, які відчувають спрагу і п’ють воду, вироблявся дофамін. Водночас миші, які відчували спрагу та отримували воду безпосередньо в кишківник, не виробляли дофамін. Це вказує на те, що сам процес пиття відіграє важливу роль у виробленні дофаміну.

Дослідники також виявили, що сам процес ковтання також посилає повідомлення нейронам у MnPO про те, що організм отримує воду. Потім MnPO деактивує нейрони спраги у SFO, створюючи відчуття ситості. Утім, ковтання — не єдиний процес, що допомагає втамувати спрагу.

Після того як вода потрапляє в кишківник, організм виявляє падіння співвідношення солі та води в крові. Це призводить до підвищення гормону, що допомагає активувати нейрони, які передають мозку сигнал про те, що запит тіла задоволено. Втім, як саме це працює, на жаль, також поки що залишається загадкою для вчених.

За попередніми даними, інцидент стався, коли чоловік у військовій формі йшов узбіччям дороги. Автомобіль Toyota Hilux, рухаючись у тому ж напрямку, з невідомих причин виїхав на узбіччя та скоїв наїзд на пішохода.

Водій залишив військовослужбовця помирати на узбіччі і втік. Наразі правоохоронці розшукують винуватця ДТП, повідомляє поліція регіону.

12 липня близько 21:35 на вулиці Богдана Хмельницького смт Комишуваха невідомий водій автомобіля “Toyota Hilux” скоїв наїзд на військовослужбовця, коли той йшов узбіччям дороги в попутному напрямку руху. Водій, не зупиняючись, покинув місце події. Від отриманих травм пішохід помер на місці

Наразі правоохоронці розшукують водія. Зазначається, що автомобіль має характерні механічні пошкодження, зокрема відсутній передній бампер та пошкоджене ліве бокове дзеркало.

У поліції закликали всіх, хто міг бути свідком події або може надати будь-яку інформацію про місцезнаходження автомобіля “Toyota Hilux” темного кольору з пошкодженнями, повідомити за номером: +38(061)-434-19-16 або 102.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Адвокати Борисова протягом останніх 9 місяців намагалися організувати для нього направлення на МСЕК. Захист наполягає, що він має чимало хвороб і потребує постійного нагляду лікарів. А подальше утримання під вартою «завдає підозрюваному нестерпного болю та страждань».

Раніше екс-військком уже заявляв на суді, що може померти у в’язниці через проблеми з тромбами.

Водночас, за інформацією видання, зараз Борисов звільнений із ЗСУ за станом здоров’я і знятий із військового обліку. Ресурс зазначає, що в разі оформлення інвалідності та виходу із СІЗО під особисте зобов’язання, Борисов матиме право на виїзд за кордон.

Ця інформація підкреслює масштаб впливу воєнних дій на систему охорони здоров'я України. Пошкодження та руйнування медичних закладів створюють значні виклики для забезпечення належного медичного обслуговування населення, особливо в районах, найбільш постраждалих від бойових дій.

“Наша ціль – відновлювати життя та інфраструктуру. За останні два роки вдалося повністю або частково відновити 880 медичних об’єктів, і ця робота триває”, – зазначив він.

Шмигаль також наголосив, що атака на лікарню “Охматдит” є частиною обстрілів, в результаті яких один корпус лікарні був зруйнований, а чотири суттєво пошкоджені. Інцидент призвів до поранень та загибелі медичного персоналу та дітей.

“Президент України Володимир Зеленський вже наказав знайти нові локації для переїзду медичного персоналу та дітей з пошкоджених та зруйнованих корпусів. Зараз такі місця вже знайдені – це Київські обласні клінічні лікарні №1 та №2. Початок переміщення вже наказано, і важливо, щоб діти отримали повний спектр медичних послуг в нових умовах”, – додав він.

Щодо підтримки “Охматдиту”, Шмигаль висловив вдячність усім, хто долучився до збору коштів через платформу United24.

“За кілька годин вдалося зібрати 100 мільйонів гривень. Ці кошти також будуть використані на відновлення лікарні”, – підсумував він.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Водночас, крім офіційного збільшення податків, продовжується незаконна практика поборів з крупних підприємств, з боку ставленика Данила Гетманцева в.о. заступника голови Податкової служби Євгена Сокура. Користуючись службовим положенням, Євген Сокур зупиняє роботу підприємств, поки не отримає “відступні”.

Мультимільйонера Сокура призначили в керівництво податкової в травні 2022 року, але досі на офіційному сайті немає ні інформації про нього, ні фотографії. Підприємці стверджують, що Сокур, прикриваючись “цифровізацією” податкової, у ручному режимі зупиняє роботу підприємств, доки підприємці не дадуть відступні. За час його роботи, за відступні до бізнесу приходили вже вдруге, а до деяких і втретє. А хто не платить – той зупиняється.

За цією схемою у 2023 році Сокур зупинив ТОВ “Червонослобідський спиртзавод” – анулював ліцензію, причепившись до кількості камер, яка ніде не регламентована. У результаті підприємство відновило роботу через суд, але за час судової тяганини і простою держбюджет недоотримав 500 млн грн акцизного податку. Раніше за схожою схемою Євген Сокур анулював ліцензію Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Весною 2024 року стало відомо, що ДБР розслідує справу про ймовірне перешкоджання постачанню пального армії в.о заступника голови ДПС Євгеном Сокуром. Як виявилось, Сокур 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі його дії ймовірно спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

Таким чином на український бізнес створюється системний тиск з боку окремих представників ДПС, що уже стало предметом розслідування правоохоронців.

За інформацією наших джерел в середовищі лобістських компаній, що спеціалізуються на роботі з Україною в США, тема корупції, “сірих ринків” та “поборів з бізнесу” віднедавна стала хвилювати наших основних стратегічних партнерів, в контексті стресостійкості української економіки, з урахуванням “нестабільності дотаційної політики в майбутньому”. Також ймовірно, що Річард Верма, який має змінити пані Пріцкер на посту спецпредставника США з питань економічного відновлення України уже в вересні, продовжить її політику та стане на захист крупних платників податків.