Вівторок, 2 Грудня, 2025

Українські ІТ-фахівці за кордоном заробляють значно більше

Важливі новини

На Полтавщині водій збив 13-річного хлопця на самокаті: дитина в лікарні

2 червня близько 11:10 у місті Лубни Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої постраждала дитина. За попередньою інформацією, 68-річний водій автомобіля Nissan Juke наїхав на 13-річного хлопця, який рухався вулицею Миру на електросамокаті. Унаслідок зіткнення дитина зазнала тілесних ушкоджень та була госпіталізована до Лубенської лікарні інтенсивного лікування. Правоохоронці встановлюють обставини події. Відомості внесено до […]

МОЗ розпочало розслідування у зв’язку з підозрою на вимагання коштів у Вінницькому кардіоцентрі

Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) розпочало розслідування щодо можливого вимагання коштів у пацієнтів Вінницького кардіоцентру. Підставою для цього стали повідомлення пацієнта про вимогу доплатити за медикаменти та медичні послуги, які мали б надаватися безкоштовно в рамках програми медичних гарантій. Як повідомила пресслужба МОЗ, інформація про інцидент поширилася в місцевих сторінках, і вже задіяно правоохоронців для розслідування. […]

The post МОЗ розпочало розслідування у зв’язку з підозрою на вимагання коштів у Вінницькому кардіоцентрі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Новий скандал навколо родичів нардепа Суто Мамояна: декларація кандидата в поліцію без вказівки майна та доходів

Народний депутат, який представляє заборонену партію “Опозиційна платформа – За життя”, Суто Мамоян знову опинився в епіцентрі скандалу, цього разу через родича, Артура Сутка, який подав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого поліції Києва. Виявилось, що в документах, поданих Сутком, немає жодних відомостей про його майно, доходи чи заощадження. У декларації зазначено лише одну фразу: "У суб'єкта декларування чи членів його сім'ї немає майна, доходів чи заощаджень". Ця незвична ситуація викликала запитання серед громадськості та експертів, оскільки в документах не вказані навіть основні відомості про членів сім'ї кандидата, таких як його мати Гаяне Гасоян і брат Тимур Сутко, хоча вони були згадані як родичі.

Антишахрайський проєкт “190”, який першим звернув увагу на цей випадок, намагається привернути увагу до потенційних маніпуляцій та шахрайських схем, пов'язаних із подібними деклараціями. За словами експертів, відсутність відомостей про доходи та майно може свідчити про спробу приховати будь-які фінансові зловживання чи зв'язки з сумнівними джерелами.

Попри це, за даними журналістів, Артур Сутко є родичем впливового нардепа Суто Мамояна. Саме клан Мамоянів-Сутко вже не вперше фігурує у спробах влаштувати близьких людей на ключові посади у столичних правоохоронних структурах.

Як з’ясували журналісти, батько Артура Сутка – Азіз Синотович Мамоян, який був присутній на сумнозвісній “сходці” у ресторані “Ішак” у грудні 2022 року. Тоді журналісти зафіксували зустріч нардепа Суто Мамояна, його братів Сергія та Рустама, їхнього батька Чоло Мамояна, а також згаданого Азіза Мамояна. Компанію їм складали Давид Арахамія, представники ОПЗЖ, “азовець” Сергій “Боцман” Коротких і колишній чиновник часів Януковича Андрій Кравець.

Азіз Мамоян у минулому був підприємцем, торгував овочами та фруктами. Нині бізнесу не має, але на скандальну зустріч прибув на дорогому авто з охороною, що викликало запитання щодо джерел його доходів.

За інформацією “190”, це не перший випадок, коли люди з оточення Мамояна потрапляють до столичної поліції. Раніше депутат, який входить до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності, вже влаштовував своїх родичів у структури МВС.

Аналітики вбачають у цих призначеннях спробу родини посилити контроль над правоохоронною системою Києва. Крім того, клан Сутко-Мамоянів може бути пов’язаний із “кришуванням” шахрайських кол-центрів і міських ярмарків. Одним із ключових фігурантів цього тіньового бізнесу називають начальника Голосіївського управління поліції Араіка Кочкадамяна, який, за інформацією журналістів, має підтримку Мамоянів.

Працевлаштування Артура Сутка у поліцію може стати черговим кроком у зміцненні позицій родини Мамояна в силових структурах. З огляду на попередні скандали, експерти вважають, що це не випадковість, а частина системної стратегії клану, спрямованої на розширення контролю над тіньовими потоками в столиці.

Відмова ВАКС у скасуванні підозри Дубілету, справа проти Коломойського продовжується

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) невідкладно розглянула та відхилила звернення про скасування підозри, яке стосувалося колишнього голови ПриватБанку, Олександра Дубілета, у справі, що має пряме відношення до впливового олігарха Ігоря Коломойського. Зазначена справа стосується претензійного перехрещення суми у розмірі 9,2 мільярдів гривень. Відхилення звернення свідчить про відновлення та підтримку законності та об'єктивності в розслідуванні подібних випадків.

Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

“Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.

Депутат підтримав масові перевірки документів ТЦК

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Потураєва, подібні заходи не тільки виправдані, але й повинні стати регулярною практикою після будь-яких публічних чи масових подій.

“Я не вважаю перевірку документів після концерту загрозою для української культури, так само, як і після інших масових заходів. Такі перевірки мають бути постійними, і всі мають про це знати,” – зазначив нардеп.

Проте коментарі під дописом Потураєва в соцмережах розділилися: одні підтримують ідею посиленої перевірки, інші – критикують за можливе порушення прав громадян.

Попри війну, ІТ-сектор в Україні зберігає активність і залишається одним із найстабільніших напрямків зайнятості. Водночас рівень доходів спеціалістів істотно залежить від місця їхнього перебування — про це свідчить нове дослідження порталу DOU.

Згідно з даними опитування, 25% українських ІТ-фахівців в Україні заробляють у межах $1000–$2000, а майже половина (50%) — не більше $3000 на місяць. Лише 9% респондентів, які залишились в Україні, мають зарплату понад $6000.

Для тих же, хто виїхав за кордон після початку повномасштабного вторгнення, ситуація інша. Лише 35% таких спеціалістів мають дохід до $3000, а 19% — отримують понад $6000. Це пояснюється тим, що в основному виїжджали досвідчені технічні фахівці, здатні швидко адаптуватися до умов іноземного ринку праці.

Розрив між технічними і нетехнічними професіями в ІТ-сфері теж значний.

В Україні 65% нетехнічних спеціалістів заробляють до $2000, серед технічних цей показник становить лише 33%. За кордоном розрив ще чіткіший: до $2000 мають 43% нетехнічних фахівців проти 16% технічних.

Зарплати понад $6000 отримують лише 1% нетехнічних працівників в Україні та 6% — за кордоном. До того ж тільки 15% нетехнічних фахівців в Україні заробляють більше $3000, що підтверджує нерівномірність фінансових можливостей у межах самої галузі.

Втім, у нетехнічних спеціалістів спостерігається позитивна динаміка. Частка тих, хто отримує менше $1000, знизилась: в Україні — з 30% до 25%, за кордоном — з 11% до 7%.

Таким чином, ІТ залишається одним із найбільш прибуткових секторів, але ключові можливості та найвищі доходи зосереджені у руках технічних спеціалістів, особливо за межами України.

Останні новини