П’ятниця, 17 Липня, 2026

Українські ІТ-фахівці за кордоном заробляють значно більше

Важливі новини

Суди США та Кіпру відхилили позови до Олега Бахматюка

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Gramercy Funds Management 7 грудня 2022 року подала позов до федерального суду США проти Олега Бахматюка та низки інших осіб, заявляючи про порушення своїх прав як інвесторів. Було розпочато й окремий судовий розгляд на Кіпрі.

Як повідомляє у своєму прес-релізі Укрлендфармінг, позов у США було відхилено. Також припинено і розгляд на Кіпрі.

«Наразі всі позови Gramercy Funds Management проти власника «Укрлендфармінгу» офіційно повністю відхилені, судові справи як у США, так і на Кіпрі повністю припинені, а сторони уклали мирову угоду. Кредитори, які ініціювали судовий процес, відмовляються від претензій без права на повторне подання після досягнення угоди про врегулювання претензій», – заявляють у прес-релізі Укрлендфармінгу.

Олег Бахматюк вважає цю угоду перемогою. Зокрема й тому, що «це допоможе нашій компанії, яка втратила приблизно половину своїх активів через вторгнення Росії в Україну. Угода може стати віхою, яка допоможе врятувати компанії, задавши тон майбутнім переговорам з кредиторами. Це дуже вигідно для всіх сторін».

«Укрлендфармінг» є одним з найбільших агрохолдингів в Україні. Холдинг продовжує працювати, незважаючи на втрати, спричинені вторгненням РФ, які в компанії оцінюють у сумі близько 1,2 млрд доларів. Зокрема, фактично було знищено найбільшу в Європі птахофабрику «Чорнобаївська» (Херсонська область), де загинуло 4,5 млн. голів птиці, а обладнання було вивезено до РФ.

Центри з контролю та профілактики захворювань оприлюднили оновлену інформацію про епідемічні ризики

Центри з контролю та профілактики захворювань повідомили про актуальну ситуацію щодо поширення інфекційних хвороб та можливі ризики для населення. У своїй заяві фахівці наголосили на важливості постійного моніторингу епідемічної ситуації, адже сезонні чинники, активні міграційні процеси та загальне навантаження на систему охорони здоров’я можуть впливати на динаміку захворюваності.

Експерти зазначають, що особливу увагу нині приділяють профілактичним заходам. Йдеться про вакцинацію, своєчасне виявлення симптомів, дотримання гігієнічних норм і готовність медичних закладів до можливого зростання кількості пацієнтів. За даними фахівців, саме превентивні дії дозволяють значно знизити ризик масового поширення хвороб і уникнути перевантаження лікарень.

Абсолютним лідером стала броколі, яка забезпечує організм найбільшою різноманітністю мікроелементів. Для порівняння, помідори, які ботанічно відносять до фруктів, очолили фруктовий рейтинг, але набрали лише трохи більше 20 балів.

Броколі вважається справжньою вітамінною бомбою. Одна чашка цього овоча покриває понад 100 відсотків добової потреби у вітаміні К, який відповідає за міцність кісток і нормальне згортання крові.

Також броколі багата на вітамін С, вітамін А та фолієву кислоту, що відіграє важливу роль у рості клітин і відновленні ДНК. Особливу цінність мають антиоксиданти й глюкозинолати — речовини, які підтримують зір і знижують ризик розвитку хронічних захворювань.

При цьому броколі є низькокалорійним продуктом: одна порція містить мінімальну кількість калорій, що робить її ідеальною для здорового харчування та контролю ваги.

Дієтологи рекомендують включати броколі до раціону 3–4 рази на тиждень. Вона добре підходить для салатів, супів, приготування на пару або як легкий гарнір. Найкраще броколі поєднується з горіхами, яблуками та іншими овочами.

Водночас фахівці застерігають: людям, які приймають препарати для розрідження крові, слід вживати броколі обережно через високий вміст вітаміну К. У таких випадках раціон бажано узгоджувати з лікарем.

Для максимального ефекту броколі радять чергувати з іншими листовими овочами — шпинатом, мангольдом або салатами.

Видання “СЛІДСТВО.ІНФО” звернулося до суду із позовом проти Верховної Ради України

Агенція журналістських розслідувань ім'ям журналіста медіа Ігоря Ющенка виступила в суді проти Апарату Верховної Ради України у зв'язку з відмовою надати публічну інформацію за журналістським запитом. Відповідно до повідомлення, видання "Слідства.Інфо" надіслало запити до Апарату Верховної Ради України з метою отримання інформації про службові відрядження народних депутатів за кордон після повномасштабного вторгнення. Попри це, редакція отримала відповіді, у яких зазначалося, що Апарат Верховної Ради України не є розпорядником інформації щодо такої, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або потребує створення в інший спосіб. Представники ВРУ також посилалися на обмеження поширення інформації про діяльність Верховної Ради України, її органів та народних депутатів у зв'язку з дією воєнного стану. У своїй відповіді представники ВРУ наголосили на значенні закордонних візитів народних депутатів та їх впливу на обсяги військової та гуманітарної допомоги, а також стабілізацію економіки та повоєнну відбудову України. Крім того, у відповіді було зазначено, що розголошення запитуваної інформації може загрожувати національній безпеці України, що переважає суспільний інтерес у її отриманні.

У липні 2023 року журналістам видання "Слідства.Інфо" вдалося з'ясувати, що 48-річний Юрій Арістов, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, який є народним депутатом від партії "Слуга Народу", перебував у розкішному 5-зірковому готелі Waldorf Astoria Maldives на приватному острові Ітхаафуші, Мальдіви. Журналісти вирішили надіслати запит, щоб з'ясувати, як саме нардеп перетнув український кордон і чи була його поїздка на Мальдіви робочою. Незважаючи на обіцянки прес-секретарки депутата надати відповідь на запит протягом кількох годин, помічниця, а також сам нардеп проігнорували спроби журналістів "Слідства.Інфо" отримати відповіді на надіслані питання. Після того, як матеріал "Слідства.Інфо" було опубліковано, Юрій Арістов висловив бажання звільнитися з посади народного депутата України.

У результаті розслідування видання "Слідства.Інфо" було встановлено, що народний депутат Юрій Арістов перебував у розкішному готелі на Мальдівах, а не виконував робочі обов'язки, як повинен був. Журналісти намагалися отримати відповіді від нардепа та його представників, але ті ігнорували їхні запити. Після публікації матеріалу Юрій Арістов вирішив звільнитися з посади народного депутата. Цей випадок підкреслює важливість журналістських розслідувань у виявленні недоробків у діяльності посадових осіб та забезпеченні відкритості та прозорості у роботі українських чиновників.

Patriot залишається ключовою системою ППО України

Україна наразі не має жодної альтернативи зенітно-ракетним комплексам Patriot,...

Службова недбалість без наслідків: історія митника, якого звільнили від покарання через давність справи

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив рішення, яке викликало жваве обговорення серед правників та громадськості: державного інспектора митниці Степана Білаша визнано винним у службовій недбалості, однак покарання до нього не застосовано через сплив строків давності. Судове провадження стосувалося інциденту, що стався ще у березні 2019 року, коли через пункт пропуску на українсько-польському кордоні було пропущено мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter без належного контролю. Як з’ясувалося, транспортний засіб перевозив значний обсяг незадекларованого товару.

З матеріалів справи випливає, що вказаний бус мав у вантажному відсіку понад 1,3 тонни різноманітної продукції: автозапчастини, одяг та інші товари, що підлягали декларуванню та ретельному огляду. Проте інспектор, відповідальний за проведення митних процедур, не вжив необхідних заходів контролю. Саме ця недбалість дала можливість перевізнику уникнути сплати відповідних митних платежів і створила ризики для державного бюджету.

Суддя Наталія Швед призначила митнику рік обмеження волі та позбавлення права обіймати державні посади, однак від покарання його звільнили через закінчення строку давності.

Цікаво, що Степан Білаш уже звільнявся з митниці у серпні 2021 року, але поновився через суди. Львівський окружний адміністративний суд скасував наказ про звільнення і повернув його на посаду, а також відшкодував майже 300 тис. грн зарплати за час вимушеного прогулу. Рішення підтвердили Восьмий апеляційний адміністративний суд та Верховний Суд.

Ця справа викликала широкий резонанс через поєднання контрабанди, недбалості державного службовця та тривалого судового процесу щодо поновлення на посаді.

Попри війну, ІТ-сектор в Україні зберігає активність і залишається одним із найстабільніших напрямків зайнятості. Водночас рівень доходів спеціалістів істотно залежить від місця їхнього перебування — про це свідчить нове дослідження порталу DOU.

Згідно з даними опитування, 25% українських ІТ-фахівців в Україні заробляють у межах $1000–$2000, а майже половина (50%) — не більше $3000 на місяць. Лише 9% респондентів, які залишились в Україні, мають зарплату понад $6000.

Для тих же, хто виїхав за кордон після початку повномасштабного вторгнення, ситуація інша. Лише 35% таких спеціалістів мають дохід до $3000, а 19% — отримують понад $6000. Це пояснюється тим, що в основному виїжджали досвідчені технічні фахівці, здатні швидко адаптуватися до умов іноземного ринку праці.

Розрив між технічними і нетехнічними професіями в ІТ-сфері теж значний.

В Україні 65% нетехнічних спеціалістів заробляють до $2000, серед технічних цей показник становить лише 33%. За кордоном розрив ще чіткіший: до $2000 мають 43% нетехнічних фахівців проти 16% технічних.

Зарплати понад $6000 отримують лише 1% нетехнічних працівників в Україні та 6% — за кордоном. До того ж тільки 15% нетехнічних фахівців в Україні заробляють більше $3000, що підтверджує нерівномірність фінансових можливостей у межах самої галузі.

Втім, у нетехнічних спеціалістів спостерігається позитивна динаміка. Частка тих, хто отримує менше $1000, знизилась: в Україні — з 30% до 25%, за кордоном — з 11% до 7%.

Таким чином, ІТ залишається одним із найбільш прибуткових секторів, але ключові можливості та найвищі доходи зосереджені у руках технічних спеціалістів, особливо за межами України.

Останні новини