Українські прізвища як дзеркало історії та культури

Ключові елементи військового обліку:

Водночас до 15 листопада триватиме «аудит рішень про присвоєння статусу критично важливих підприємств, ухвалених в останні чотири місяці». Причина перевірки – «аномальне зростання кількості критично важливих підприємств і заброньованих працівників».

На підставі даних перевірки уряд оновить критерії бронювання, заявляє Кабмін.

Уже повідомлялося, що кожна п’ята українська компанія може втратити право бронювати співробітників після цього аудиту.

Інститут національної пам'яті України висунув вимогу щодо демонтажу колишньої Арки дружби народів, що розташована в центрі Києва. За думкою представників Інституту, ця споруда стала символом російської імперської політики, яка загрожує національній безпеці України. Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті, що займається визначенням об'єктів, що належать до символіки російської імперської політики, прийшла до висновку, що Арка свободи українського народу, раніше відома як Арка дружби народів, має бути знесена, оскільки вона втілює радянські ідеологеми та конотації, що становить загрозу національній безпеці країни. Про це повідомлено у пресслужбі УІНП. Споруда, розташована в Хрещатому парку міста Києва, була встановлена в 1982 році на честь 60-річчя утворення СРСР і 65-річчя Жовтневого перевороту 1917 року. Хоча об'єкт перейменували на Арку свободи українського народу у травні 2022 року і в квітні того ж року біля нього демонтували радянський монумент робітників, арка все ще символізує радянську ідеологію і становить загрозу національній безпеці України. Варто відзначити, що у листопаді 2018 року на арці була встановлена інсталяція "Тріщина дружби", яка була присвячена українським політв'язням, зокрема режисерові Олегу Сенцову.

У висновках можна зазначити, що питання щодо майбутньої долі колишньої Арки дружби народів у центрі Києва стало об'єктом уваги Інституту національної пам'яті України. За його даними, ця споруда, хоч і зазнавала перейменування та демонтажу деяких її елементів, все ще залишається символом радянської імперської політики, що ставить під загрозу національну безпеку України. Рішення щодо подальшої долі арки є об'єктом дискусій, проте експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дійшла висновку, що споруду слід демонтувати через її асоціацію з радянським минулим, що вважається неприйнятним у сучасній українській дійсності.

У 2025 році Державна податкова служба України значно посилила контроль за грошовими переказами, які громадяни отримують через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. Цей крок є частиною стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків і легалізацією доходів, отриманих через неформальні канали. Відповідно до даних ДПС, було направлено понад 6 тисяч запитів до платників податків, з вимогою надати детальні пояснення щодо походження коштів, що надійшли через ці платформи.

Як результат, понад 2 тисячі громадян добровільно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці, що дозволило їм перевести частину своїх неофіційних доходів у легальну сферу. Це не лише допомогло їм уникнути санкцій, але й дало можливість отримати всі переваги від офіційного статусу підприємця, зокрема, легальний доступ до фінансових ресурсів і можливість працювати з великими партнерами.

Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

регулярні перекази,

великі суми,

платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

Податкова як приклад наводить два випадки:

у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.

Уважно спостерігають жителі Конча-Заспи за незвичайними подіями, що трапилися в їхньому елітному районі. Будинки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу, стали об'єктом ремонту, але не простого ремонту, а витратного, якого навіть для елітних осель здається забагато. Ці будівлі належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрієву Андрію та його родині. Що цікаво, як саме сім'я прокурора змогла придбати такі нерухомість та хто з його колег їм у цьому допоміг і допомагає досі?

Згідно з містобудівною документацією, будівельний процес на території дитячого оздоровчого комплексу був заборонений, але це не завадило прокурору Андрієву та його співучасникам здійснити плани щодо будівництва та облаштування резиденцій у цьому ексклюзивному районі. Кримінальне провадження у київській поліції щодо обставин захоплення та забудови елітними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу розпочато за ст. 190 Кримінального кодексу України через шахрайство в особливо великих розмірах.

З'ясувалося, що ЗАТ "Київгума", першочерговий власник території, опинилося в справі про банкрутство. Управителем було призначено особу на ім'я Кудляк, який почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об'єкти на цій території, перетворивши їх на елітне котеджне містечко.

Заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України, співробітники органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора, включаючи Андрієва Андрія Васильовича, відповідають за приховане допомагання у таких діях, за що отримали неправомірну винагороду у вигляді двох елітних будинків.

Поліція намагалася розслідувати цю справу, навіть накладаючи судовий арешт на ділянки, проте прокурор Київської місцевої прокуратури, який тепер обіймає посаду у Печерському районі, вирішив не співпрацювати із слідством, а допомогти колезі Андрієву.

Незважаючи на всі ці обставини, сам прокурор та його родина активно продовжують ремонт у заарештованих будинках і висловлюють подяку своїм друзям з місцевої прокуратури за надану підтримку.

Проте справи не обмежуються лише поліцією. Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку можливого незаконного збагачення з боку прокурора, а Державне бюро розслідує факти недостовірного декларування та інші порушення. Схоже, що незабаром Андрієва чекають не новосілля, а запрошення до слідчого.

У висновку варто підкреслити, що дії прокурора Андрієва та його співучасників є прикладом порушення закону та зловживання службовим становищем. Відображено не лише порушення містобудівної документації та забудови елітними будинками території, призначеної для дитячого оздоровлення, а й корупційні схеми, в які втягнуті вищі посадові особи правоохоронних та правозахисних органів.

Слід зазначити, що справа Андрієва не є винятком, адже вона свідчить про широко поширену проблему корупції та недодержання закону серед високопосадових осіб в Україні. Важливо вжити необхідних заходів для забезпечення правопорядку, здійснення розслідування та притягнення винних осіб до відповідальності. Тільки таким чином можна буде підтримати довіру громадян до владних структур та забезпечити справедливість в суспільстві.