Українські школяри зменшили використання державної мови на 8%

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Аналітики вважають, що ЗСУ зможуть організувати контрнаступ наприкінці року.

Після майже 30 місяців конфлікту з Росією труднощі України на полі бою лише накопичуються, а життєво важлива підтримка з боку США все більше залежить від мінливих політичних вітрів.

Піврічна затримка військової допомоги США, найбільшого спонсора України, дала силам Кремля можливість просунутися на передовій. Українські війська відчайдушно борються, щоб стримати повільні, але неминучі успіхи більшої і краще оснащеної російської армії.

«Наступні два або три місяці, напевно, стануть найважчими цього року для України», – заявив у нещодавньому подкасті військовий аналітик Майкл Кофман із Фонду Карнегі.

При цьому на задньому плані замаячила ще одна неприємна проблема для України: як довго вона зможе розраховувати на політичну і військову підтримку Заходу, що має вирішальне значення для її подальшої боротьби?

У понеділок колишній президент Дональд Трамп обрав сенатора від Огайо Джей Ді Венса своїм напарником у президентських перегонах на листопадових виборах у США. Венс хоче, щоб США розв’язували власні проблеми замість того, щоб займатися конфліктами на інших континентах за тисячі кілометрів, хоча й визнав, що Путін мав рацію, ввівши війська.

Венсу вторить і сам Трамп: він обіцяв, що в разі перемоги покладе конфлікту край, не чекаючи інавгурації в січні. Як саме він це зробить, він не уточнив. Однак команду Зе ця ситуація вже починає напружувати, оскільки майбутнє стає туманним і Трамп вочевидь звертатиме увагу на інші питання, а український конфлікт добігатиме до логічного завершення без підтримки США та поставок озброєння.

Відновлення медичної інфраструктури на деокупованих територіях Харківської області має вирішальне значення не лише з гуманітарної точки зору, а й для загальної стійкості регіону. Ізюм, який після звільнення продовжує жити під постійною загрозою обстрілів, гостро потребує повноцінної лікарні, здатної надавати допомогу як цивільним, так і постраждалим унаслідок бойових дій. Саме тому будь-які проєкти з відбудови медичних закладів тут перебувають у фокусі уваги громади та експертного середовища.

Черговий масштабний контракт, укладений Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, знову актуалізував питання ефективності та прозорості використання бюджетних коштів. Йдеться про договір на суму понад 110 мільйонів гривень, підписаний із ТОВ «СК Пантеон», яке має відновити лікувально-діагностичний корпус Центральної міської лікарні Ізюма. Формально проєкт покликаний повернути місту критично важливу медичну спроможність, однак деталі закупівлі викликають низку запитань.

Однак саме зміст кошторису викликає найбільше запитань. На низці позицій вартість матеріалів штучно завищена до рівня, який важко пояснити ринковою логікою чи наближеністю об’єкта до фронту. Вартість фіброцементних фасадних панелей у документах становить майже 3,9 тисячі гривень за квадратний метр, хоча їхня реальна ринкова ціна — мінімум у півтора раза нижча. Аналогічна ситуація з внутрішніми алюмінієвими дверима, де закладена ціна перевищує середню ринкову приблизно на третину.

Далі — більше. У кошторисі містяться суттєві переплати за шпаклівку, гіпсокартон та ґрунтовку. Ціни на деякі з цих матеріалів перевищують ринкові на 20–40%, що не може бути наслідком інфляції чи логістичних ускладнень. Разом потенційна переплата лише за п’ять перевірених позицій становить понад 5,2 млн грн. Це гроші, які мали би піти на зміцнення укриттів, закупівлю обладнання або підвищення стійкості об’єкта до обстрілів, а не на різницю в ціні, що осідає в кишенях посередників.

Особливої уваги заслуговує й сам підрядник. ТОВ «СК Пантеон» давно відоме фахівцям у сфері закупівель через регулярні завищення у своїх кошторисах. Компанія, заснована й очолювана Олексієм Буряком, з 2020 року уклала контрактів більш ніж на 918 млн грн — і левова частка цих підрядів припадає саме на рішення Департаменту капітального будівництва Харківської ОДА. За часів керівництва Ігоря Лялюка фірма практично не знала відмов, отримуючи перемогу за перемогою на тендерах, які, за спостереженнями експертів, нерідко були сформовані під можливості конкретного підрядника.

Цей епізод стає продовженням системного сценарію: критична інфраструктура відбудовується формально, об’єкти потребують повторних ремонтів, а кошти розчиняються у завищених цінах. І це в регіоні, де лікарні працюють під постійними обстрілами, а кожна гривня має реальну цінність для життя людей. Ізюмська лікарня, яка мала б бути символом відновлення та підтримки, перетворюється на черговий майданчик для заробітку фірм, що роками користуються прихильністю обласного департаменту.

Поки що реальних пояснень від ХОДА чи самого підрядника немає. Залишається сподіватися, що ситуація не завершиться, як і багато попередніх тендерів, де завищення та формальні перевірки так і не привели до реальних висновків. І що цього разу відбудова медичного закладу, який стоїть на передовій гуманітарного фронту, не стане черговою статистичною угодою, а нарешті відповідатиме потребам людей, для яких ця лікарня може стати останнім шансом на порятунок.