Понеділок, 1 Грудня, 2025

Українські скарби що досі чекають на своє відкриття

Важливі новини

Землетрус у Чернівецькій області: підземні поштовхи зафіксовані в Дністровському районі

Вчора в Чернівецькій області стався землетрус, про що повідомили фахівці Головного центру спеціального контролю. Підземні поштовхи зафіксували у Дністровському районі Буковини, що є частиною західної України. За попередніми даними, магнітуда землетрусу склала 1,4 бала за шкалою Ріхтера, що вказує на досить слабке явище. Епіцентр перебував на глибині близько 3 кілометрів під поверхнею землі.

Слід зазначити, що на території України землетруси подібної сили не є рідкістю, але вони майже завжди мають незначний вплив на життя людей. Однак, в разі збільшення активності, фахівці закликають бути обережними та стежити за оновленнями від відповідних органів.

«За класифікацією землетрусів цей належить до невідчутних», — зазначили у Центрі, наголосивши, що коливання не становлять загрози для населення.

Це вже другий землетрус у Чернівецькій області за останні тижні. Попередній стався 16 жовтня поблизу Новодністровська, тоді магнітуда сягнула 2,1 бала.

За словами провідного наукового співробітника Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, доктора фізико-математичних наук Дмитра Гриня, сейсмічна активність на території України не є винятковим явищем.

Найбільший вплив на країну має зона Вранча, розташована в Румунії, однак підземні поштовхи фіксують і в інших регіонах. Зокрема, у Чорному морі час від часу трапляються землетруси силою 3–4 бали, а до сейсмонебезпечних територій належать і Карпати.

Крім того, сучасні прилади виявляють певну сейсмоактивність у межах Українського кристалічного щита — на Полтавщині та в районі Кривого Рогу. Раніше ці зони вважали відносно спокійними, проте нині зафіксовано підземні коливання силою до 4–4,5 бала.

Фахівці наголошують: навіть незначні поштовхи — це нагадування про потребу вдосконалювати системи моніторингу та готовність до можливих природних катаклізмів.

Україна втратила 40% території в Курській області

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“Максимум ми контролювали близько 1376 квадратних кілометрів, зараз, звичайно, ця територія стала менше. Ворог посилює контратаки. Зараз ми контролюємо приблизно 800 квадратних кілометрів. Ми будемо утримувати цю територію стільки, скільки буде доцільно з військової точки зору”, – сказало джерело.

Наступаючи на курськ, Київ мав на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити росію відтягнути сили, які поступово наступали на сході, і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори.

Видання зазначає, що наступаючи на курськ, Київ мав на меті зупинити російські атаки на сході та північному сході України, змусити росію відтягнути сили, які поступово наступали на сході, і дати Києву додаткові важелі впливу на будь-які майбутні мирні переговори.

Джерело в Генштабі повідомило, що найбільш загрозливим для Києва зараз є район Курахового, оскільки російські війська просуваються туди на 200-300 метрів на добу і на деяких ділянках зуміли прорватися. Місто Курахове є сходинкою до логістичного центру Покровська Донецької області.

За словами джерела, росія має близько 575 тис. військових, які воюють в Україні, і планує збільшити свої сили приблизно до 690 тис.

На фронті відбулося 227 бойових зіткнень, найактивніше на Покровському напрямку. Ворог завдав 39 авіаударів, здійснив понад 3000 обстрілів та залучив 800 дронів-камікадзе.

Київське КП «Плесо» знову під слідством: директору інкримінують розтрату коштів на 1,7 млн грн

Комунальне підприємство «Плесо» знову опинилося у полі зору правоохоронців. Директору підприємства інкримінують розтрату бюджетних коштів, які були виділені ще у 2021 році на природоохоронні заходи у Києві. За даними прокуратури, підприємство отримало фінансування на створення водоохоронних зон для захисту водойм столиці від забруднення. Втім, замість реальної роботи була організована схема з виведення коштів. Керівник КП […]

Як найближчими днями можуть змінитися ціни на бензин в Україні

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це свідчать дані моніторингу ринку, опубліковані delo.ua.

За прогнозами експертів, впродовж тижня, що завершується 24 листопада, ціни на бензин в Україні не зазнають значних змін.

Зазначається, що зазвичай попит на пальне перед святами зростає на 5-10% порівняно з попередніми місяцями, однак цього року споживчий попит буде нижчим, тому зростання ціни на 10% очікується тільки в разі непередбачених факторів. Водночас водії можуть скористатися знижками, що пропонують деякі мережі АЗС, оскільки акційні пропозиції у вихідні стали регулярною практикою для паливного ритейлу.

Попри це, ця ситуація може стати проблемою для операторів АЗС, оскільки звичка заправлятися в вихідні дні може призвести до відсутності клієнтів у будні.

За даними Консалтингової групи “А-95”, 18 листопада українські АЗС продавали бензин А-95 у середньому по 55,66 грн/л, що на 1 коп. нижче за попередній показник (15 листопада). Втім, востаннє вартість ресурсу виходила за межі 55,75 грн/л 24 жовтня, а тому такі зміни можна назвати не більш ніж незначними коливаннями.

Найдешевші ціни на бензин А-95 спостерігаються на таких АЗС, як “Маркет” (52,99 грн/л), “Чинник” (53 грн/л) і “Укр-Петроль” (53,03 грн/л).

Олександр Усик битиметься за статус абсолютного чемпіона у реванші з Дюбуа

Офіційно підтверджено: реванш між українським боксером Олександром Усиком та британцем Даніелем Дюбуа відбудеться 19 липня в Лондоні на легендарному стадіоні “Вемблі”. Для Усика це буде можливість вдруге стати абсолютним чемпіоном у суперважкій вазі. Наразі українець володіє поясами WBC, WBA та WBO. Пояс IBF, який раніше також був у його колекції, він добровільно залишив у 2024 […]

Україна відома своєю багатовіковою історією, повною таємниць і несподіваних відкриттів. Протягом століть як володарі, так і прості люди ховали свої найцінніші скарби в землі, печерах і під стінами храмів. Деякі реліквії вже знайшли археологи або випадкові шукачі, проте багато загадок досі лишаються нерозгаданими. Ось п’ять найвідоміших місць, де досі шукають загублені скарби нашої землі.

Таємниці Києво-Печерської лаври

За легендою, під час монголо-татарського нашестя лаврські ченці сховали свої найцінніші реліквії — ікони, срібні чаші та святині — у підземеллях лаври. Система печер простягається на десятки кілометрів, і багато ходів досі не досліджені. Кажуть, деякі тунелі замурували навмисно, щоб убезпечити скарби від ворогів, а для входу до прихованих кімнат потрібні особливі ключі або молитви.

Скарби Запорізької Січі

Запорізькі козаки здобували в походах численні трофеї — золото, срібло та коштовну зброю. Після знищення Січі у XVIII столітті старшина, за припущеннями, встигла сховати найбагатші скарби — можливо, на дні Дніпра біля Хортиці або в укріпленнях. Історики та шукачі пригод досі розшукують карти та шифри, які могли б вказати точне місце схову.

Легенда про золото Мазепи

Після поразки під Полтавою у 1709 році гетьман Іван Мазепа був змушений тікати, залишивши в Україні значні скарби. За однією з версій, частину коштовностей він наказав сховати в лісах Полтавщини чи Черкащини. Загадкові підземелля та старі козацькі комори досі приваблюють дослідників, але жодних достовірних знахідок немає.

Багатства галицьких князів

Галицько-Волинське князівство у XIII столітті було одним із найзаможніших у Європі. Під час монгольської навали князі заховали скарби у печерах, монастирях і лісах Карпат. Сьогодні археологи та аматори з металошукачами шукають ці старовинні коштовності, але більшість із них досі вважаються втраченими.

Реліквії зі Святої Софії

У 1920-х роках, коли церковне майно вилучали, частину коштовностей Софійського собору викинули на продаж або відправили до сховищ. Є припущення, що священники могли сховати артефакти в підземеллях собору або вивезти за межі Києва. Які цінності збереглися, невідомо, і навколо цього розгортаються справжні детективні історії.

Таким чином, українська земля й сьогодні приховує безліч важливих історичних скарбів. Ці загублені реліквії — не лише коштовності, а й жива частина культури, що надихає дослідників і шукачів пригод нових поколінь.

Останні новини