Українські війська потрапили в оточення

Верховна Рада України ухвалила законопроект, який передбачає розширення кількості працівників Державної Прикордонної Служби (ДПСУ) на 15 тисяч військовослужбовців. Згідно з прийнятим законом №11091, за яким проголосували 327 народних депутатів, протягом року після припинення чи скасування воєнного стану, чисельність ДПСУ збільшиться до 75 тисяч осіб, з них 67 тисяч будуть військовослужбовцями. В пояснювальній записці до цього закону відзначається, що розширення чисельності ДПСУ є важливим для створення та підтримання бойових резервів. Крім того, це надасть можливість службі ефективно контролювати державний кордон і забезпечити його належну охорону у післявоєнний період. Збільшення чисельності ДПСУ на 15 тисяч передбачається для:

Ухвалений Верховною Радою закон про збільшення чисельності Державної Прикордонної Служби свідчить про серйозне ставлення держави до забезпечення безпеки та захисту державного кордону. Збільшення персоналу ДПСУ на 15 тисяч військовослужбовців, зокрема для формування бойових резервів, є важливим кроком у підтримці обороноздатності країни. Це також підкреслює значення ефективного контролю над державним кордоном та його охорони у післявоєнний період. Така ініціатива спрямована на зміцнення національної безпеки та стабільності України.

Беатриса Греченюк: Від Закарпаття до Виноградівського благополуччя

У 2015 році, під час депутатства Миколи Греченюка у сільській раді від Партії регіонів, його рідні та близькі отримали принаймні чотири земельні ділянки у Підвиноградові. Це стало можливим завдяки рішенню сільської ради та реалізації їхнього права на безкоштовне отримання землі, гарантованого Конституцією. Судові процеси з цього приводу тривали до 2021 року, але зазначені особи успішно відстояли своє право на власність. Сам Микола Греченюк володіє чотирма земельними ділянками та будинком у Підвиноградові, а його дочка Беатриса має три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", який успішно бере участь у державних тендерах. Дочка Греченюка, Беатриса, живе розкішним життям, демонструючи його у соціальних мережах, та володіє рестораном у Мукачевому.

У червні 2022 року, коли війна Росії проти України перебувала на своєму піку, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням видати перепустку на виїзд за кордон на термін тривалістю 3 місяці для свого сина, Андрія Петьовки. Підставою для такого запиту була заява про волонтерську діяльність Андрія від імені Благодійного фонду "Наша паляниця". В список осіб, для кого Василь Петьовка просив дозвіл, також увійшов його сват Микола Греченюк. З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Петьовку адмінпротокол, але після відомостей про те, що і син, і сват повернулися в Україну після волонтерської місії, претензії до нього було скасовано. У липні 2022 року, коли діяли зазначені вище перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку. В цей час варто відзначити, що подорож Беатриси до Італії у вересні 2023 року, яка описана у її Instagram, була надзвичайно розкішною, пройшла не в готелі, а в справжньому палаці. Соціальні мережі демонструють багатство і розкош, якими насолоджується дочка колишнього сільського депутата та дружина сина нардепа. Ця розкіш може викликати питання щодо її джерела, особливо з урахуванням того, що Закарпатська область відома своїми поставками незадекларованих товарів через контрабанду.

У результаті дослідження вищезгаданої ситуації можна зробити кілька висновків. По-перше, виявлено низку зв'язків між впливовими особами на Закарпатті, що може свідчити про наявність системної корупції та недостатнього контролю за діяльністю державних посадовців. По-друге, надмірний розкіш та багатство деяких осіб, які мають зв'язки з політичними елітами, породжує питання щодо джерел їхнього доходу та можливого використання корупційних схем. По-третє, необхідно зміцнити механізми контролю та відкритості владних структур для запобігання випадкам зловживання владою та корупції, що підірвав би довіру громадян до державних інститутів. В цілому, розкриття таких ситуацій є важливим кроком у зміцненні демократії та правової держави в Україні.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У 2021 році підозрюваний депутат вирішив долучитися до діяльності підприємця з Дніпра, який займався будівництвом сонячних електростанцій. Він закупив обладнання, але не оформив його належним чином і, ймовірно, не отримав очікуваного прибутку. Це призвело до звинувачень на адресу підприємця, який пізніше був мобілізований до лав ЗСУ.

Починаючи з 2022 року, підозрюваний неодноразово телефонував мобілізованому підприємцю з вимогою повернути гроші. За цей час сума “боргу” постійно змінювалася, аж поки в кінці жовтня 2024 року вимагання досягли критичної точки.

В останні дні жовтня 2024 року на трасі поблизу села Спаське, депутат разом зі своїми спільниками заблокував автомобіль військовослужбовця. Погрожуючи фізичною розправою, вони вимагали $2,5 млн та переоформлення фірми на їх користь. Після того, як потерпілий відмовився, його били протягом 40 хвилин, а згодом силоміць вивезли до будівлі, де утримували майже добу, погрожуючи катуванням та вбивством.

Після чергової погрози вбивством під час особистої зустрічі, депутат був затриманий правоохоронцями. Наразі йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1,2 млн гривень. Прокурор, не погоджуючись з таким рішенням суду, подав апеляцію, вимагаючи жорсткішого покарання.

Правоохоронці продовжують слідство та встановлюють інших осіб, які могли бути причетними до цього злочину. Прокуратура АР Крим та м. Севастополя координує процесуальні дії для доведення справи до суду.

Підозрюваному загрожує серйозне покарання за частиною 2 статті 146 та частиною 4 статті 189 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі та вимагання, що супроводжувалось насильством та катуванням. Максимальне покарання за такі злочини передбачає до 15 років ув’язнення.