Українські військові звинувачують командування в необдуманих діях через великі втрати під Куп’янськом

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

В умовах загальної мобілізації в Україні, яка триває в умовах війни, передбачено кілька підстав для отримання відстрочки від служби для військовозобов’язаних. Однією з таких підстав є необхідність догляду за родичем, який має інвалідність і потребує сторонньої допомоги. Це питання набуває особливої актуальності, оскільки з початком мобілізації багато родин стикаються з труднощами у зв’язку з необхідністю забезпечення належного догляду за інвалідами.

Адвокат Юрій Айвазян, коментуючи ситуацію для порталу «Юристи.UA», роз’яснив, що відстрочка може бути надана не лише тим особам, які доглядають за батьками чи дітьми з інвалідністю, а й чоловікам, чиї дружини мають встановлену інвалідність другої групи. Це важливий момент, адже до цього часу питання надання відстрочки для таких випадків не завжди було зрозуміло для широкої аудиторії.

Для підтвердження права на відстрочку необхідно надати:

свідоцтво про шлюб;

документ, що засвідчує інвалідність дружини.

Серед таких документів можуть бути: довідка МСЕК за формою МОЗ, виписка з рішення експертної комісії, посвідчення особи з інвалідністю (пенсійне або соціальне), а також довідка для осіб з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу.

Таким чином, наявність у дружини інвалідності офіційно визнається підставою для тимчасового звільнення чоловіка від мобілізації. Головне — надати повний пакет підтверджуючих документів, щоб ТЦК міг прийняти законне рішення.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України планує розширити свій арсенал дронів, цю наміру озвучив начальник ГУР МО Кирило Буданов. Нові дрони не лише розширять можливості розвідки, але й підвищать ефективність виконання завдань військового характеру. Зокрема, відомо, що ГУР МО активно досліджує можливості використання дронів з продовженим часом автономної роботи, що дозволить збільшити час збору розвідувальної інформації та реагувати на загрози більш оперативно. Розширення асортименту дронів стане ще одним кроком у напрямку модернізації та підвищення бойової готовності українських військ, відповідно до вимог сучасних воєнних конфліктів.

За його словами, незабаром дрони будуть здатні атакувати не лише наземні та водні, але й повітряні цілі.

Наразі фахівці, пов’язані з розвідкою, працюють над тим, щоб обладнати безпілотну платформу засобами протиповітряної оборони, навчити такий дрон виявляти, супроводжувати та збивати об’єкти в повітрі, розповів Буданов.

“Це виклик, але досяжний”, – зауважив він.

Колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк, з свого боку, зазначив, що українські дрони вражають своїм прогресом. За його словами, всього кілька років тому морські безпілотники вважалися концептуальними зразками на міжнародних виставках зброї, а тепер українські інженери фактично першими в світі перетворили цю ідею на практичну реальність.

Він висловив переконання, що після війни Україна стане одним з провідних експортерів морських дронів.