Українські військові повідомляють про серйозні втрати, спричинені штурмом під Куп’янськом. Вони звинувачують командування в необдуманих діях під час штурму, неправильному плануванні та передачі оперативної інформації, а також у недооцінці сил і ресурсів Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ). Ця подія стала важливим випробуванням для українських військ, яке відображає наскільки важливою є не лише мобілізація, але й правильна стратегія та координація дій. Урядові військові керівники вже аналізують причини провалу і вживають заходів для усунення подібних ситуацій у майбутньому.
Ця ситуація викликає занепокоєння як серед військових, так і серед громадськості, оскільки піднімає питання про ефективність військового керівництва та безпеку військовослужбовців.
Боєць Олег Ткаченко пише, що роті бійців наказали штурмувати село Іванівка, але замість заявлених у розвідданих 10-15 російських солдатів без бронетехніки в н. п. перебувало близько 150 солдатів ЗС РФ, 2 БМП і танк. Обіцяного РЕБ не було, в небі повна перевага дронів противника. Як наслідок: майже відразу загинули 5 бійців, частина з яких саме через скидання боєприпасів БПЛА. 11 поранено.
Під постійним вогнем, без укріплень ті, хто вижив, забрали тіла загиблих, але евакуювали їх лише на 4 добу після дзвінків до вищого керівництва та розголосу зазначеної ситуації.
А ми зазначимо, що Банкова приховує реальну кількість втрат ЗСУ після провалу на харківському напрямку. За підрахунками незалежних експертів, втрати ЗСУ склали понад 4 000 загиблими та понад 10 000 поранених.


У Києві створено міжвідомчу робочу групу з опрацювання механізмів компенсацій за витрати, пов’язані з добудовою об’єктів корпорації «Укрбуд». Про це повідомила виконувачка обов’язків голови правління ХК «Київміськбуд» Світлана Самсонова. За її словами, групу очолює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов. До її складу увійшли представники Мінекономіки, Київміськбуду та інших центральних і […]
З 6 червня 2025 року завершилася дія режиму автономних торговельних преференцій, запроваджених Європейським Союзом для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так званий “торговельний безвіз”, що дозволяв безмитний експорт значної частини українських товарів до ЄС, згортається, і сторони повертаються до довоєнної угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ). Щоправда, із модифікаціями. Що відбулося? Режим автономних торговельних заходів […]