Український легіон в Польщі отримав кілька тисяч заявок на вступ

Уважність до електрики: ДТЕК закликає киян обережно використовувати електроенергію, оскільки в Києві можуть з'явитися обмеження з постачанням електрики в періоди пікового навантаження. Генеральний директор компанії, Денис Бондар, підкреслив це у своєму останньому зверненні від 19 квітня. Причини можливих відключень електропостачання наступні: постійне збільшення споживання електроенергії, особливо помітне в період весняних місяців; пошкодження інфраструктури через обстріли російських військ, що спричиняють руйнування енергетичних об'єктів та порушують нормальне функціонування електромережі. "З огляду на збільшену потребу у електричній енергії в умовах пошкоджень енергомереж, які відбулися, існує ймовірність введення графіків відключень у разі подальших обстрілів наших енергетичних об'єктів", — підкреслив Бондар. Компанія "ДТЕК" активно працює над зменшенням можливості масових відключень електроенергії, проводячи відновлювальні заходи та закликаючи до економного споживання. Фахівці рекомендують обмежити споживання електрики у ранковий період (з 7 до 11 годин) та вечірній (з 17 до 23 годин), щоб знизити навантаження на мережу у часи його найбільшої потреби.

Висновки з цієї статті демонструють наступне:

• В Києві можуть виникнути обмеження щодо постачання електроенергії через зростання споживання електрики та пошкодження інфраструктури внаслідок обстрілів російських військ.

• Компанія "ДТЕК" підтримується генеральним директором Денисом Бондарем активно працює над зменшенням можливості масових відключень електроенергії, проводячи відновлювальні заходи та закликаючи мешканців Києва до економії електроенергії.

• Жителі столиці також закликаються бути обережними у використанні електроенергії, особливо у періоди пікового споживання

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Крім Стармера, прем’єр Туск також проведе переговори з Макроном і генсеком НАТО Рютте.

Туск намагається «заручитися підтримкою Заходу щодо України через європейський альянс, до якого увійдуть країни Північної Європи і Балтії».

Нагадаємо, син Трампа заявив, що Зеленський «втратить свою допомогу», коли його батько стане президентом.

Водночас Стармер і Макрон спробують переконати Байдена дати Україні дозвіл на стрільбу ракетами Storm Shadow углиб Росії до інавгурації нового президента.

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про пошук ідейних та фінансових підтримок для понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, охоплюючи всю територію країни. За оцінками відомства, на втілення цих ініціатив необхідно близько 4 мільярдів євро. Міністр Руслан Стрілець підкреслив: "Ми докладно дослідили проблематику кожного регіону, проаналізували обсяги накопичення відходів та їх структуру, а також вивчили досвід країн Європи. Це дало нам можливість сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні". За словами міністра, план включає реалізацію кількох пріоритетних проєктів, зокрема, на Київщині передбачається будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щорічно. План передбачає глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. "На такий проєкт вже є інвестори", — підкреслив міністр. На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами, обслуговування яких охопить не менше 1,4 мільйона мешканців. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися. На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів, які перероблятимуть близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів щорічно. Переговори з інвесторами щодо цих проектів також вже розпочалися, повідомив міністр. На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів. Також у черзі на подібні проекти — Закарпаття, Сумська та Харківська області. "Реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам привернути інвесторів, які самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх", — підкреслив міністр.

У вищезгаданій статті представлено інформацію про ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо переробки відходів. Зазначено, що в Україні планується реалізація понад 200 проєктів з цієї сфери, на що потрібно близько 4 мільярдів євро. Окремі регіони країни, зокрема Київщина, Івано-Франківщина, Полтавщина, Одещина, а також Закарпаття, Сумська та Харківська області, розглядаються як потенційні місця для будівництва сміттєпереробних заводів. Вказано, що реалізація таких проєктів допоможе не лише вирішити проблему обробки відходів, а й залучити інвесторів, які проявляють інтерес до співпраці в Україні. Крім того, наголошується на необхідності спільних зусиль влади, громад та міжнародних партнерів для успішної реалізації цих проєктів з метою забезпечення сталого розвитку та збереження довкілля.