Український олімпієць критикує Сергія Бубку за участь у нагородженні росіянки

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Я в таких питання насправді дуже обережний. Тому що буде слідство. Якщо ці факти підтвердяться, це дуже важкі статті. Я категорично проти того, щоб ми зараз за одним фото невідомого походження і за розмовами депутатів та журналістів, навіть без інших фото- відеодоказів, вирішували визнати якусь людину винною в дуже тяжких статтях, за які дуже багато років сидіти”, – заявив він.

За його словами, слідство має визначити, справжнім чи постановочним є поширене фото, де військового прив’язали до дерев’яного хреста для “покарання”.

“Якщо це правда, то в такому разі йдеться про те, що хтось із командирів не просто формально перевищив свої права та повноваження, а реально перетворився на садиста. Кожна людина на війні проходить певну “еволюцію” в бік розлюднення. Ніхто не повертається з війни точно таким, як він пішов. Всі повертаються більш жорстокими. Але хтось стає більш жорстоким на 5%, а хтось на 500%. І це дуже індивідуально. І той, хто став більш жорстоким на 500%, може перейти ті межі, після яких ця людина стає злочинцем, стає шкідливою”, – зазначив експерт.

При цьому експерт підкреслив, що такі ситуації трапляються в усіх арміях світу, особливо тих, які воюють.

“Тому що людина на війні в постійному шоці, стресі і постійно має вбивати інших людей. Передбачається, звичайно, що адекватна людина ніколи не забуває, що вбивати людей має тільки з протилежної сторони. Але в реальному житті якийсь відсоток людей завжди про це забуває”, – зауважив Дикий.

Нагадаємо, журналісти з’ясували про масштабні проблеми у 211-й понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Зазначалося, що командири знущаються з підлеглих, вимагають гроші, застосовують насильство, прив’язують до дерев’яного хреста тощо. Також було з’ясовано, що ядро 211 понтонно-мостової бригади формувалося з людей, пов’язаних давніми службовими, дружніми або сімейними стосунками.

Народна депутатка України, заступниця голови Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у Міністерстві оборони та Збройних силах України Юлія Яцик розповіла, що у 211-й бригаді військовослужбовців, які зловживали спиртними напоями, роздягали догола та кидали до ям, щоб ті протверезіли.

Вона зазначила, що інформація про протиправні дії командирів 211-ї понтонно-мостової бригади надійшла до ТСК 10-12 жовтня. За її словами, ТСК не могла розслідувати ці факти, але був постійно закріплений представник ДБР, який приходив на засідання комісії, і ця інформація була йому відома.

ДБР розпочало розслідування кримінального провадження щодо виявлення фактів зловживання посадовцями вказаної бригади. Зокрема, можливих нестатутних заходів впливу та насильства до підлеглих. Фахівці бюро досліджуватимуть матеріали, зібрані у ході службових перевірок бригади Головною інспекцією Міністерства оборони України. Також вивчатимуть повідомлення у медіа та соціальних мережах щодо знущань з бійців.

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.

Державне бюро розслідувань повідомило про затримання військовослужбовця, який намагався покинути навчальний центр на Кіровоградщині, пропонуючи хабар командиру батальйону. За інформацією пресслужби ДБР, інцидент стався в понеділок, 3 листопада.

Слідство встановило, що чоловік проходив підготовку у навчальному взводі і намагався самовільно залишити територію частини. Після того як спроба втечі через охорону не увінчалася успіхом, він звернувся до командира з пропозицією хабара в розмірі 4 тисяч доларів, розраховуючи на сприяння у виїзді за межі навчального центру.

Командир батальйону одразу повідомив правоохоронців. ДБР затримало військового після передачі частини грошей. Йому оголосили підозру за пропозицію та надання неправомірної вигоди, а також за закінчений замах на ухилення від несення військової служби в умовах воєнного стану (ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України). Підозрюваному загрожує до 10 років позбавлення волі.

Цей випадок нагадує аналогічну ситуацію, яка сталася у вересні 2025 року на Львівщині, де курсант пропонував 3000 доларів сержанту, щоб допомогти йому уникнути служби.

Слово 2025 року в Україні, за версією укладачів словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», стало слово «переговори». Це слово не лише стало популярним у повсякденному вжитку, а й значно вплинуло на мовні тенденції, що спостерігаються у країні. «Переговори» фігурували в пошукових запитах, новинах та соціальних мережах, що свідчить про важливість цього терміну в контексті поточних подій.

Це явище не випадкове. В умовах глобальних та внутрішніх викликів, у часи політичних і економічних змін, саме слово «переговори» стало символом пошуків мирних рішень, діалогу та компромісів. Воно відображає актуальну потребу у взаєморозумінні між різними сторонами, особливо коли мова йде про міжнародні відносини та внутрішню стабільність країни.

Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».