Субота, 7 Червня, 2025

Укргазвидобування збільшило видобуток газу до 13,9 млрд кубометрів

Важливі новини

Скандал у Міноборони: Провал реформи закупівель – звинувачення Арсена Жумаділова

Скандал у Міноборони: Реформа закупівель знову під питанням через дії Арсена Жумаділова

Реформи у сфері закупівель, обіцяні для Міністерства оборони, залишаються лише на папері, наголошує політичний аналітик Михайло Шнайдер. Замість очікуваних змін, про які говорив Арсен Жумаділов, член команди міністра оборони Рустема Умерова, фактично мало що змінилося, повідомляють Українські новини.

"Минуло декілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, насправді, мало що змінилося", — пише Шнайдер. Замість одного департаменту державних закупівель Міноборони, було створено два нові державні підприємства, які, врешті-решт, діяли під контролем тих самих осіб. "Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина — Жумаділов", — зауважує Шнайдер.

Додатковою проблемою стала стимуляція закупівель через введення "0,4% від суми контрактів", яка призводить до надмірних витрат із бюджету на суму близько 1,5 мільярда гривень. "Останнім часом ми бачили деякі дуже сумнівні покупки, такі як дорогі телевізори і мікрофони, а також закупівлю бронежилетів за завищеними цінами", — інформує аналітик.

Новий оберт скандалу пов'язаний з торгами на постачання продуктів харчування для військових. Планувалося поділити закупівлю на дві частини, але це не відбулося. "Замість реформи ми отримали лише пусті обіцянки і зростаючий рівень корупції", — заключає Шнайдер.

Висновки до статті про реформу закупівель у Міністерстві оборони:

• Реформи у сфері закупівель у Міноборони, які були обіцяні, не лише не були реалізовані, але також показали невдачу через дії чиновника Арсена Жумаділова.

• Замість очікуваних перетворень, було створено два нові державні підприємства, які все ще фактично перебувають під контролем тих самих осіб.

• Введення системи стимулювання через "0,4% від суми контрактів" призвело до зростання витрат бюджету на 1,5 мільярда гривень і сприяло корупційним схемам.

• Недоречні закупівлі, які включають дороге обладнання та продукти харчування, свідчать про системні проблеми у проведенні тендерних процедур.

• Необхідно негайно припинити корупційні практики, переглянути систему закупівель та забезпечити прозорість та ефективність процесів в Міністерстві оборони.

Зустрічай Масницю! Як святкувати кожен день і що приготувати

Масниця — одне з найяскравіших та найвеселіших свят, яке символізує прощання із зимою та зустріч весни. У 2025 році вона триватиме з 24 лютого по 2 березня. Це тиждень ситних частувань, народних гулянь і стародавніх традицій. Масниця 2025 року — це час, коли українці прощаються із зимою і зустрічають весну. З 24 лютого по 2 […]

The post Зустрічай Масницю! Як святкувати кожен день і що приготувати first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Прогноз погоди на сьогодні: від -5°C до +14°C та мінлива хмарність

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За прогнозом синоптиків, 7 листопада мінлива хмарність. Без опадів.

У західних областях вночі та вранці місцями туман.

Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.

Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, у західних областях 0-5° морозу; вдень 6-11° тепла, на Закарпатті та півдні країни до 14°; в Карпатах вночі 2-7° морозу, вдень 4-9° тепла.

Прогноз погоди на 7 листопада по Київщині

Мінлива хмарність, без опадів. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі від 4° тепла до 1° морозу, вдень 6-11° тепла; у Києві вночі 2-4° тепла, вдень 8-10°.

У Верховній Раді пропонують встановити Національний день молитви на річницю вторгнення Росії

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Проєкт поданий групою депутатів на чолі з Давидом Арахамією, головою фракції “Слуга народу”. Завдяки підтримці великої кількості депутатів, ініціатива має великі шанси бути ухваленою.

За задумом авторів, Національний день молитви буде починатися спеціальним засіданням Верховної Ради, на якому виконуватиметься духовний гімн України “Боже великий, єдиний”. Кабінет міністрів буде зобов’язаний розробити план заходів щодо відзначення цього дня, у тому числі організацію загальноукраїнської акції “Запали свічку”. Місцеві державні адміністрації мають бути відповідальними за проведення святкових заходів.

В пояснювальній записці до законопроєкту наголошується, що 24 лютого 2022 року Росія розпочала агресію проти України, розраховуючи на швидке захоплення країни. Однак Україна не лише змогла вистояти, але й дати гідну відповідь агресору, зберігши свою державність завдяки єдності та підтримці військових і мирного населення.

Депутати зазначають, що молитва є важливим духовним чинником, який допоміг Україні вистояти в ці складні часи. Вони вважають, що спільна молитва надасть силу для перемоги та стане символом єдності українського народу.

Ідея Національного дня молитви базується на історичних прикладах, коли загальнонаціональні молитви змінювали хід історії, як це було під час Другої Світової війни у Великій Британії та США.

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

Україна продовжує зміцнювати свою енергетичну незалежність. За підсумками 2024 року АТ “Укргазвидобування”, яке входить до Групи Нафтогаз, збільшило видобуток товарного газу до 13,9 млрд кубометрів, що на 5,3% перевищує показники 2023 року.

Протягом року компанія ввела в експлуатацію 83 нові свердловини, з яких:

  • 60 – експлуатаційні;
  • 23 – пошуково-розвідувальні.

Особливу увагу приділили бурінню свердловин похило-скерованого типу, які дозволяють ефективно видобувати газ у важкодоступних місцях. У 2024 році таких свердловин було пробурено 60 проти 51 у 2023 році.

Загальний обсяг буріння досяг рекордного показника – 370 тисяч метрів, що на 14% більше, ніж минулого року. Це найвищий результат за останні роки.

Збільшення обсягів видобутку газу сприяє зменшенню залежності від імпорту та зміцнює енергетичну безпеку країни. Введення в експлуатацію нових свердловин та інноваційні підходи до буріння демонструють ефективність інвестицій у галузь навіть в умовах воєнного часу.

The post Укргазвидобування збільшило видобуток газу до 13,9 млрд кубометрів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини