«Укрзалізниця» скорочує 25% працівників офісу та закликає йти «ближче до коліс»

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Зокрема, близько 40 народних обранців готові скласти свої повноваження та покинути країну. Це може призвести до значних змін у балансі сил у парламенті та посилити політичну нестабільність, що серйозно вплине на діяльність уряду і президента Зеленського.

У відповідь на потенційні загрози Офіс Президента почав вживати заходи для обмеження руху “ненадійних” депутатів за кордон. Це частково є спробою контролювати ситуацію та не дозволяти потенційним “відступникам” впливати на політичний процес, перебуваючи за межами України. Одним з варіантів, які обговорюються в ОП, є введення обмежень на виїзд депутатів, які можуть бути частиною цього розчарованого крила фракції.

Відхід цілої групи депутатів може мати серйозні наслідки для “Слуги народу”. Якщо значна частина депутатів вирішить покинути парламент, це поставить під загрозу стабільність коаліції та уряду, що, в свою чергу, ускладнить прийняття важливих законопроектів та проведення реформ. Тиск на депутатів також може означати спробу стабілізувати ситуацію всередині фракції, уникнувши подальших розколів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Бюджет-2025: без реальних потреб армії, бізнесу та українців – тільки популізм і захмарні зарплати для своїх. У Верховній Раді таки ухвалили головний фінансовий документ на наступний рік – з командою «Розумної політики» його не підтримували! За тисячу днів повномасштабної агресії влада могла навчитися жити в умовах війни та ухвалювати рішення, які справді відповідають потребам воюючої країни. Цей бюджет мав стати фінансовою основою для держави, але насправді він не має відповідей на ключові виклики! Там не враховані нагальні потреби фронту, економіки та бізнесу, наших людей, які тримають державу в тилу» , – написав політик у телеграм-каналі.

Разумков обурювався, що жодна поправка опозиційних фракцій, які пропонували збільшити витрати на підтримку військових, медиків і вчителів, не була прийнята монобільшістю. При цьому в документі збереглися захмарні зарплати чиновників, витрати на телемарафон і драконівські податки для простих громадян.

«Жодної пропозиції народних депутатів не було враховано. Жодна правка про додаткове фінансування військових, про підтримку педагогів, медиків, переселенців не була підтримана. Зате залишилися захмарні зарплати чиновникам, телемарафон, популізм у вигляді «національного кешбеку»! А окремий абсурд – це те, що цей бюджет зверстано з урахуванням очікуваних надходжень від підняття податків, що досі не підписав президент! «Приурочувати» ухвалення такого документа до 1000 днів боротьби українців – це неповага до людей, і просто ганьба!» , – обурився він.

Українські підприємства очікують значного підвищення споживчих цін протягом наступного року. Згідно з оцінками керівників компаній, рівень інфляції може досягти 11,4%, що є майже удвічі вищим за офіційний прогноз Національного банку України. Така ситуація створює серйозні виклики для бізнесу та населення, адже стрімке зростання цін впливає на купівельну спроможність і загальний рівень життя.

Основною причиною майбутнього подорожчання підприємці вважають воєнні дії, що тривають на території країни. За результатами опитування, майже 80% керівників підприємств зазначають, що війна є головним фактором, який спричиняє економічну невизначеність. Це, у свою чергу, підвищує витрати на логістику та призводить до росту цін на основні товари і послуги. В умовах постійної нестабільності на ринку, компанії змушені враховувати додаткові витрати на забезпечення безпеки, закупівлю сировини та транспортні послуги.

Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).