Четвер, 24 Липня, 2025

Урівняння тарифів на електрику для всіх споживачів негативно вплине на економіку

Важливі новини

“Це була моя помилка” – Анна Трінчер про шлюб з втікачем Волошиним

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Трінчер, шлюб із Волошиним став для неї досвідом, який загартував її. Водночас вона зізналася, що його вибір був помилкою: «Я переконана, що шлюб зі скандальним блогером був помилкою».

Співачка визнала, що сама скоїла чимало помилок у стосунках, які також могли вплинути на розлучення. «Чи робила я якісь помилки? Звичайно! Це мій перший шлюб. Я там була дитина», – наголосила вона.

У своєму Instagram Трінчер розповіла про емоції, які переживала після розставання з Олександром. Вона пройшла всі стадії прийняття: від розчарування та депресії до гніву на себе та екс-чоловіка. Як зізналася співачка, тривалий час, попри кризу в стосунках, вона намагалася зберегти позитивний імідж, але насправді боролася з внутрішніми труднощами.

Анна підкреслила, що розлучення – це складний процес, але його можна пережити. Вона прийняла той факт, що їхні шляхи розійшлися, і наразі насолоджується трансформаціями, які відбуваються в її житті.

Нагадаємо, що Трінчер і Волошин перебували у стосунках три роки, а у 2022 році одружилися. Попри спроби зберегти шлюб, пара оголосила про розлучення. Олександр зізнався, що “перегорів” у стосунках і вирішив розійтися, щоб не завдавати шкоди Анні.

Польща не виконала домовленості щодо створення робочої групи по Волинській трагедії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

Український репер Потап росказав в інтерв’ю Юрію Дудю про свою роботу, критику і майбутнє в Україні

Юрій Дудь, відомий російський журналіст, нещодавно випустив інтерв’ю з українським музикантом Потапом, яке стало першим великим інтерв’ю за три роки повномасштабної війни. Розмова відбулася в Іспанії, куди Потап переїхав ще до 24 лютого 2022 року. Це інтерв’ю розкриває багато важливих моментів із життя музиканта, його ставлення до критики, життєві реалії поза Україною та нові проекти. […]

The post Український репер Потап росказав в інтерв’ю Юрію Дудю про свою роботу, критику і майбутнє в Україні first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Збройні сили України понесли втрати: втрачено п’ять танків Abrams протягом двох останніх місяців

Протягом останніх двох місяців ситуація на фронті для Збройних Сил України стала надзвичайно напруженою: п'ять із тридцяти одного танків Abrams, які Сполучені Штати Америки доставили нашій країні минулої осені, зазнали непоправних втрат під час воєнних дій. Ще троє танків зазнали серйозних пошкоджень. Інформація, надана аналітичним сайтом Oryx, що веде підрахунок втрат на основі візуальних доказів, свідчить про те, що з лютого 2022 року Україна втратила 796 танків, із яких більшість належали до радянських моделей, але 140 з них – це саме ті, які були передані країнами НАТО.

Згідно з інформацією високопосадовця Сполучених Штатів, Російські Збройні Сили здійснили атаку, що призвела до знищення п'яти танків M1 Abrams та пошкодження ще трьох. Ці танки були відправлені на фронтові лінії України на початку цього року і стали об'єктом надзвичайно агресивних дій противника.

Боротьба безпілотників на українському фронті трансформує сучасне військове протистояння, атакуючи один із найпотужніших символів американської військової потужності – танки M1 Abrams. Це відкриває перспективи перегляду стратегій та тактик їх використання у майбутніх конфліктах.

Варто відзначити, що вартість одного танка Abrams становить близько 10 мільйонів доларів, в той час як безпілотники, які стали основним інструментом в атаках, коштують лише близько 500 доларів. Ця надзвичайна ефективність безпілотників у веденні бою ставить під питання роль і значення танків у сучасних військових конфліктах.

Танки, незважаючи на свою потужну броню, мають свої вразливі місця, серед яких дах, задня частина моторного відсіку та простір між корпусом і вежею. Ці слабкі місця стають особливо уразливими під час атак з використанням мін, саморобних вибухових пристроїв, гранатометів та протитанкових керованих ракет. Під час початкових етапів війни в Україні вони широко застосовувалися і здатні проникати через захист танка в 90% випадків.

Нині в Україні використовуються безпілотники, які демонструють ще більшу точність у порівнянні зі звичайними видами військової техніки та можуть бути спрямовані на ураження танків у їх найбільш вразливих місцях. Навіть у деяких випадках безпілотники FPV (перегляд в реальному часі) використовуються для "добивання" танків, які вже отримали пошкодження від мін або протитанкових ракет, унаслідок чого вони не можуть бути витягнуті з бою для подальшого ремонту.

Згідно зі статтею NYT, в залежності від розміру та технологічної складності безпілотники можуть коштувати всього 500 доларів — невелика сума порівняно зі знищенням танка Abrams, вартість якого становить 10 мільйонів доларів. Повітря над лінією фронту в Україні настільки насичено безпілотниками, що українським та російським військам практично неможливо рухатися без ризику бути поміченими та атакованими. Ця ситуація призвела до перетворення "сірої зони" на справжню "зону смерті".

Зазначається, що разом з широко поширеними мінними полями та недостатньою кількістю боєприпасів і солдат ці фактори фактично ускладнюють для України повернення частини території, як це було у 2022 році.

У світлі вищезгаданої статті стає очевидним, що використання безпілотників у воєнних діях в Україні значно змінює обличчя сучасної війни. Їхній високий рівень точності та можливість направленого ураження танків у найбільш вразливих місцях перетворюють їх на потужний засіб ведення бойових дій. Загострена боротьба на небі, де безпілотники патрулюють над лінією фронту, відбивається на здатності військових формувань пересуватися та діяти.

Разом із широко поширеними мінними полями та нестачею ресурсів, ці фактори унеможливлюють для України ефективне повернення контролю над частиною своєї території. Такий сценарій став чимось більш складним порівняно з минулими роками. Тому доцільною є подальша аналіз та розробка стратегій протистояння, зокрема, щодо використання високотехнологічних засобів оборони та контрзаходів проти безпілотників.

Цей день в історії: 13 квітня — що сталося в Україні та світі

Сьогодні українці вшановують працівників оборонно-промислового комплексу, а віряни згадують святого священномученика Артемона. Крім того, в усьому світі відзначаються важливі пам’ятні та тематичні дати — від Дня рок-н-ролу до Всесвітнього дня подяки рослинам. Яке церковне свято 13 квітня Сьогодні віряни святкують день пам’яті святого священномученика Артемона. Він був надзвичайно відданий Богу чоловік, який жив дуже давно, […]

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО “Український інститут майбутнього”, поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Останні новини