Уряд сприяє тінізації ринку праці – Олексій Кущ

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило повну перевірку декларації ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова та встановило наявність недостовірних відомостей на загальну суму, що наближається до 900 тисяч гривень. Результати аналізу свідчать про низку порушень вимог фінансового контролю, передбачених законодавством.

Згідно з висновками НАЗК, у поданій декларації не було відображено право користування квартирою, розташованою в Києві. Крім того, посадовець не зазначив автомобіль Volkswagen Golf, яким фактично користувався, що також підлягало обов’язковому декларуванню. Такі дані мають істотне значення для оцінки майнового стану та відповідності витрат задекларованим доходам.

Крім того, у декларації були відсутні відомості про понад 230 тисяч гривень гонорарів, отриманих самим Бугровим та його дружиною. Агентство також звернуло увагу на відсутність пояснень щодо походження коштів на придбання квартири в житловому комплексі White Lines, вартість якої перевищує 3 мільйони гривень.

У НАЗК повідомили, що зафіксували ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з поданням недостовірних відомостей. Водночас ректору надали можливість подати виправлену декларацію у визначений законом строк — протягом десяти днів.

Сам Володимир Бугров публічно коментувати результати перевірки відмовився. Він зазначив, що наразі готує «певні юридичні дії» у відповідь на висновки агентства.

7 квітня в Києві відбулася страшна трагедія, яка обрушилася на невинного 16-річного юнака. За отриманою інформацією, група молодих неповнолітніх вирішила провести вечір на Контрактовій площі, де придбала слабоалкогольні напої, а потім піднялася на фунікулері, спрямовуючись на Хрещатик. Проте, їхня прогулянка перетворилася на кошмар, коли під час зупинки вагончика на одній з зупинок відбувся конфлікт з невідомим чоловіком. Його агресія та нестабільна поведінка налякали пасажирів. Стурбований дії цієї особи, Максим, один із молодих, вирішив втрутитися. Але це рішення призвело до трагічних наслідків – він став жертвою жорстокого нападу, що призвело до його смерті на місці.

Кров, що злилася на сходах фунікулера, стала мовчазним свідком жахливої події. За даними, нападника ідентифікували як Косова А.В., який, за попередніми даними, два тижні тому вже був фігурантом справи про домашнє насильство. Зараз він затриманий, і слідчі дії тривають. Шокуюче виявлення полягло в тому, що Косов працював у правоохоронних органах, а при затриманні виявили посвідчення та службову зброю.

Цей жахливий випадок уже має юридичні наслідки – Косова відсторонили від виконання службових обов'язків, і йому готуються оголосити підозру у навмисному вбивстві згідно зі статтею 115 частини 1 Кримінального кодексу України. Йому загрожує позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Ця трагедія стала шокуючим нагадуванням про важливість системи правової безпеки та боротьби з насильством у суспільстві.

Даний випадок трагічної події у київському фунікулері став серйозним нагадуванням про необхідність посилення контролю за роботою правоохоронних органів та підвищення ефективності боротьби з насильством у суспільстві. Важливо звернути увагу на необхідність психологічної підготовки та контролю за працівниками правоохоронних органів, щоб запобігти подібним трагічним випадкам у майбутньому. Також, цей випадок є прямим викликом для суспільства та держави у розгляді питання про зміцнення захисту прав неповнолітніх та забезпечення їх безпеки у громадських місцях. Важливо вжити необхідні заходи для попередження подібних подій у майбутньому та забезпечення суспільної безпеки і захисту прав громадян, особливо неповнолітніх.

Експерти зазначають, що ефективне управління ресурсами охорони здоров'я є критично важливим, особливо в умовах надзвичайного стану. Будь-які порушення в цій сфері можуть мати серйозні наслідки для системи охорони здоров'я та добробуту громадян.

Під час війни можновладці цього відомства заробляють сотні тисяч доларів на постачанні медліків та обладнання.

Очолює список перший заступник міністра Ляшка Сергій Олександрович Дубров, який отримує 10-15% від загальної суми закупівлі за вирішення питання щодо визначення предмета закупівлі медичних виробів і лікарських засобів. Ця схема приносить йому щорічний дохід у 300 тис. доларів.

Крім цього, чиновник займається систематичним здирництвом у питанні отримання ліцензії та акредитації медустановою на право займатися медичною практикою. Ця схема приносить йому 150 тис. доларів на рік.

Далі в списку – заступник голови МОЗ і головний санітарний лікар України Ігор Володимирович Кузін. Чиновник встиг вкрасти в рамках проведення проєкту “Додаткове фінансування України “Проєкт екстреної вакцинації проти COVID-19” Міжнародного банку реконструкції та розвитку (позика 150 млн доларів), на закупівлі медичного обладнання в ТОВ “МІОТ”, вартістю 7,4 млн доларів, і в турецького виробника Erigit Endustriyel, вартістю 3,6 млн доларів.

Також Кузін лобіював закупівлю медичного обладнання у групи компаній “Макрохім”. Загальний “заробіток” заступника голови МОЗ оцінюють у 200 тис. доларів на рік.

Завершує список корупціонерів МОЗ – Інна Василівна Солодка, ексдержсекретар відомства. Жінка надавала дозволи на виїзд без наявності законних на те підстав посадовим особам категорії “А”, лікування за кордоном, і співробітникам суб’єктів підприємницької діяльності (конференції, семінари тощо). За вирішення таких питань Солодка отримувала хабарі в розмірі 50-100 тис. доларів.

Причина її звільнення не відома, проте 2023 року Інна потрапила в скандал, коли в мережі з’явився кліп-римейк під назвою “Інна Sweety & Антитіла” – “Фортеця Бахмут” від гурту “Антитіла”, де в ролі фронтвумен була Солодка. Після запитань про спонсора та фінансування зйомок ролик оперативно видалили.

Загальний “дохід” заступників і держсекретаря МОЗ оцінюють у 30 млн грн.