Четвер, 4 Червня, 2026

Уряд України продовжує фінансування медичних закладів в зоні бойових дій

Важливі новини

Ситуація біля Степногірська: окупанти намагаються просуватися малими групами

У районі Степногірська Запорізької області російські війська активізували спроби локального просування, застосовуючи тактику інфільтрації невеликими піхотними підрозділами. Про це повідомляють аналітики моніторингового проєкту DeepState, які фіксують поступові зміни лінії зіткнення без масштабних наступальних дій, але з постійним тиском на українську оборону.

За оцінками експертів, противник уникає класичних штурмів із залученням великої кількості техніки, натомість намагається просочуватися в межах населених пунктів, використовуючи складний рельєф, забудову та зруйновану інфраструктуру. Такі дії ускладнюють виявлення ворога та створюють додаткове навантаження на підрозділи Сил оборони, які змушені реагувати на постійні дрібні загрози на різних ділянках.

«Звичайно, у Степногірську ще є наші позиції, але зараз вони перебувають у перемішку», — зазначають аналітики DeepState, вказуючи на складну тактичну ситуацію в районі.

Ключову роль у стримуванні російських груп відіграють українські оператори безпілотників, які намагаються виявляти противника ще на підходах до населених пунктів або під час його перебування в будівлях і на польових позиціях. Водночас погодні умови — туман, холод і сніг — ускладнюють роботу дронів, чим користуються окупанти для прихованого переміщення.

Аналітики також повідомляють, що після втрати південної частини Степногірська з багатоповерховою забудовою російські війська отримали можливість накопичувати там сили для подальших атак. Крім того, зафіксовано просочування в село Приморське, де щільна приватна забудова та відносно незначні руйнування створюють «сіру зону», у якій противник може пересуватися непомітно.

Російські підрозділи не припиняють спроб просуватися на північ у напрямку річки Конка, зокрема в районах Малокатеринівки та прилеглих населених пунктів. Фіксується також інфільтрація у бік Лук’янівського, де раніше російські групи вже виявляли та знищували Сили оборони. Схожа ситуація спостерігається і поблизу Степового, де наразі уточнюється, чи змогли окупанти закріпитися.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин раніше заявляв, що російські війська тиснуть на Степногірськ, оскільки це селище розташоване на вигідному плацдармі, з якого можна вести обстріли Запоріжжя та логістичних маршрутів із міста. Інтенсивні бої тривають також у районі Гуляйполя, де противник діє малими штурмовими групами та намагається прорватися вглиб української оборони.

СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

За інформацією джерел, Офіс Генерального прокурора спільно з Службою безпеки України готують повідомлення про підозру міністру Віктору Ляшку. Йдеться про можливе нецільове використання державних коштів і схеми, пов’язані з відчуженням санаторіїв на користь осіб, наближених до керівництва міністерства. За даними джерел у правоохоронних органах, слідчі перевіряють низку фінансових операцій, пов’язаних із реорганізацією санаторно-курортних закладів, які […]

Прокурор Кузьменко та розбіжність в інформації про площу його квартири: загадки майнових декларацій

Очільник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Анатолій Кузьменко, відомий своєю службовою діяльністю, також є власником елітної нерухомості. Згідно з інформацією, що оприлюднена детективним бюро Absolution, прокурор мешкає в розкішному закритому житловому комплексі "Кипарисний" у Дніпрі, який відомий своєю безпекою та престижем серед місцевих еліт.

Проте, цікавість викликає розбіжність між даними, зазначеними у майновій декларації Кузьменка, та офіційною інформацією з майнового реєстру. За офіційними даними, площа його квартири складає 305 квадратних метрів, тоді як у декларації прокурор вказав 274 кв. м. Різниця в 30 квадратних метрів викликає питання, оскільки на перший погляд це незначне, але важливе відхилення від офіційної реєстрації.

На фото видно й інші будинки родини Кузьменків: маєток Сергія Кузьменка та житло Галини Кузьменко, матері прокурора. Квартира на провулку Кипарисному, 6 була придбана у 2011 році за понад 583 тисячі гривень, тоді як нинішня ринкова вартість подібних квартир у комплексі значно вища: третій поверх площею 160 кв. м продається за 270 тисяч доларів, а трикімнатна квартира на другому поверсі – за 120 тисяч доларів.

Галина Кузьменко є єдиною підприємницею у родині. Вона займається роздрібною торгівлею продуктами, напоями та тютюновими виробами, а також володіє ТОВ “Гея”, що спеціалізується на випічці хлібобулочних виробів у Павлограді. У власності матері прокурора перебувають чотири квартири загальною площею 330 кв. м, три земельні ділянки (загалом 2,16 га) та будинок на 209 кв. м у селі Новоолександрівка Дніпропетровського району.

Поруч із цією ділянкою розташована ще одна, яка ймовірно належить Сергію Кузьменку – колишньому заступнику прокурора Самарського району Дніпра. У січні цього року він, ймовірно, подарував матері квартиру на 115,2 кв. м у селі Чайки під Києвом.

Анатолія Кузьменка на посаду керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 призначив Віктор Шокін у грудні 2015 року. До цього він працював заступником прокурора Дніпра. Призначення викликало запитання, адже Кузьменко посідав лише 13 місце у рейтинговому списку кандидатів, набравши 71 бал на тесті знань законів та 56,7 бала за рівень загальних здібностей.

Завищення на 590 тисяч: у Козятині ремонтують ветеранський простір за завищеними цінами

Козятинська міська рада підписала контракт на 7,42 мільйона гривень із вінницькою компанією «ЖК-Гарант» на капітальний ремонт будівлі, де планується розміщення комунальної установи «Ветеранський простір». Але аналіз кошторису проєкту свідчить про очевидне завищення цін на будматеріали — щонайменше на 590 тисяч гривень. Аналітики NGL.media перевірили лише десять позицій з кошторису й уже на цій вибірці знайшли […]

Білкова вечеря: шлях до стрункості чи ризик для здоров’я?

Білки є важливою складовою здорового раціону — вони сприяють росту м’язів, підтримують імунітет і допомагають організму відновлюватись. Але що буде, якщо на вечерю вживати лише білкову їжу кілька днів на тиждень? Така стратегія має як переваги, так і потенційні ризики. Дієтологи наголошують: жоден макронутрієнт не повинен витісняти інші. Вуглеводи та жири також необхідні для правильного […]

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про продовження програми додаткового фінансування медичних установ, які функціонують в районах активних бойових дій. Це рішення, оголошене прем’єр-міністром Юлією Свириденко 4 червня, стане важливим кроком для підтримки лікарів, які щоденно рятують життя українців у небезпечних умовах.

Початкова дата завершення програми була визначена на 30 червня 2026 року, однак уряд вирішив продовжити її термін до кінця року. Це дозволить медичним закладам, які надають спеціалізовану допомогу в небезпечних зонах, отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медичному персоналу.

Свириденко підкреслила важливість медиків у підтримці стійкості держави в умовах війни, зазначивши, що саме вони забезпечують медичну допомогу цивільному населенню та військовим у прифронтових громадах, де загроза обстрілів залишається постійною.

Прем'єр-міністр наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників високих стандартів, але й створювати належні умови для їхньої діяльності. Саме тому продовження фінансової підтримки медичних установ стало необхідністю.

Система підтримки медичних закладів у зонах конфлікту охоплює декілька напрямків. Зокрема, первинна медична допомога отримує збільшене фінансування від Національної служби здоров'я України, де за кожну декларацію з пацієнтом заклади отримують на 20% більше коштів у порівнянні з установами в більш безпечних регіонах.

Окрім того, особлива увага приділяється екстреній медичній допомозі, зважаючи на постійні обстріли та великі навантаження на бригади швидкої. Держава збільшила фінансування цього сектору, що дозволяє підтримувати роботу медичних бригад та оновлювати обладнання.

Фінансування медичної галузі залишається одним з найгостріших питань під час війни. За інформацією Міністерства охорони здоров'я, найбільше навантаження сьогодні відчувають лікарні в Донецькій, Харківській, Запорізькій, Херсонській, Сумській та частині Дніпропетровської областей. Ці регіони зазнають регулярних атак, проте зобов’язані забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

З початку повномасштабного вторгнення Росії численні медичні заклади були пошкоджені чи знищені. За даними МОЗ, ворожі удари завдали великої шкоди медичній інфраструктурі, і хоча деякі лікарні вдалося відновити, медичні працівники продовжують працювати в небезпечних умовах.

Уряд продовжує переглядати механізми підтримки медичних установ, намагаючись зберегти кваліфіковані кадри та забезпечити доступ до якісних медичних послуг навіть у прифронтових районах. Продовження програми фінансування також відбувається на фоні загального збільшення державних витрат, зокрема на оборону та соціальну сферу.

Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінили рішення уряду, вказуючи на важливість додаткових виплат для утримання медиків у громадах, які перебувають під загрозою обстрілів. Таке фінансування допоможе уникнути кадрового дефіциту та забезпечити продовження медичної допомоги.

Отже, продовження фінансування до кінця 2026 року має важливе значення для стабільної роботи лікарень у зонах бойових дій, що забезпечить доступ до медичних послуг у найскладніших умовах війни для тисяч українців.

Останні новини