Уряд впроваджує нові умови для пенсіонерів: як не втратити свої виплати

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Москві заявили, що через аеропорт «Шереметьєво» в Росію за рік намагалися потрапити 107 тисяч громадян України, це єдиний пункт пропуску, через який у РФ можуть потрапити українці.

З них пропустили близько 83 тисяч, тобто, не впустили приблизно кожного п’ятого.

«Прибуло понад 107 тисяч громадян України. Пропущено на територію РФ понад 83 тисячі осіб зазначеної категорії», – повідомляла російському держканалу представник прикордонного загону в аеропорту Шереметьєво Оксана Міщенко.

Зазначимо, що за відгуками в соцмережах і тих, хто проходив фільтрацію, відсоток відмови у в’їзді набагато вищий за зазначені цифри. Хоча, природно, за коментарями в соцмережах важко отримати точне уявлення про частку тих, хто пройшов фільтрацію.

Втім, і достовірність названої росіянами цифри також неможливо перевірити. Відсоток тих, хто отримав відмову, могли свідомо занизити на тлі критики жорсткої фільтрації в Шереметьєво, яка інколи лунає і в самій Росії.

Нагадаємо, раніше низка українських нардепів і чиновників заявили про масове повернення біженців у підконтрольні РФ області. Днями від депутата Ткаченка прозвучала навіть цифра 150 тисяч осіб, хоча її потім спростував і він сам, і Банкова.

Але якщо правильною є названа росіянами цифра в понад 100 тисяч тих, хто намагався в’їхати за один рік, з жовтня 2023 року, то в реальності кількість тих, хто повернувся з 2022 року, може бути дійсно 150 тисяч і навіть більше. Тому що до жовтня 2023 року фільтрація не була такою жорсткою і в’їхати в РФ українці могли через усі пункти пропуску. А отже, і потік міг бути набагато більшим.

Інше питання, скільки з них реально залишилися жити на цих територіях або в Росії – а хто, розв’язавши свої питання, наприклад, отримавши громадянство РФ і продавши квартиру, виїхав до Євросоюзу або повернувся в Україну. Тут ніякої достовірної статистики немає.

Україна відкриває нові горизонти у співпраці з молоддю для реалізації стратегії відновлення країни. Оголошено намір створити Альянс з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном, який стане ключовим інструментом у залученні молоді до будівництва майбутнього України. Андрій Чесноков, заступник міністра молоді та спорту України, висвітлив стратегічне значення активної участі української діаспори та урядових структур у сприянні повернення молодих фахівців на батьківщину.

Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку реконструкції країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць. Молодь вважається важливим ресурсом у цьому процесі, зазначив Чесноков. Під час участі в конференції “Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України” у Берліні, він підкреслив роль молодих українців за кордоном у розвитку країни.

Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024), запланована на 11-12 червня 2024 року у Берліні, стане важливою платформою для обговорення стратегій відновлення, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу. Ідея створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за її межами має сприяти отриманню молодими українцями необхідних навичок і знань для активної участі у відновленні держави.

• Україна визначає стратегічний напрямок залучення молоді до процесу відновлення країни, оголошуючи про створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном.

• Важливим елементом цієї стратегії є активна участь української діаспори та урядових органів у сприянні повернення молодих спеціалістів на батьківщину.

• Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку відновлення країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць.

• Молодь є важливим ресурсом у процесі відновлення України, і вона має можливість отримати необхідні навички та знання для активної участі у цьому процесі.

• Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024) у Берліні стане важливим форумом для обговорення стратегій відновлення країни, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу.

Українські дрони знову вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії, поширивши свою слідку по нічному небі 17 березня. За інформацією від надійного джерела, дрони здійснили цілеспрямовану атаку на завод, розташований у південних регіонах Росії. Хоча деталі атаки ще залишаються під питанням, з поширених звітів стало відомо, що завод був обстріляний з повітря.

"Можемо вже говорити про успіх – в результаті атаки спостерігається значна пожежа у районі атмосферних колон, які були головною метою", – відзначило джерело. Таким чином, Служба безпеки України продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку нафтових доларів, які використовуються на військові потреби.

Ця атака стала 12-ю у серії подібних випадків, коли українські дрони атакували нефтопереробні заводи в Росії, підсилюючи тиск на російську економіку та енергетичний сектор.

Того ж ночі в Росії було неспокійно – вибухи чулися у щонайменше семи регіонах, включаючи Підмосков'я. Мер Москви повідомив про збиття двох безпілотників, які намагалися проникнути в місто, що спричинило обмеження польотів у московських аеропортах. У Краснодарському краї горів нефтопереробний завод, що додатково підсилило напруженість у регіоні.

Атаки українських дронів на російські нефтопереробні заводи набирають все більш систематичного характеру, демонструючи високу ефективність та рішучість українських військових у боротьбі проти агресивних дій Росії.

У висновках до цієї статті можна визначити кілька ключових моментів:

• Активність українських дронів: Українські дрони продемонстрували високу активність у проведенні атак на нефтопереробні заводи в різних регіонах Росії, зокрема у Краснодарському краї.

• Систематичність атак: Чергова атака стала частиною серії подібних випадків, що свідчить про систематичний підхід української сторони до нанесення ударів на російські об'єкти.

• Підрив економічного потенціалу Росії: Атаки на нефтопереробні заводи є складовою стратегії на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку фінансування, яке використовується на військові потреби.

• Загальна напруженість: Події цієї ночі, включаючи вибухи у різних регіонах Росії та обмеження польотів у московських аеропортах, свідчать про загальну напруженість та нестабільність у регіоні.

У цілому, ситуація демонструє продовження напруженості та конфлікту між Україною та Росією, а також високу готовність українських військових до захисту своєї країни та протидії російській агресії.