Уряд запускає масову атестацію митників: перевірять близько 10 тисяч співробітників

Ці будинки у Конча-Заспі, які належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрєєву Андрію та його родині, стали об'єктом пильної уваги громадськості. Із занепокоєнням розглядаються обставини придбання цієї нерухомості, зокрема з урахуванням того, що будинки знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, не відповідаючи містобудівній документації. В київській поліції розпочато кримінальне провадження за фактом захоплення та забудови цієї території елітними будинками. Статус кваліфікації злочину — шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу.

У ході розслідування виявлено, що першочерговий власник дитячого оздоровчого комплексу, ЗАТ "Київгума", опинився під ударом справи про банкрутство, після чого призначено управителя, який почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об’єкти на території комплексу. Ці дії сприяла особливо спритна взаємодія з вищими керівниками правоохоронних органів, зокрема заступником начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та представниками Офісу Генерального прокурора. За таку "допомогу" прокурор Андрєєв Андрій Васильович був нагороджений двома будинками, однак, за непідтвердженими даними, за значно заниженою ціною, відповідно до згаданої вище суми.

Попри намагання правоохоронців провести розслідування та навіть накласти судовий арешт на зазначену нерухомість, вони стикалися з опозицією з боку прокурора Київської місцевої прокуратури, який не підтримав передачу майна до арешту. Замість цього, прокурор Андрєєв разом із дружиною активно здійснюють ремонт в заарештованих будинках і висловлюють подяку за це друзям у правоохоронних органах.

Хоча новий власник і його колеги намагаються звернути увагу громадськості на позитивні сторони свого майбутнього мешкання, на них уже накладено підозру щодо можливого незаконного збагачення. Наразі Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Державне бюро розслідувань (ДБР) активно проводять перевірку відповідно до фактів можливого недостовірного декларування та незаконного збагачення прокурора Андрєєва. Таким чином, замість запрошення на новосілля, прокурор може очікувати запрошення до слідства.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на серйозні порушення законодавства та етичних норм з боку прокурора Андрія Андрєєва та його співробітників. Наміри та дії, спрямовані на незаконне володіння та експлуатацію нерухомості на території дитячого оздоровчого комплексу, свідчать про систематичне порушення правопорядку та доводять недостойність посади прокурора.

Зокрема, у статті зазначено факти використання службового становища для особистої вигоди, включаючи сприяння у незаконній забудові та приховування фактів, які можуть стати підставою для кримінального переслідування. Такі дії підривають довіру до правоохоронних органів та негативно впливають на рівень демократії та правової державності в Україні.

Важливо відзначити, що вислідженням цієї справи зараз займаються Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань, що свідчить про серйозність порушень та бажання забезпечити правосуддя та відповідальність за вчинені злочини.

Остаточні рішення та наслідки цієї справи будуть визначені в ході подальшого розслідування та судового процесу. Однак, вже зараз можна стверджувати, що такі вчинки є неприпустимими для представників правоохоронних органів і вимагають суворого покарання відповідно до закону.

У середу, 27 березня, Верховний Суд України планує розглянути касаційні скарги Кабінету Міністрів України та «ПриватБанку» у справі №757/7499/17. Ця справа відноситься до позову шести компаній-нерезидентів, які пов'язані з родиною Суркісів, до державного «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, з вимогою стягнути з «ПриватБанку» суму майже 350 мільйонів доларів США. Пресслужба банку повідомляє, що розгляд цієї справи мав відбутися 20 березня, але був перенесений через звернення представника компаній-нерезидентів до двох із п'яти суддів колегії. Після нового призначення справи для розгляду двом іншим суддям, Вадиму Ігнатенку та Аллі Олійник, було назначено нову дату судового засідання – 27 березня. Варто відзначити, що Алла Олійник зараз перебуває на етапі відбору до Конституційного Суду України. Проте, опоненти банку знову заявили відвод нововизначеним суддям, пояснюючи це їхніми рішеннями на користь «ПриватБанку» у попередніх справах. Юристи банку наголошують, що такий відвод є вибірковим, оскільки в колегії є інші судді, які приймали рішення на користь банку, але до них відвод не заявлявся. Ця справа, відома як «справа офшорів Суркісів», розглядається з 2017 року і перебуває у Верховному Суді з 2020 року. Адвокати «ПриватБанку» наголошують на проведенні засідання з участю всіх сторін для доведення необґрунтованості оскаржуваного рішення. Проте суд не задовольнив їхні клопотання. «ПриватБанк» продовжує боротьбу за справедливість і верховенство права, наголошуючи, що ніхто в Україні не стоїть вище закону. Нагадаємо, що під час націоналізації «ПриватБанку» наприкінці 2016 року грошові кошти, розміщені компаніями-нерезидентами, пов'язаними з колишніми власниками банку, були включені до процедури bail-in, оскільки Національний банк України визнав родину Суркісів пов'язаними з «ПриватБанком». Окрім судового розгляду в Україні, компанії-нерезиденти, пов'язані з родиною Суркісів, намагаються отримати рішення також у суді на Кіпрі. Минулого року Центральний апеляційний господарський суд скасував постанову про визнання банкрутом ТОВ «Монтана-Естейт», яке раніше відоме як «Приватофіс». Крім того, «ПриватБанк» намагається відсудити 245 АЗС, які використовуються компаніями, що контролюються Ігорем Коломойським та його оточенням.

Висновки з вищезгаданої статті можуть бути наступними:

• Справа №757/7499/17, пов'язана з позовом компаній-нерезидентів, що мають зв'язок з родиною Суркісів, до «ПриватБанку», Міністерства фінансів та Уряду, продовжує бути актуальною та важливою для фінансової сфери України.

• Зміна дати розгляду справи через звернення до суддів колегії свідчить про значний інтерес сторін до вирішення конфлікту.

• Відвод нововизначеним суддям з боку опонентів банку підтверджує складність ситуації та напруженість в судовому процесі.

• «ПриватБанк» прагне захистити свої інтереси та довести необґрунтованість оскаржуваного рішення, підкреслюючи свою згодність з принципом верховенства права.

• Захід вперед вирішення справи може визначити долю великої суми грошей, що є об'єктом спору, а також вплинути на довіру до банківської системи України та її стабільність.