Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.
За словами командира, наразі не спостерігається посилення російських військових дій у цьому районі. “Більше піхотні дії в них. Застосування техніки теж не спостерігається. Загалом діють малими піхотними групами по 3-4 людини, інтенсивних штурмових дій не спостерігаємо”, – зазначив “Ацтек”. Він додав, що російські війська здійснюють постійні обстріли, намагаючись завдати шкоди українським логістичним шляхам, використовуючи FPV-дрони, які часто застосовуються вночі.
Командир пояснив, чому, на його думку, Росія зменшила використання військової техніки в районі Часового Яру. За його словами, це сталося через велику кількість втрат техніки, зокрема через ефективне використання FPV-дронів українськими силами. “Наприкінці весни – на початку літа вони намагалися активно штурмувати на техніці. Оскільки в нас було і є нормальне забезпечення FPV-дронами, їх на підходах дуже сильно порозбивали”, – пояснив “Ацтек”.
Він також зазначив, що російське забезпечення в цьому напрямку стало меншим, оскільки активні дії перемістилися на Покровський напрямок. Внаслідок цього, штурмові дії в районі Часового Яру стали менш інтенсивними, а основна увага Росії сконцентрована на забезпеченні особового складу та техніки в інших районах, зокрема в околицях Бахмута.
“Підвоз по Бахмуту, околицях особового складу здійснюється, а штурмові дії – ні”, – підсумував командир, вказавши на те, що ситуація в районі Часового Яру стабілізувалася і не має значних змін в інтенсивності бойових дій.

За інформацією наших джерел, Слуги Народу підготували свою кандидатуру на посаду секретаря Київради і, ймовірно, нею стане Лілія Пашинна. Нагадаємо, запропонована Віталієм Кличко кандидат на посаду секретаря Київради Зоя Ярош не змогла зібрати голоси за своє призначення. Як повідомляє джерело, на сьогоднішній день у неї є лише 45 голосів із 61 необхідних. Меру також не […]
З 1 березня 2025 року в Україні набрали чинності нові правила ціноутворення на фармацевтичному ринку, які мали на меті здешевити ліки для споживачів. Утім, замість очікуваного зниження цін урядові ініціативи призвели до масового закриття аптек, зростання збитків і дефіциту життєво необхідних препаратів — особливо в селах і малих містах. Суть нововведень — жорстке обмеження націнки: […]