В Києві вогонь забрав життя людини в багатоповерхівці

Столичні правоохоронці викрили багаторічну схему розкрадання бюджетних коштів, спрямованих на реконструкцію ліфтів у житлових будинках Києва. За даними слідства, у 2023–2024 роках із міського бюджету було виведено щонайменше 100 млн грн. Це відкриття стало результатом масштабного розслідування, яке виявило серйозні зловживання та корупційні схеми у сфері комунальних послуг столиці.

Ключову роль у цьому процесі відіграло комунальне підприємство «Київбудреконструкція», яке керував Анатолій Сульдін. Це підприємство виступало замовником робіт із реконструкції ліфтів для кількох житлових комплексів у столиці. Завдяки використанню схем, що включали фальшиві тендери, завищення вартості робіт та матеріалів, а також використання фіктивних підрядників, кошти, які мали йти на модернізацію ліфтів, виводилися в інші канали.

ТОВ «Майстерліфт» (336 млн грн),

ТОВ «Юніт-Л» (267 млн грн),

ТОВ «Елевейтор Сервіс» (185 млн грн),

ТОВ «МП «Промкомплекс» (27 млн грн).

Загалом на тендерах було освоєно 815 млн грн.

У тендерній документації спеціально прописувалися технічні вимоги, що підходили лише під ліфти від двох виробників – ТОВ «Завод Євроформат» та ТДВ «Укрліфтсервіс». Це унеможливлювало участь інших компаній і створювало ілюзію конкуренції.

При цьому підрядники були взаємопов’язані: орендували приміщення на тих самих заводах, мали спільних субпідрядників, перераховували кошти через «фіктивні» компанії, щоб переводити гроші в готівку.

Ціни на обладнання завищували на десятки відсотків.Наприклад, ліфт для будинку на вул. Івасюка, 18-Б (Оболонь) обійшовся місту у 1,57 млн грн, тоді як ринкова ціна становила близько 1,1 млн грн. Схожі випадки зафіксовані на Тростянецькій, Симиренка, Севастопольській та інших адресах.

У серпні 2025 року поліція провела серію обшуків:

у офісі КП вилучили понад 160 договорів підряду,

у квартирі директора Анатолія Сульдіна – телефон iPhone 15 Pro,

у начальника тендерного відділу – телефон Redmi.

Сульдін уже фігурує в іншій справі про розтрату коштів на реконструкції ліфтів.

«Майстерліфт» – пов’язаний із «Заводом Євроформат». Засновники – структура «Славутич-Інвест» і Святослав Тригуб.

«Елевейтор Сервіс» – власники Олена та Василь Яніцькі. Василь – депутат Рівненської облради від «ЄС», колишній нардеп VIII скликання. Родина володіє розкішною нерухомістю, землею, катером і годинниками класу «люкс».

«Юніт-Л» – засновник Олександр Корнута, директор Ірина Романенко. У 2011 році підприємством керувала Олена Курдюмова – ймовірна родичка Юрія Курдюмова, екскандидата у нардепи від СДПУ(о).

«Промкомплекс» – бенефіціари Анатолій Тишкевич і Сергій Бондаренко.

Це не перший випадок. Ще у 2019 році СБУ звинувачувала «Київбудреконструкцію» у переплатах на термомодернізації шкіл. Тоді мова йшла про конвертацію понад 200 млн грн через десятки фіктивних компаній.

У 2023 році правоохоронці вже відкривали справу щодо тих самих підрядників («Юніт-Л» і «Елевейтор Сервіс»), які завищили вартість реконструкції ліфтів у шести будинках столиці.

КП підпорядковується Департаменту ЖКІ КМДА. Його очільник Дмитро Науменко сам проходить у справі про розтрату коштів на будівництві водопроводу. Політичну відповідальність за напрямок роками несе заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Розслідування показує, що «Київбудреконструкція» перетворилася на “чорну касу” для обраних підрядників, а міський бюджет втратив сотні мільйонів. У центрі – повторювані схеми, фіктивні фірми та прямий політичний дах.

Професійна спілка працівників освіти і науки України оприлюднила жорстку заяву щодо пропозицій, які Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій включив до свого висновку стосовно проєкту державного бюджету на 2026 рік. Освітянська спільнота застерігає, що впровадження таких ініціатив може спричинити різке погіршення умов праці вчителів, масові звільнення та суттєве обмеження трудових прав педагогів, які й без того перебувають під значним навантаженням.

Однією з ключових пропозицій комітету є збільшення норми педагогічного навантаження з 18 до 22 навчальних годин на тиждень. У профспілці з’ясували, що подібне «оптимізаційне» рішення фактично означатиме зменшення кількості ставок і, відповідно, скорочення педагогічних працівників. За підрахунками фахівців, у багатьох навчальних закладах це може призвести до звуження кадрового складу на десятки відсотків, адже підвищена норма годин фактично «вбирає» ті робочі місця, які забезпечували нинішню кількість учителів.

Крім збільшення навантаження, профспілку обурили й інші пропозиції народних депутатів. Зокрема, йдеться про зменшення надбавок за вислугу років і престижність праці, а також про скасування підвищення зарплат за педагогічні звання. Це, за словами освітян, вдарить насамперед по найдосвідченіших учителях і зробить професію ще менш привабливою для молоді.

Профспілка окремо підкреслює, що такі підходи суперечать Конституції. У заяві нагадується, що стаття 22 Конституції України та рішення Конституційного Суду прямо забороняють звужувати обсяг уже наданих прав і свобод через ухвалення нових законів, у тому числі бюджетних, а також скасовувати або обмежувати дію інших законів під виглядом “бюджетної доцільності”.

«Ми категорично протестуємо проти запропонованих змін і закликаємо народних депутатів, Голову Верховної Ради, членів комітетів із питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики не допустити ухвалення цих протизаконних норм у другому читанні, які порушують трудові права педагогів», — заявили у профспілці.

Освітяни вимагають відкликати скандальні пропозиції з проєкту держбюджету-2026 та зберегти чинні гарантії оплати праці вчителів, наголошуючи, що будь-які реформи мають проводитися не за рахунок погіршення становища педагогів, а через системну зміну підходів до фінансування освіти.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Ця заява привернула увагу українських народних депутатів Миколи Княжицького і Володимира В’ятровича, породила широкий резонанс та спричинила палкі обговорення як у Польщі, так і в Україні.

Микола Княжицький, коментуючи ситуацію, різко відреагував на заяву польського міністра, назвавши питання Волинської трагедії «вигадкою» та «піаром на словах». Він зазначив, що хоча трагедія, що відбулася у 1943 році, була жахливою, наразі основними питаннями є ексгумація польських жертв та відновлення пам’ятних таблиць, що стосуються українців, загиблих від рук НКВС. «Ці питання вирішимо», – запевнив Княжицький у своєму фейсбуці, підкресливши готовність української влади знайти рішення.

Володимир В’ятрович, у свою чергу, поділився своїми враженнями від нещодавніх зустрічей у Варшаві та Ґданську з польськими колегами. Він акцентував увагу на тому, що обговорення в основному стосувалося сучасних і майбутніх аспектів відносин між Україною та Польщею. «Усі розмови були про нині і завтра», – зазначив він, критикуючи спроби окремих польських політиків прив’язати сучасні стосунки до минулих конфліктів.

В’ятрович підкреслив, що історичні конфлікти між українцями та поляками часто використовувала Росія для досягнення своїх цілей, і закликав до конструктивного діалогу, а не до акцентування на старих ранах.

Цю точку зору підтримав і заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський, який заявив, що без вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії Україні не слід мріяти про вступ до ЄС. Це стало ще одним сигналом для України про необхідність вирішення цих болючих питань.

До відома, у липні 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, що вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії на її 80-ті роковини. У документі підкреслюється, що польсько-українське примирення має включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв. Українська сторона, своєю чергою, погодилася на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих Українською повстанською армією в 1945 році в містечку Пузники на Поділлі.

Ситуація навколо Волинської трагедії продовжує залишатися чутливою темою у відносинах між Україною та Польщею. Важливо, щоб ці питання були вирішені з увагою до історичних фактів та повагою до пам’яті жертв, а також з розумінням сучасних політичних реалій та потреб обох країн.