В Києві вогонь забрав життя людини в багатоповерхівці

Другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну свідчить про тенденцію до "замороження" конфлікту. Навіть за таких умов відбулися битви, які ввійдуть в історію. Протягом 2023 і на початку 2024 року Росія змогла виграти криваві й жорсткі битви за два міста на Донеччині – Бахмут і Авдіївку. Україна, незважаючи на це, пробила потужну російську лінію оборони в Запорізькій області і провела надзвичайно складну операцію з форсування Дніпра та утримання плацдарму на лівобережжі Херсонщини.

Наприкінці 2022 року Росія розпочала наступальну операцію на Донбасі, зокрема на Бахмут. Загони найманців приватної військової компанії "Вагнер", вербовані з в'язнів російських тюрем, атакували Бахмут. Після успішного прориву російських сил оборона українських військ ускладнилася, і виникли дискусії щодо стратегії влади України.

У цій битві важливе значення мала рішучість українських військових триматися до останнього, незважаючи на тиску з зовнішніх джерел. Місто Бахмут, попри важкі обставини, залишалося українським. Ця битва, хоч і з масивними російськими втратами, свідчила про стійкість та визначеність українських військових.

У травні 20-го числа російські війська повідомили про захоплення міста Бахмуту, однак українська влада не підтвердила цю інформацію. Операція на цьому напрямку отримала назву "Бахмутська м’ясорубка" через величезні втрати обох сторін, загиблих ще досі невідомої кількості.

Паралельно з битвою за Бахмут, Україна готувала нові підрозділи для проведення свого наступу. Нові бригади, навчені на Заході та озброєні іноземною бронетехнікою, розпочали наступ у Запорізькій області 4 червня. Одним із ключових напрямків удару стало село Роботине, що лежить між Оріхівом та Токмаком, контроль над яким був важливим для перерізання російського сухопутного коридору з Криму на Донбас.

Українські війська зазнали значних втрат у боях під Роботиним, але після тримісячних бойових дій 28 серпня змогли визволити село від російських військ. Однак ця перемога обійшлася дорого втратами сил і часу, через що Українські війська не змогли рухатися далі в напрямку Токмака та Мелітополя. На кінець осені наступ на цьому фронті практично припинився.

У зимовий період російські війська розпочали атаку на Роботине, спрямовуючи свої дії на нейтралізацію успіхів українських сил у цьому районі. Незважаючи на це, одним із найбільших досягнень для Збройних Сил України у 2023 році стало створення плацдарму на лівому березі Херсонщини. Після визволення Херсона від окупантів у 2022 році лінія фронту між українськими і російськими військами проходила по річці Дніпро, перетин якої обидві сторони не могли вдало форсувати.

Восени 2023 року стало відомо, що українські війська змогли переправитись через Дніпро та створити плацдарм на лівому березі. Протягом тривалого часу цю інформацію не робили публічною, але середині листопада українська влада оголосила про його існування. Плацдарм, розташований біля села Кринки, піддається постійним обстрілам та бомбардуванням з боку російської армії, що призвело до практичної знищення цього населеного пункту. Незважаючи на це, українським військам вдається утримувати плацдарм, який має важливе стратегічне значен

Українська влада, ймовірно, зосередиться на стратегічній обороні та формуванні нових військових резервів. У разі збереження міжнародної підтримки та постачання військової техніки від Заходу, Україні може вдалося виконати локальні наступальні операції в Запорізькій області та на Херсонщині. Ці дії можуть мати успіх за умови надходження великої кількості дальнобійних ракет і обіцяних літаків F-16. Сучасні винищувачі забезпечать необхідне повітряне прикриття для сухопутних операцій. Однак більшість аналітиків переконані, що третій рік великої війни буде для України переважно роком стратегічної оборони та мобілізації нових військових ресурсів.

У висновку можна зазначити, що українська влада орієнтується на стратегічну оборону та мобілізацію нових військових сил. Залежно від підтримки Заходу та постачання необхідної військової техніки, можливі локальні наступальні операції у Запорізькій області та на Херсонщині. Однак більшість експертів вважають, що українські війська переважно будуть зосереджені на стратегічній обороні протягом третього року великої війни.

Скаженість війни: як російські бомби-планувальники перевертають усе з ніг на голову

На сході України, де кожен день — це випробування на відвагу, нова російська зброя перетворює найсильніших бійців на молитовників. Злива, що виникла після авіаудару російських бомбардувальників біля міста Лиман, сформувала яр у 15 метрів в діаметрі, глибший, ніж будь-який український окіп. Це місце стало місцем де російські бомби перевірили віру українських солдатів, які захищають країну. Нині їм не лише доводиться боротися з ворогами, але й з небезпекою, що нависає з неба.

Серйозність атаки Росії вражає. За останні два тижні, українці стали свідками двох масованих ракетних та безпілотних ударів, що вразили інфраструктуру країни. Лише за 6 днів, близько 700 фугасних бомб були скинуті з російських винищувачів. Минулого тижня, Харків, друге за розміром місто України, постраждав від планувальної бомби, яка впала на його територію.

Ще більша загроза полягає в розмірах і здатностях цих смертоносних знарядь. Від ФАБ-250 до найбільшої ФАБ-1500, ці бомби мають різні розміри, але всі вони створені для нанесення максимальних руйнівних пошкоджень. Страшніше те, що Росія розробляє бомбу вагою три тонни і збирається випускати бомбу-планувальник "Дрель" з касетними боєприпасами. За словами військових блогерів, ці планувальні бомби можуть стати справжньою крилатою ракетою, що збільшить їх дальність і руйнівну силу.

Російські військові наділені новими технологіями, які роблять їх здатними управляти навіть найсмертоноснішими бомбами, що перевершують будь-які засоби протиповітряної оборони. Українські солдати зараз ведуть боротьбу не лише з озброєними противниками, але й із небезпекою, яка надходить з висоти, змушуючи їх вірити у щасливу зірку та надію.

Важка рішучість виживання: як українські силовики та їхній геній протистоять новій російській зброї

Українські солдати стають перед викликом, який вимагає найвищого ступеня відваги та стратегічного мислення. Нова російська зброя перевіряє їхню витривалість та навички, ставлячи під сумнів навіть найміцнішу оборону.

Наразі бомби, які планують, залишаються неточними, а це означає, що російським генералам доводиться постійно коригувати стратегії, щоб поліпшити прицілювання. Протягом перших двох років конфлікту, вони турбувалися про збереження своїх винищувачів, адже для точнішого скидання бомб російські пілоти повинні були підніматися на велику висоту в небезпечній близькості від лінії фронту. Тепер вони змушені приймати ризик втрати літаків через ефективність українських систем протиповітряної оборони, які продемонстрували свою силу, знищивши дві батареї Patriot.

Українські військові вирішують, куди спрямовувати свої обмежені ресурси, щоб захистити свої позиції. Наразі вони витрачають ракети ППО з розрахунком, адже пакет допомоги зі США затримується. Навпаки, для Росії немає обмежень у використанні її бомб, і її стратегія полягає в тому, щоб використовувати їх на повну потужність, ризикуючи втратами літаків. Однак це може стати великою перевагою для України, яка демонструє свою здатність протистояти агресору.

Таким чином, в цій непередбачуваній війні, де кожен крок може вирішити долю тисяч життів, українські силовики виявляють неймовірну сміливість та наполегливість, борючись за мир та свободу своєї країни.

У вищезгаданій статті ми дізналися про складну ситуацію на сході України, де російська зброя наносить серйозні втрати та завдає загрозу життю українських солдат та мирному населенню. Помітно, що стратегія Росії полягає у використанні новітніх технологій та зброї для зміцнення своєї позиції на фронті. Українські військові виявляють велику сміливість та наполегливість у боротьбі з агресором, однак, вони стикаються з обмеженими ресурсами та нестачею сучасної техніки. Виживання України у цьому конфлікті залежить від її здатності ефективно відповідати на нові виклики та швидко адаптуватися до змін у стратегії противника.

Державний департамент Сполучених Штатів Америки висловив свою критику стосовно української влади у зв'язку з порушенням принципів свободи слова під час проведення телемарафону. Під час цього заходу, який транслювався на обраних владою телеканалах, українські ЗМІ з початку війни спільно освітлювали події в країні, тоді як інші канали були відключені від ефірного мовлення. Ця ситуація з телемарафоном стала об’єктом уваги у звіті Держдепартаменту США, присвяченому ситуації з правами людини в Україні за 2023 рік. У документі наголошується, що українські закони "гарантують свободу слова та ЗМІ", але "влада не завжди дотримується цих прав". Зокрема, після введення в Україні воєнного стану влада ввела додаткові обмеження на роботу ЗМІ, стверджує Держдепартамент. Наприклад, в звіті зазначається, що загальнонаціональний телемарафон став платформою, на якій телеканали чергово представляли війну з погляду уряду, і забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм.

Автори документа вказують, що весною 2022 року деякі ЗМІ втратили контракти на телевізійне мовлення та відчували тиск з боку Офісу президента України. Крім того, журналісти-розслідувачі, які критикували владу, іноді потрапляли під негативні кампанії у соціальних мережах, а інколи такі кампанії організовували дружні до влади канали. Звіт також зауважує, що на свободу ЗМІ впливали і інші практики, включаючи самоцензуру. Автори зазначають випадки, коли влада переслідувала журналістів, а також згадують повідомлення про погрози урядовців працівникам ЗМІ.

У звіті також зазначається, що урядові чиновники іноді відмовляли журналістам у акредитації або доступі до прифронтових районів, мотивуючи це питаннями національної безпеки. Проте, за винятком деяких випадків, жителі районів, які перебувають під контролем українського уряду, мали можливість публічно і приватно висловлювати критику уряду і обговорювати громадські питання без страху переслідування з боку влади. Невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розпочався телемарафон “Єдині новини”. У цьому марафоні об’єдналися державний канал “Рада”, Суспільне мовлення та великі комерційні канали – ICTV/СТБ, 1+1, Інтер та “Україна 24” (пізніше їх замінив канал-новачок “Ми-Україна”). Канали розподілили між собою ефірний час, розбивши його на шестигодинні слоти.

Висновки, які зробив голова Незалежної медійної ради та медіаексперт Отар Довженко, розкривають різнобічні аспекти функціонування телемарафону на початку російського вторгнення. Початково марафон відповідав на актуальні потреби суспільства та телеканалів, забезпечуючи доступ до достовірної інформації та оперативне спростування російської дезінформації. Крім того, він стимулював співпрацю телеканалів та сприяв розподілу навантаження між ними.

Проте з часом фокус марафону змінився. Після стабілізації ситуації в країні та зменшення кількості дезінформації, марафон став інструментом влади для контролю над наймасовішим медіумом – телебаченням. Ідею припинення телемарафону та повернення ринку ЗМІ до звичайного режиму пропонував Отар Довженко в квітні 2024 року. Однак не всі канали були задоволені участю у марафоні. Трієм каналів, що вважалися опозиційними до діючої влади, було заборонено брати участь у марафоні та виключено з цифрового мовлення.

Ця ситуація викликала серйозні обурення серед експертів та громадських активістів, які побоювалися, що довготривала ексклюзивність телемарафону може спричинити втрату інтересу глядачів до телебачення та негативно відобразити демократичні стандарти України у світі. Також виразили занепокоєння з боку Євросоюзу щодо медіаполітики в Україні, підтверджуючи це посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен ще у вересні 2022 року.

Звіт Держдепартаменту Сполучених Штатів Америки не обмежувався лише аналізом свободи слова в Україні, а також звертав увагу на широкий спектр інших прав людини в країні. Зазначалося, що хоча Конституція та цивільний кодекс гарантують громадянам право на свободу внутрішнього пересування та виїзд за кордон, уряд встановив обмеження під час воєнного стану, заборонивши чоловікам віком від 18 до 60 років залишати країну. Також звіт вказував на випадки зловживання правоохоронними органами, неефективність судової системи та загальну вразливість перед політичним тиском та корупцією.

Розділ звіту, приурочений корупції в уряді, висвітлює проблему існуючої кримінальної відповідальності за корупційні дії, проте також підкреслює неефективність та безкарність багатьох чиновників. Це відображає сутність проблеми, з якою стикається суспільство, коли закони існують, але їхнє виконання не гарантується на практиці.

У звіті також звертається увага на дотримання прав жінок, дітей, представників етнічних та соціальних меншин, а також на права працівників. Це важливий аспект, оскільки рівноправ'я та захист прав кожного члена суспільства є важливим показником розвиненості і справедливості держави.

Необхідною є ефективна боротьба з корупцією та забезпечення прав людини на всіх рівнях. Це стане вагомим кроком у зміцненні демократії, підвищенні довіри до влади та створенні справедливого та рівноправного суспільства.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити, що звіт відображає складну ситуацію з правами людини в Україні, включаючи свободу слова, боротьбу з корупцією та захист прав меньшин. Незважаючи на певні законодавчі гарантії, існують серйозні проблеми щодо їхнього виконання та забезпечення на практиці. Безкарність чиновників, неефективність судової системи та обмеження прав деяких груп населення залишаються актуальними проблемами.

Для покращення ситуації потрібна системна реформа, яка враховуватиме рекомендації звіту та забезпечить ефективну боротьбу з корупцією, зміцнення захисту прав людини та забезпечення рівних можливостей для всіх громадян. Тільки таким чином Україна зможе зміцнити своє демократичне спрямування та підвищити довіру громадян до влади.

Україна знову стикається з нагальною проблемою: ракети для систем ППО Patriot та німецькі Iris-T на межі вичерпання, повідомив Михайло Подоляк, радник глави Офісу Президента, у статті для The Guardian. "Запаси майже на межі вичерпання", — підкреслив він. За словами Подоляка, Росія використовує нову стратегію нападів на електростанції, запускаючи "до 10 або 12 ракет одночасно", обходячи системи Patriot та інші ППО. Згадується, що президент України Володимир Зеленський висловив потребу у 25 системах протиракетного оборони Patriot для захисту всієї країни. Наразі в Києві є лише дві, проте точна кількість залишається невідомою. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба звернувся до партнерів з проханням виділити Україні сім батарей. Раніше експерт видання Bild повідомляв, що ракети для "Патріотів" в Україні вже закінчилися. Тим не менш, європейські країни не поспішають з постачанням системи "Патріот" Україні.

З вищезгаданої статті видно, що Україна перебуває в складній ситуації щодо нестачі ракет для систем протиповітряної оборони, зокрема систем ППО Patriot та німецьких Iris-T. Збройні сили країни опиняються під загрозою через нову тактику атак з боку Росії, яка між іншим включає масові обстріли електростанцій. Необхідність у сучасних системах протиракетного захисту наголошується як найважливіша, особливо у зв'язку зі зростаючими загрозами безпеки. Прохання до партнерів з метою надання допомоги у постачанні необхідного озброєння свідчить про необхідність швидкої реакції та підтримки міжнародного співтовариства в умовах гострої безпекової ситуації.

Згідно з оновленою інформацією від карти Deep State, російські війська продовжують активні дії на Покровському напрямку. За останню добу їм вдалося здійснити просування в районі Уманського та на південь від Нетайлового. Ці події свідчать про зростаючу напруженість та ескалацію конфлікту в цьому регіоні. Російські війська продовжують активні операції, демонструючи свою наміреність розширити контрольовані їм території. У зв'язку з цим ситуація стає ще більш напруженою, а військові дії стають ще більш інтенсивними.

Рух під Нетайлово потенційно загрожує позиціям ЗСУ в Невельському. Російські пабліки пишуть, що почалися бої за сусіднє село Карлівка (там розташоване велике водосховище).

Американський «Інститут вивчення війни» повідомляє, що російські війська на цій ділянці фронту за останні три дні просунулися на захід від Очеретиного, на північний схід від Сокола і на захід від Соловйового.

Український Генштаб повідомляв, що тривають бої поблизу Сокола, Новоселівки Першої, Яснобродівки та Невельського, і «на окремих ділянках ситуація напружена».