Четвер, 5 Березня, 2026

В соцмережах віруситься відео, на якому екс-очільнику МОК Томасу Баху надягають підгузок

Важливі новини

Захарова та Симоньян зірвалися після заяви німецького канцлера Мерца

Після заяв канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про можливу допомогу Україні в розробці далекобійної зброї та скасування обмежень на використання західного озброєння по території Росії, у Москві почалась чергова хвиля паніки й агресії. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков звинуватив німецьку владу в “провокуванні війни”, назвавши ініціативи Мерца “небезпечною безвідповідальністю”. При цьому російська пропаганда лицемірно продовжує апелювати до […]

Законопроєкт №12377: перезавантаження житлового права та відмова від радянської спадщини

Ухвалення Верховною Радою в другому читанні законопроєкту №12377 стало одним із найвагоміших кроків у реформуванні житлового законодавства за роки незалежності України. Документ закладає підґрунтя для докорінної зміни підходів до житлових відносин і символізує прагнення держави остаточно відійти від застарілої радянської моделі, яка тривалий час існувала формально та дедалі більше суперечила реаліям сучасного життя.

Чинний Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, був розрахований на зовсім інші соціально-економічні умови. Він не враховував ані ринкову економіку, ані домінування приватної власності на житло, ані масштабні міграційні процеси. Повномасштабна війна лише загострила ці проблеми, додавши мільйони внутрішньо переміщених осіб і зруйноване житло, для яких старі норми виявилися непридатними.

Разом із тим сама ідея реформи не усуває правових ризиків, які вона за собою тягне. Найбільш чутливим залишається питання безоплатної приватизації державного та комунального житла. Саме цей механізм упродовж багатьох років був ключовим шляхом набуття житла у власність для мільйонів громадян. Хоча новий закон не скасовує приватизацію негайно, він фактично створює правові підстави для поступової відмови від цієї моделі після завершення воєнного стану та перехідного періоду.

Практичні наслідки такого підходу очевидні. Громадяни, які тривалий час проживають у неприватизованому житлі, отримують обмежений у часі шанс реалізувати своє право. Будь-які проблеми з документами, складом сім’ї, реєстрацією або статусом житла в майбутньому можуть призвести до втрати можливості приватизації. Таким чином, ризик правової невизначеності поступово перекладається з держави на громадян, що неминуче спричинить зростання кількості судових спорів.

Серед потенційних позитивних наслідків реформи експерти відзначають формування єдиної та логічнішої житлової політики, розвиток ринку оренди й соціального житла, відмову від застарілих і корупційно вразливих механізмів, а також поступову інтеграцію європейських стандартів у житлове право. Водночас існують серйозні ризики: правова невизначеність для мешканців неприватизованих квартир, зростання соціальної напруги, особливо серед вразливих груп населення, можливий сплеск судових спорів щодо права користування та власності, а також небезпека того, що держава відмовиться від старих зобов’язань швидше, ніж запровадить ефективні альтернативи забезпечення житлом.

13 січня 2026 року Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому Закон про основні засади житлової політики. Документ визначає правові, економічні та організаційні засади житлової сфери, принципи та пріоритети держави, вимоги до якості житла, механізми державної підтримки будівництва, придбання й оренди, порядок формування та використання житлових фондів, а також повноваження органів влади та місцевого самоврядування.

Закон також запроваджує єдину інформаційно-аналітичну житлову систему, фінансово-кредитні механізми підтримки житлових програм, револьверні фонди, інструменти публічно-приватного партнерства, механізми комплексної реновації застарілого житлового фонду та нові підходи до стратегічного планування житлової політики. Окремо підкреслюється орієнтація на європейські стандарти та норми Конституції України.

Водночас документом визнано такими, що втратили чинність, Житловий кодекс України та Закон про приватизацію державного житлового фонду. Це означає, що житлова система України входить у період глибокої трансформації, наслідки якої стануть визначальними вже в найближчі роки — як для громадян, так і для органів влади та юристів, що працюють у цій сфері.

Фіолетова капуста: недооцінений суперфуд для здоров’я серця та судин

На тлі постійного зростання цін на продукти харчування українці шукають доступні способи підтримати здоров'я без значних витрат. Однак навіть у такій ситуації можна знайти варіанти, які є не лише ефективними, а й бюджетними. Одним з таких продуктів є фіолетова капуста, про яку часто забувають, попри її численні корисні властивості. Британські фахівці вважають її справжнім «суперфудом» серед звичайних овочів.

Фіолетова капуста — це не просто інгредієнт для салатів чи гарнірів, вона є потужним джерелом антиоксидантів, вітамінів та мінералів, які активно сприяють підтримці здоров’я серця і судин. Виявляється, її дія на організм набагато ширша, ніж ми звикли вважати. Професор Франклін Джозеф з лондонської клініки контролю ваги та метаболічного здоров’я Dr Frank’s підкреслює: «Фіолетова капуста — один із найпотужніших овочів для покращення самопочуття, але його часто знецінюють». Це пояснюється тим, що більшість людей не усвідомлює її реальну цінність, віддаючи перевагу більш популярним та дорогим «суперфудам».

Медики наголошують, що регулярне вживання фіолетової капусти може допомагати нормалізувати артеріальний тиск і підтримувати здоровий рівень холестерину. Обидва ці показники є критично важливими для профілактики серцево-судинних захворювань — інфарктів, інсультів і гіпертонічних кризів.

Фіолетова капуста містить велику кількість клітковини, яка полегшує травлення, допомагає контролювати вагу і впливає на ліпідний профіль крові (баланс «поганого» і «хорошого» холестерину). Окрім цього, вона багата на антиоксиданти, зокрема антоціани — природні пігменти, що надають капусті характерного фіолетового кольору і пов’язані з меншим запаленням судин. У кардіології саме хронічне запалення судинної стінки вважають одним із чинників розвитку атеросклерозу. Це узгоджується з тим, про що говорять британські лікарі, коли пояснюють, чому навіть прості овочі можуть мати кардіозахисний ефект.

Ще один плюс у час високих цін — універсальність. Фіолетову капусту їдять у свіжих салатах, тушкують, квасять або додають до теплих гарнірів. Її навіть використовують як натуральний барвник у стравах. Тобто це не «дієта за великі гроші», а нормальний доступний продукт, який можна інтегрувати в щоденне меню без зміни звичок.

Лікарі не говорять, що капуста «лікує» хвороби чи замінює призначення кардіолога. Але вони фактично називають її одним із простих інструментів профілактики: якщо в раціоні є продукти з клітковиною й антиоксидантами, це зменшує навантаження на судини і допомагає утримувати тиск і холестерин у безпечніших межах. Такі продукти критично важливі саме зараз, коли здорове харчування для багатьох стає питанням бюджету.

Екс-спікер Повітряних сил ЗСУ підтвердив втрати літаків на військовому аеродромі в Миргороді

Ось новий розширений текст на основі наданої інформації:

Нещодавно стало відомо про інцидент на військовому аеродромі в Миргороді, який призвів до втрат літаків. Цю інформацію оприлюднив Юрій Ігнат, який раніше обіймав посаду спікера Повітряних сил Збройних сил України.

За словами Ігната, подія сталася під час проведення планових бойових навчань на базі. Хоча деталі інциденту наразі не розголошуються, сам факт втрати авіаційної техніки викликав значний резонанс у військових та експертних колах.

Військові аналітики наголошують на важливості ретельного розслідування обставин цього випадку. Вони підкреслюють необхідність вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому, особливо в умовах підвищеної бойової готовності.

Експерти з питань авіації зазначають, що будь-яка втрата літаків є суттєвим викликом для Повітряних сил, особливо в контексті поточної ситуації в країні. Вони наголошують на важливості модернізації авіаційного парку та вдосконалення систем безпеки на військових об'єктах.

Представники Міністерства оборони України поки що утримуються від детальних коментарів щодо інциденту, посилаючись на необхідність проведення повного розслідування. Очікується, що офіційна інформація буде оприлюднена після завершення всіх необхідних перевірок.

Цей випадок також привернув увагу до питання прозорості у висвітленні подій, пов'язаних із діяльністю Збройних сил. Громадськість та ЗМІ закликають до більшої відкритості у наданні інформації про подібні інциденти, наголошуючи на праві суспільства бути поінформованим про важливі події у військовій сфері.

Експерти з національної безпеки підкреслюють, що подібні випадки мають стати приводом для перегляду та вдосконалення протоколів безпеки на військових об'єктах. Вони наголошують на необхідності посилення заходів щодо захисту критично важливої інфраструктури та техніки.

Водночас, військові психологи звертають увагу на важливість підтримки морального духу військовослужбовців у подібних ситуаціях. Вони наголошують на необхідності забезпечення належної психологічної підтримки для особового складу, особливо тих, хто безпосередньо пов'язаний з інцидентом.

Ситуація на аеродромі в Миргороді також привернула увагу до питання технічного стану авіаційної техніки та інфраструктури. Експерти наголошують на важливості регулярного оновлення та модернізації обладнання для забезпечення максимальної ефективності та безпеки під час виконання бойових завдань та навчань.

Загалом, цей інцидент підкреслює важливість постійного вдосконалення систем безпеки, підготовки персоналу та модернізації техніки у Збройних силах України. Він також нагадує про необхідність пильності та професіоналізму у всіх аспектах військової діяльності, особливо в умовах підвищеної готовності.

“Удар був. Є певні втрати, але зовсім не такі, як приписує собі ворог”, – написав Ігнат. Нагадаємо, росіяни заявляють про 2 знищених і 4 пошкоджених літаки.

При цьому він закликав медіа “вгамувати емоції”, маючи на увазі критику на адресу командування з приводу того, що літаки стояли просто неба.

“Коли ворог завдає удару, і що там казати, щоденно лупить по наших аеродромах, намагаючись знищити українську авіацію, й інколи досягає своєї мети, тоді ми готові розірвати в соцмережах всіх і все, що “не змогли, не пригледіли” тощо”, – написав Ігнат.

Українцям, які перебувають у Німеччині, радять якнайшвидше знайти роботу

Українським біженцям, які знайшли прихіст у Німеччині через війну, рекомендують якнайшвидше знайти роботу. Таку пораду дає видання Deutsche Welle, посилаючись на зміни в політичній ситуації в країні. Видання зазначає, що у Німеччині в економіці і в суспільних настроях останнім часом відбуваються швидкі зрушення, які в 2025 році можуть побічно і навіть прямо позначитися на українських біженцях, […]

The post Українцям, які перебувають у Німеччині, радять якнайшвидше знайти роботу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В соцмережах розходиться відео, на якому екс-голові Міжнародного олімпійського комітету Томасу Баху надягають на голову підгузок під час відвідин ресторану. Користувачі соцмереж пов’язують інцидент із проросійською позицією екс-чиновника, під час головування в МОК.

Як зазначають автори поста, “Томас Бах, відомий своїми проросійськими поглядами, зазнав нападу підгузника в одному з ресторанів Європи. Очевидно, активісти вирішили, що він занадто багато разів “оконфузився” на посаді голови спортивної організації, і вирішили допомогти йому, щоб він не “конфузився” в старості”.

Нагадаємо, екс-голова МОК Томас Бах активно лобіював участь російських спортсменів в Олімпіаді 2016 у Ріо-де-Жанейро, навіть після оголошення результатів розслідування про масове застосування допінгу російськими спортсменами. Як результат, в європейській пресі вийшло ряд критичних матеріалів в його адресу.

Зокрема, авторитетне німецьке видання Bild назвало Томаса Баха “пуделем Путіна” а видання Die Zeit “добре оплачуваним російським спортивним послом”.

Водночас, наразі в центрі уваги українських ЗМІ рішення нової президентки МОК Кірсті Ковентрі, які направлені на повернення російських спортсменів до участі в зимових Олімпійських іграх 2026 року. Раніше Кірсті Ковентрі пообіцяла почати переговори за повернення Росії на Олімпіаду.

Останні новини