В соцмережах віруситься відео, на якому екс-очільнику МОК Томасу Баху надягають підгузок

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Кулеби, рішення про запуск рейсів у Львові чи Борисполі може бути реалізоване протягом 45–50 днів після його ухвалення. Однак безпека пасажирів залишається основною умовою, що стримує відновлення польотів.

“Архітектура безпеки передбачає серйозні засоби протиповітряної оборони. На сьогодні їх недостатньо для забезпечення безпеки аеропортів”, — зазначив Кулеба.

Відповідаючи на це запитання, міністр наголосив, що все залежить від ситуації на фронті:

“Фронт — це ключовий чинник для будь-якого розвитку країни, включно з авіасполученням”.

Державна авіаційна служба України розглядає можливість поетапного відкриття повітряного простору, і першим містом, де можуть відновитися рейси, ймовірно стане Львів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Подоляк підкреслив, що будь-які плани, які пропонують заморозити конфлікт і передати частину українських територій Росії, — це не шлях до миру, а інструмент для досягнення російських умов завершення війни. Такий підхід Подоляк вважає неприйнятним, оскільки він ігнорує юридичний факт агресії РФ проти України, яка вже майже три роки продовжує окупацію території України, здійснюючи військові злочини.

Подоляк нагадав, що існують дві принципово різні позиції щодо мирних переговорів. Перша — українська “Формула миру”, заснована на міжнародному праві та передбачає відновлення територіальної цілісності України, а також гарантії безпеки. Ця ініціатива є єдиним справжнім мирним планом, оскільки відповідає нормам міжнародного права і ґрунтується на юридичній фіксації агресії Росії.

Інша — це російська версія, яка в різних інтерпретаціях пропонує капітуляцію України, заморожування війни і передання контролю над окупованими територіями Росії. Подоляк зауважив, що деякі держави, як-от Бразилія та Китай, пропонували компроміс, який по суті зводився до реалізації російських вимог.

Подоляк також акцентував увагу на впливі політики США, особливо з урахуванням майбутньої адміністрації Дональда Трампа, яка, за словами Подоляка, ще не сформувала остаточну позицію щодо України. Очікується, що після завершення брифінгів, де американські розвідтовариства нададуть повну інформацію про ситуацію в РФ і її мотиви у війні, позиція США може суттєво змінитися.

Подоляк наголосив, що після остаточних комунікацій між президентом Зеленським і адміністрацією Трампа, можна буде очікувати офіційну позицію США щодо війни в Україні. Тоді й стануть зрозумілими реальні перспективи мирних переговорів.

Представник Міністерства оборони України, Дмитро Лазуткін, оголосив про вражаючий успіх у процесі оновлення даних військовозобов'язаних. Згідно з його заявою, уже 600 тисяч українців успішно внесли оновлені персональні дані. Цей величезний обсяг оновлень свідчить про надзвичайну важливість і актуальність даного процесу для забезпечення національної безпеки та оборони нашої країни.

Оновлення даних військовозобов'язаних є однією з ключових складових військового обліку нашої країни. Це дозволяє уряду ефективно планувати оборонні ресурси, визначати потреби нашої армії та забезпечувати належний рівень готовності до потенційних загроз зовнішнього характеру.

Запроваджений 18 травня програмний засіб "Резерв+" вже використали 260 тисяч українців, що у 80 разів перевищує кількість оновлень, здійснених через ЦНАПи. Не дивлячись на це, дані щодо ТЦК поки що відсутні. Таким чином, цифра 600 тисяч оновлених даних не включає оновлення, здійснені після набуття чинності закону про посилення мобілізації. Можливо, вони відображають оновлення, здійснені з моменту його підписання Президентом Зеленським 16 квітня.

Слід зазначити, що з цієї дати у ТЦК були помічені черги, які, як повідомлялося, складалися переважно з чоловіків з відстрочкою від служби. Одночасно українські правоохоронні органи розшукують 94,5 тисячі ухильників, інформацію про яких передали в Нацполіцію, згідно з повідомленнями українських ЗМІ.

Рекордну кількість заяв до поліції подали у Дніпропетровській області. Протягом перших 4 місяців 2024 року там надійшло 38 282 заяви від ТЦК. З них вже вдалося знайти 5511 осіб. Також варто відзначити:

Чернігівщину – 9115 заяв, знайдено 1429 осіб;Харківщину – 4664 заяви, знайдено 1954 особи;Івано-Франківщину – 2328 заяв, знайдено 1814 осіб (рекордні показники роботи поліції у відсотках);Житомирщину – 8289 заяв, знайдено 2452 особи;Полтавщину – 7433 заяви, знайдено 2591 особу;Рівненщину – 9832 заяви, знайдено 1828 осіб;Вінниччину – 7288 заяв, знайдено 2325 осіб;Кіровоградщину – 5955 заяв, знайдено не вказано;Хмельниччину – 1085 заяв, знайдено не вказано.Про відмову надати дані про ухильників у поліції Донецької, Херсонської, Тернопільської, Черкаської та Одеської областей поки нічого не повідомлено.

Українські військові виявили величезну активність у процесі оновлення своїх персональних даних, що свідчить про важливість та актуальність цього процесу для національної безпеки. Впровадження програмного забезпечення "Резерв+" дало значний результат, але є потреба в подальшій роботі з обліку військовозобов'язаних. Також важливою є активність поліції в розшуку ухильників, але існує необхідність в більш прозорій звітності та співпраці з публікою. Результати роботи поліції в розшуку ухильників демонструють необхідність подальшої уваги до цього питання.