В Україні можуть бути масові відключення електрики і без ракетних обстрілів

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Ракета “Орєшник” — це нова розробка російського військово-промислового комплексу, призначена для міжконтинентальних атак. За даними ГУР, Росія наразі має до 10 таких ракет. Проте їхній серійний випуск залишається під питанням, оскільки технологічний та економічний потенціал РФ значно обмежений, як зауважив авіаексперт Валерій Романенко.

Попри високі технічні характеристики “Орєшника”, українська ППО може спробувати дати йому відсіч. Хоча системи Patriot не призначені для знищення міжконтинентальних ракет, вони можуть бути використані для спроби їх перехоплення.

Костянтин Криволап, авіаційний аналітик, зазначив, що для боротьби з такими ракетами Україна потребує сучасніших систем, як-от:

Криволап зауважив, що навіть найсучасніша американська система GMD має лише 55-60% успіху у знищенні міжконтинентальних ракет. Це пояснюється складністю перехоплення на великій висоті, де боєголовка рухається з величезною швидкістю.

Попри демонстрацію “Орєшника”, Росія стикається зі значними труднощами в налагодженні серійного виробництва таких ракет. Експерти вважають, що економічні санкції, технологічна ізоляція та брак ресурсів значно обмежують можливості РФ у цьому напрямку.

Україна продовжує працювати над посиленням своєї системи ППО. Паралельно із цим тривають переговори із союзниками щодо постачання новітніх оборонних комплексів, які здатні ефективно протидіяти загрозам, подібним до “Орешника”.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

20 грудня Кабінет міністрів України затвердив запуск системи “е-Консул” — цифрового проєкту, спрямованого на спрощення надання послуг для українців, які перебувають за кордоном. Завдяки цій ініціативі громадяни зможуть отримати низку документів із мінімальною кількістю візитів до дипломатичних установ.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ, система “е-Консул” дозволить надавати такі послуги:

Для подачі заяв на отримання цих послуг використовуватимуться портал і мобільний додаток “Дія”.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив упевненість, що цифровізація консульських послуг стане важливим кроком для мільйонів українців, які живуть за кордоном.

“Переконаний, що мільйони наших громадян за кордоном оцінять нововведення, які спрощують доступ до послуг МЗС шляхом цифровізації. Для подачі та отримання документів двічі їхати за багато кілометрів не потрібно. Це є реальною економією часу та коштів для наших громадян”, — зазначив Сибіга.

Уряд підкреслив, що ця ініціатива є експериментальною. Її успішна реалізація стане кроком до повної цифровізації консульських послуг, що полегшить життя українцям за межами країни.

Інсайдерська інформація, отримана від джерела в Офісі Президента, розкриває, що уряд України узгодив з Міжнародним валютним фондом (МВФ) план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року. Кабінет Міністрів уже працює над умовами широкомасштабної розпродажу державного майна в період війни, коли їхня вартість в десятки разів нижча за ринкову.

"Велика приватизація", запланована ще на 2020 рік, але зіткнулася з перешкодами через пандемію, отримає свій хід. Уряд розраховував отримати від неї 12 мільярдів гривень, проте зараз, у час війни, прибуток може бути навіть меншим, оскільки вартість державних активів з тих пір не зросла, а тільки зменшилася.

За інформацією, першими, хто буде виставлений на торги, будуть Одеський припортовий завод, Об'єднана гірничо-хімічна компанія та "Центренерго". Умови приватизації, особливо в умовах воєнного стану, сприятимуть участі великих іноземних інвесторів, які зможуть придбати українські підприємства за значно заниженими цінами. Західні партнери, зокрема послів G7 та Європейського Союзу, готові "допомогти" Фонду держмайна України у пошуку таких інвесторів.

Ця стратегія, хоч і може призвести до швидкої приватизації, стає предметом обговорення української громадськості та експертів, оскільки прискорений продаж державного майна за низькими цінами може мати важливі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.

Уряд України затвердив план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року в угоді з МВФ.Ця "Велика приватизація" відкриває можливості для продажу державних активів, особливо в період війни, коли їхня вартість значно знижена.Перший етап приватизації охопить Одеський припортовий завод, Об'єднану гірничо-хімічну компанію та "Центренерго".Прискорений продаж може привернути великих іноземних інвесторів, але такий підхід може мати вагомі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.Допомога від західних партнерів, в особі послів G7 та ЄС, у пошуку інвесторів свідчить про зацікавленість з боку Заходу у реалізації цього плану.Ці кроки стають об'єктом глибокого обговорення в українському суспільстві, оскільки приватизація державного майна за низькими цінами може вплинути на подальший економічний розвиток та національну безпеку країни.