В Україні оформлено більше 450 тисяч угод з купівлі-продажу нерухомості в 2024 році: основний тренд – земля

У столиці України спостерігається загострення кадрової ситуації в органах місцевого самоврядування. Ця проблема набуває особливої актуальності на тлі збільшення кількості правових процедур, пов'язаних з діяльністю посадових осіб київської міської адміністрації.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.

Шість перевізників відключено від системи “Шлях” через системні порушення правил перетину кордону

В Україні було відключено шість транспортних компаній від системи “Шлях” на три місяці. Це рішення було прийнято у зв’язку з системними порушеннями правил перетину кордону, виявленими під час перевірок.

Міністерство інфраструктури та Державна прикордонна служба України проводять постійний моніторинг діяльності перевізників, що використовують систему “Шлях” для перетину державного кордону. Під час останніх перевірок було виявлено численні порушення з боку шести транспортних компаній. Зокрема, перевізники неодноразово порушували встановлені правила та вимоги щодо документів, маршрутів та умов перевезення.

Система “Шлях” призначена для забезпечення швидкого та ефективного перетину кордону перевізниками, які виконують міжнародні транспортні перевезення. Вона дозволяє спростити процедури оформлення та скоротити час очікування на пунктах пропуску. Проте, для підтримання належного рівня безпеки та дотримання законодавства, важливо, щоб усі учасники системи суворо дотримувалися встановлених правил.

Відключення перевізників від системи “Шлях” є важливим кроком для забезпечення порядку та безпеки на кордоні. Це сигнал для інших компаній про те, що порушення не залишаться без наслідків. Міністерство інфраструктури підкреслює, що дотримання правил є обов’язковим для всіх перевізників, і будь-які відхилення від норм будуть суворо каратися.

Протягом тримісячного періоду відключення, компанії не зможуть користуватися перевагами системи “Шлях”. Це значно ускладнить їхню діяльність та може призвести до фінансових втрат. Водночас, цей період надає перевізникам можливість виправити недоліки у своїй роботі та привести свою діяльність у відповідність до встановлених вимог.

Під час відключення перевізників від системи, Міністерство інфраструктури та Державна прикордонна служба продовжать здійснювати посилений контроль за діяльністю інших учасників ринку. Важливо, щоб усі перевізники розуміли необхідність дотримання правил та сприяли підтриманню безпеки на кордоні.

Відключення шести перевізників є частиною ширшої стратегії Міністерства інфраструктури з підвищення стандартів у сфері міжнародних перевезень. Ця стратегія передбачає запровадження більш жорстких заходів контролю, регулярні перевірки та активну співпрацю з іншими державними органами.

Громадськість та бізнес-спільнота підтримують такі дії уряду, оскільки вони сприяють покращенню якості послуг та забезпеченню рівних умов для всіх учасників ринку. Надалі планується впровадження додаткових заходів для покращення роботи системи “Шлях” та підвищення її ефективності.

Таким чином, рішення про відключення перевізників від системи “Шлях” є важливим кроком на шляху до забезпечення безпеки та порядку на кордоні, а також підвищення стандартів у сфері міжнародних транспортних перевезень.

Державна служба з безпеки на транспорті (Уктрансбезпека) відключила шість перевізників від системи “Шлях” на три місяці через системні порушення правил перетину кордону. Про це повідомила пресслужба Уктрансбезпеки.

Рішення ухвалила комісія з питань припинення доступу ліцензіатів до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки.

Відключення стосується таких перевізників:

За матеріалами Державної прикордонної служби України, ці перевізники у період воєнного стану були причетні до організації каналів переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон. Особи, яким було організовано виїзд за межі України як водіям автомобільного транспорту, упродовж 60 днів не повернулися в Україну, чим порушили встановлені правила перетину державного кордону.

Укртрансбезпека також зазначила, що на розгляд комісії подано ще десятки фактів зловживань із внесення даних у систему. Після перевірки інформації щодо кожного випадку буде ухвалено відповідні рішення.

Уряд України враховує можливість реалізації державних активів з метою збільшення фінансування військових операцій. Ця ініціатива, як повідомляється у публікації The New York Times, виникла в контексті потреби у додаткових ресурсах для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Враховуючи складну геополітичну ситуацію та постійні загрози з боку зовнішніх акторів, уряд розглядає різноманітні шляхи для збільшення оборонних видатків, серед яких продаж державних активів є одним із можливих варіантів. Такий крок може стати додатковим джерелом фінансування важливих військових проектів та допоможе зміцнити оборонні можливості України в умовах сучасних викликів та загроз.

Планується виставити на аукціон близько 20 державних компаній, включаючи такі об’єкти, як готель “Україна”, торговий центр у Києві, а також гірничодобувні та хімічні підприємства.

Чиновники визнають, що активи буде продано дешевше, ніж навіть до війни, але сподіваються на створення нових робочих місць, податкові надходження і залучення інвестицій.

Водночас, судячи з опитувань видання, багато українців побоюються корупції в процесі продажу.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру відомій українській інстаграм-блогерці у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. За даними слідства, протягом 2018–2022 років блогерка, яка була зареєстрована як фізична особа-підприємець, отримала доходи на загальну суму понад 58 мільйонів гривень, однак не сплатила податки з цих надходжень. Внаслідок цього державний бюджет недоотримав близько 10,5 мільйона гривень податку на прибуток та майже 900 тисяч гривень військового збору.

Прокуратура зазначає, що дії підозрюваної кваліфіковані як умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, що є особливо тяжким злочином у податковій сфері. Розслідування проводить Державна податкова служба у взаємодії з правоохоронними органами для встановлення всіх фактів, підтвердження обсягів доходів та визначення конкретних механізмів ухилення від сплати податків.

Блогерка оперативно відреагувала на публікації і записала відеозвернення, у якому назвала повідомлення про підозру «політизованою медіа-атакою» та спробою дискредитації. Вона заявила, що під час перебування в Україні вела діяльність офіційно як ФОП третьої групи і не отримувала претензій від фіскальних органів, а її ФОП нібито було закрито на початку 2023 року, що, за її словами, неможливо зробити без погашення усіх зобов’язань. Блогерка також повідомила про блокування її банківських рахунків і доступу до державного застосунку у 2022 році.

У публічних матеріалах прокуратури й інших ЗМІ додають, що розслідування містить також посилання на поведінку публічної особи в перші дні повномасштабного вторгнення та її публічні висловлювання, які слідство вважає релевантними контексту справи; ці публікації наводяться як частина загальної аргументації слідчих щодо відкриття провадження. Водночас до завершення досудового розслідування та винесення судового рішення всі факти залишаються предметом перевірки, а будь-які остаточні висновки має робити лише суд.

Поки що справа набирає суспільного резонансу: частина медіа працює з інформацією пресслужби прокуратури, інша частина звертає увагу на слова самої блогерки й вимагає від правоохоронних органів якнайшвидшого оприлюднення документальних підстав підозри. Юристи нагадують, що під час розслідування фігурантці гарантується право на захист і на подання доказів у свою користь, а журналісти — обов’язок збалансовано висвітлювати й позицію слідства, і позицію підозрюваної.

Як розвиватиметься справа далі, залежить від результатів досудового розслідування та процесуальної роботи сторін. Якщо прокуратура чи БЕБ опублікують додаткові матеріали або блогерка надасть документи, що спростовують висунуті твердження, ці дані виплинуть у відкритих реєстрах і офіційних повідомленнях. Поки ж у публічному полі поєднуються дві лінії — офіційні звинувачення правоохоронців і наполягання самої Стужук на її правовій невинуватості, тож остаточну крапку в цій історії поставить суд.