В Україні під мобілізацію підпадають ще 3,7 мільйона чоловіків старше 25 років – Білозір

Депутатці Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» Ірині Куценко (Єсенович) повідомлено про нову підозру у справі розкрадання бюджетних коштів, призначених на програми боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, гепатитами та наркоманією. Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області повідомило, що слідство встановило систематичне порушення фінансової дисципліни протягом 2023–2024 років із боку депутатки та групи її спільників.

За даними слідчих, Куценко, як член постійної комісії з питань охорони здоров’я міськради, організувала схему з розподілу та використання бюджетних коштів у змові з шістьма особами, серед яких були посадовці комунального некомерційного підприємства «Центр профілактики та боротьби з хворобами» та інші пов’язані фігуранти. Схема передбачала підконтрольне укладання договорів із приватними структурами та перерахування фінансів на рахунки, які не забезпечували належного виконання програм, або й взагалі використовувалися не за призначенням.

За даними слідства, учасники схеми складали акти виконаних робіт, у яких штучно завищували кількість осіб, яким нібито була надана допомога, а також включали послуги, що фактично не виконувалися. Один із ФОПів, який використовувався у програмі, був створений родичами Куценко, що, за даними слідства, дозволяло привласнювати частину бюджетних коштів. Загальний встановлений збиток становить понад 2,2 мільйона гривень.

Сімом учасникам, включно з депутаткою, оголошено підозру за кількома статтями Кримінального кодексу: ч. 3 ст. 28 (злочин, учинений організованою групою), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах). Слідство продовжується.

Для забезпечення відшкодування збитків суд наклав арешт на нерухомість і транспортні засоби фігурантів. Водночас, як повідомляють у БЕБ, депутатка заздалегідь переоформила своє майно на дітей — це сталося ще влітку 2025 року.

Виходячи з останнього розгляду справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, його випустили під особисте зобов'язання, звільнивши від запобіжного заходу, що викликає ряд питань у громадськості. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд ухвалив таке рішення, і він підкреслив, що судячи з трансляції засідання, прокурор був відсутній, що, м'яко кажучи, дивно. На додаток, суд відправив справу до Національної поліції після того, як НАБУ і САП не знайшли достатніх доказів для підтримки підозри. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи цю ситуацію, висловив здивування: "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд?".

Щодо самого Лієва, його вже раніше взяли під варту з заставою в розмірі 50 мільйонів гривень, проте він був відпущений під особисте зобов'язання. Однак, після скасування цього рішення ВАКСом 9 квітня, він не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Таким чином, експосадовець залишився без запобіжного заходу.

ВАКС 17 квітня повторно розглядав клопотання щодо зміни запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення це питання залишилося без розгляду. Ці нові обставини породжують додаткові запитання стосовно правосуддя та професіоналізму у вирішенні подібних справ.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Рішення суду щодо звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання викликає значні сумніви серед громадськості, особливо з урахуванням відсутності прокурора на засіданні.

• Передача справи до Національної поліції після відсутності достатніх доказів від НАБУ і САП підкреслює неоднозначність інформації, що надходить у судові органи.

• Повторне розглядання клопотання щодо зміни запобіжного заходу ВАКСом, а також його відкладення за згодою обвинувачення, створює враження про можливі проблеми в судовій системі, які потребують додаткового розгляду та уваги з боку громадськості.

На початку літа 2024 року в Україні спалахнув скандал, пов'язаний із закупівлею фляг для потреб Збройних Сил. Цей випадок відобразив серйозні проблеми в Міністерстві оборони, де, за словами громадських активістів і експертів, замість професіоналізму та чесності, часто переважають корупційні схеми та нечесні практики.

На днях, Держдеп США опублікував звіт щодо боротьби з торгівлею людьми в Україні в якому зазначив, що наша держава не виконує деякі стандарти – через корупцію. І в цьому вони праві, лиш є певна поправка – підозрювані в торгівлі людьми, в нашій країні працевлаштовуються та працюють на високих державних посадах.

Знайомтесь: Куровська Наталія Сергіївна – уродженка міста Перм, Росія. З осені 2022 року вона обіймає посаду заступника начальника департаменту політики закупівель Міністерства оборони України. Працевлаштував її на цю посаду – Дмитро Кліменков, заступник Міністра даного відомства. Але це тільки початок…

Наталя Куровська разом зі своїм колишнім чоловіком Олександром фігурували у кримінальному провадженні №2021101060000034 від 12.03.2021 за ч. 2 ст. 303 КК України (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією). За даними слідства, Куровські у Whatʼs App створили групу «Love is». В ній розміщувались оголошення з пропозиціями щодо роботи для дівчат. Адміністратори вказували не лише місця побачень з клієнтом, а й потрібні параметри жінок та вартість послуг. Секс-бізнес працював у Києві, РФ, Білорусі, Казахстані, а також у Європі.

Крім цього, у 2022 році Олександру Куровському було повідомлено про підозру у межах кримінального провадження №12022100060001493 за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому інкримінували вербування та переховування громадян з метою продажу сутенерам для сексуальної експлуатації у Королівстві Марокко.

Влітку 2023 року Наталія Куровська розлучилась з чоловіком, який згідно судових документів перебуває в бігах. Оформлення розлучення, можливо, проведено було з метою приховання скандальної біографії, адже саме після розірвання шлюбу вона й була призначена на керівну посаду в Міноборони України.

Цікаво, що сам Куровський Олександр Борисович подав декларацію за 2023 рік в якій зазначає про своє чинне працевлаштування в структурі Міноборони, де за минулий рік отримав 603 438 грн заробітної плати. Більше того, у своїй декларації він вказує Наталію Куровську своєю дружиною.

Повернемось до пані Наталії. За 2023 рік на посаді заступника начальника департаменту політики закупівель Міноборони вона отримала 679 446 грн заробітної плати. Заощаджень чи інших значимих надходжень не задекларувала. В квітні 2023-го оформила право користування на автомобіль MAZDA CX-5 2018 року випуску, ціна якого в декларації 389 931 грн. (ціна суттєво занижена; оформлення авто на людину зі сторони часто використовується чиновниками для приховування корупційних коштів; офіційний дохід Куровської до квітня-2023 менший ніж ціна авто).

Зауважимо, що можлива корупційна схема з автомобілем є всього лиш дрібницею, адже на початку 2024 року Наталія Куровська стала власницею квартири у Солом’янському районі столиці – покупку якої жодним чином досі не відобразила в декларуванні.

Щодо кримінальних справ, то в судових реєстрах зазначено про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100060001733 від 12.12.2022 року.

Але чи не було це зроблено через корупцію, як зазначав у своєму звіті Держдеп США – це питання залишається відкритим?..