В Україні під мобілізацію підпадають ще 3,7 мільйона чоловіків старше 25 років – Білозір

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що свідчить про загальний і важливий інтерес громадян у покращенні роботи державних органів та підвищенні ефективності системи управління країною.

Неабиякою цікавістю слід зазначити, що подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, при цьому потребувала активної підтримки великих телеграм-каналів. Це підкреслює зростаючий рівень свідомості громадян та їх бажання активно впливати на політичні та соціальні процеси в країні.

Особливо важливо відзначити, що петиція щодо мобілізації працівників бюджетної сфери, зокрема демобілізованих військовослужбовців ЗСУ, для прийому на роботу в державні та комунальні підприємства, а також у правоохоронні органи, підтримує ініціативу відновлення та підтримки ветеранів, надаючи їм перевагу на ринку праці. Це важливий крок у напрямку інтеграції та підтримки тих, хто віддав своє життя за мир і безпеку нашої країни.

Нагадаємо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, з урахуванням необхідності авторизації та зростаючого рівня усвідомлення громадян, такі петиції набирають голоси за лічені дні, що є свідченням активізації громадянського суспільства та зростання довіри до демократичних механізмів влади.

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, яка зібрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активний інтерес громадян у покращенні роботи державних органів.

• Результати цієї петиції контрастують з попередньою, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, вказуючи на зростаючу свідомість та активність громадянського суспільства.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим військовим відкриває можливості для їхньої інтеграції та підтримки у суспільстві.

• Активізація громадян у підтримці подібних ініціатив є свідченням росту довіри до демократичних механізмів влади та бажання спільно впливати на формування політики країни.

25 листопада в Україні поєднує давню церковну спадщину, міжнародні ініціативи та народні уявлення про зміну сезонів, створюючи своєрідну мозаїку змістів, що збереглися крізь століття. Попри те, що ця дата не закріплена в офіційному календарі державних свят, вона має помітне значення як для віруючих, так і для тих, хто цікавиться культурними традиціями та історією.

У церковному житті цього дня вшановують апостола від 70-ти Климента I — одного з найшанованіших діячів раннього християнства. Його проповідницький шлях пролягав через Херсонес, де він поширював нове віровчення серед місцевих жителів, укріплюючи духовні основи громади. Постать Климента I зберегла вплив у церковній історії завдяки його відданості місії, мужності перед переслідуваннями та внеску у формування перших християнських традицій. Саме тому 25 листопада вважають днем пам’яті подвижника, який відіграв значну роль у становленні духовного життя на теренах, що нині належать Україні.

Світ також відзначає одну з найважливіших соціальних дат — Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок, проголошений ООН. Організації та правозахисники привертають увагу до проблем домашнього насильства, примусу, переслідувань і стигматизації жертв, яка, на жаль, досі залишається поширеною у світі.

Популярними цього дня є й неофіційні гастрономічні свята — День гаспачо, День парфе та День домашньої їжі, які зазвичай супроводжуються місцевими ярмарками в європейських країнах.

У народному календарі 25 листопада вважали днем, коли природа остаточно готується до зими. Наші предки спостерігали за погодою та вважали, що якщо до цього часу не випав сніг, зима затримається. А швидке танення першого снігу обіцяло теплий грудень. Поява снігурів означала остаточний прихід холодів, а дощ цього дня натякав на сирий кінець місяця.

Дату вважали вдалою для нових справ, але з умовою, що їх потрібно робити спокійно, без поспіху. Також існувала традиція: важливі завдання розпочинати натщесерце, щоб залучити удачу. Водночас був і духовний настанов: на Климента Мовчальника слід уникати лайки, засудження та необдуманих слів, адже день присвячували стриманості та доброзичливості. Цьогоріч дата припадає на період Різдвяного посту, тому вірянам нагадують про обмеження у харчуванні.

25 листопада також пов’язане з кількома знаковими постатями української історії та культури. У цей день народилися хірург Микола Пирогов, письменники Іван Нечуй-Левицький та Клим Поліщук, художник Ніл Хасевич та співачка Марина Одольська. Для українців це звичайний вівторок, але насичений традиціями, історією і нагадуваннями про важливі цінності.

У Харківській області правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій із реєстрами нерухомості, яка діяла протягом кількох років та дозволяла незаконно змінювати характеристики об’єктів. Завдяки цим махінаціям недобросовісні власники отримували можливість штучно збільшувати площі приміщень, змінювати їхнє функціональне призначення й оформлювати незавершене будівництво як готове житло, уникаючи офіційних дозволів і перевірок.

Розслідування показало, що в селищі Пісочин об’єкт незавершеного будівництва площею понад 500 квадратних метрів був зареєстрований як повністю завершений будинок, після чого його площа «зросла» до 728 квадратів. У Харкові на вулиці Кандаурова невелика квартира площею 26,5 квадратних метрів у документах перетворилася на трикімнатне житло площею 75 квадратів. Ще один приклад стосується гуртожитку на Харківському шосе, площа якого становила майже 6 тисяч квадратних метрів, але в реєстрах він «перетворився» на інший об’єкт із зовсім іншим призначенням.

Керує схемою адвокат Валентин Мельник, використовуючи зв’язки у Міністерстві юстиції. До змови залучені високопосадовці відомства: В’ячеслав Хардіков, Ірина Свистун та Дмитро Волик, начальник відділу нотаріату у Харківській області та кум Мельника. Під його контролем працюють реєстратори, формально при місцевих радах, але фактично — в офісі на вулиці Сумській, 96.

До операцій із підробки реєстрів залучені також Сергій Зоткін, Олег Жбадинський, Ігор Тесленко та Ірина Романюк. Вони вносять зміни до реєстрів, легалізуючи збільшення площ або зміну призначення об’єктів.

Незважаючи на десятки скарг і рішення судів, які зобов’язували ДБР, СБУ та БЕБ відкрити провадження, деякі дії залишаються невиконаними, що свідчить про саботаж правоохоронних органів. Міністр юстиції Галущенко поки що ігнорує викриття, фактично покриваючи схему.