В Україні планують переробляти сміття на електроенергію

У результаті першого читання, українські народні депутати віддавали свою підтримку законопроєкту, спрямованому на ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і на посилення контролю над гральною сферою. З цією важливою новиною перед народом виступили Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко. Законопроєкт №9256д отримав підтримку від 272 депутатів, що свідчить про широку підтримку серед парламентського корпусу.

Важливо зазначити, що ініціатива до цього руху в законодавстві належить військовослужбовцю 59-ї бригади, Павлу Петриченку, який виступив із петицією на сайті Офісу Президента з метою обмеження грального бізнесу. За короткий період петиція набрала необхідну кількість голосів, що викликало інтерес Президента Володимира Зеленського.

Також, голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, активно виступав за розгляд законопроєкту щодо ліквідації КРАІЛ, наголошуючи на провалених спробах комісії формувати культуру відповідальної гри та відсутності законодавчого регулювання азартних ігор у період воєнного стану.

У результаті проведеного першого читання народні депутати висловили підтримку законопроєкту щодо припинення діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і зміцнення контролю над гральним сектором. Ця ініціатива отримала широку підтримку в парламенті, як і підтримку з боку військовослужбовців та інших громадських діячів.

Проект закону, який передбачає такі зміни, отримав 272 голоси на підтримку від народних обранців. За його суттю, він спрямований на запобігання негативних наслідків азартних ігор та лотерей шляхом ліквідації органу, що регулює цю сферу, та посилення державного контролю.

Необхідно відзначити роль ініціаторів цієї ініціативи, зокрема військовослужбовця Павла Петриченка та голови парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики, Данила Гетманцева, які активно сприяли прийняттю відповідних рішень.

В цілому, цей крок в законодавстві спрямований на захист громадян від негативних наслідків азартних ігор та лотерей, а також на підвищення рівня контролю держави в цій сфері.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як повідомили в пресслужбі Пенсійного фонду України (ПФУ), громадяни, які мають прострочену заборгованість понад три місяці за комуналку або витрати на управління багатоквартирним будинком, не зможуть отримати субсидії.

Зокрема, субсидія не призначається, якщо заборгованість за комунальні послуги чи управління будинком накопичилася на суму, що перевищує 680 гривень (40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Ці обмеження стосуються і боргів, що виникли за останні три роки. Водночас, якщо борг буде погашений або укладено договір про реструктуризацію, а також за умови оскарження заборгованості в суді, субсидія може бути призначена впродовж двох місяців з початку опалювального чи неопалювального сезону.

Таким чином, щоб отримати допомогу від держави, необхідно не тільки своєчасно платити за комунальні послуги, але й в разі виникнення боргів оперативно укладати договори на реструктуризацію або надавати документи, що підтверджують відсутність заборгованості.

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.

Участь України у новому проекті Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) обіцяє нові можливості для тих, хто втратив житло через війну. Про це свідчить активна участь заступника Міністра фінансів України, Ольги Зикової, у засіданні Адміністративної Ради БРРЄ у Парижі, Франція. Новий проект "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" передбачає надання кредиту Україні на суму 100 млн євро. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку механізму прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих від війни, що дозволить їм відновити житлові умови. Однак, успішне втілення цього проекту залежатиме від його чіткого виконання та контролю за використанням коштів, що буде забезпечено Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. Це є важливим кроком для України у відновленні після війни та демонструє її здатність до ефективного співробітництва з міжнародними партнерами.

• Участь України у проекті "НОМЕ. Компенсація за знищене майно" Банку Розвитку Ради Європи (БРРЄ) свідчить про активний крок у напрямку відновлення та підтримки житлового сектору внаслідок війни.

• Надання кредиту на суму 100 млн євро дозволить створити механізм прямої допомоги та видачу житлових сертифікатів для постраждалих громадян, що допоможе їм відновити житлові умови та покращити якість життя.

• Ефективне втілення проекту вимагатиме чіткого контролю за використанням коштів та забезпечення відповідності його цілям і принципам.

• Це свідчить про здатність України до конструктивного співробітництва з міжнародними організаціями та партнерами для вирішення складних соціально-економічних проблем країни.