В Україні планують переробляти сміття на електроенергію

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

МОЗ акцентує увагу на тому, що більшість збудників сезонних респіраторних хвороб є вірусними, а антибіотики ефективні лише проти бактерій. Випадки, коли антибіотики необхідні, стосуються бактеріальних інфекцій, і їх призначення має бути обґрунтованим та базуватися на результатах обстеження. Використання антибактеріальних препаратів без потреби призводить до збільшення антимікробної резистентності, коли інфекції стають нечутливими до стандартних ліків.

Антимікробна резистентність є серйозною загрозою сучасній медицині, оскільки призводить до ситуацій, коли інфекції важко лікувати. Проблема є глобальною, проте для України, яка знаходиться у складному економічному та медичному стані через війну, надмірне використання антибіотиків ще більше ускладнює ситуацію.

МОЗ закликає українців не приймати антибіотики без призначення лікаря. Рішення про використання антибіотиків має базуватися на клінічному обстеженні та результатах лабораторних аналізів, що підтверджують бактеріальну природу інфекції. Самостійне лікування антибіотиками без підтвердження бактеріальної інфекції є помилкою, яка лише погіршує здоров’я і сприяє поширенню антимікробної резистентності.

За результатами досліджень у США з 2016 до 2018 року, від 43% до 56% пацієнтів отримували антибіотики при бактеріальних інфекціях, а від 7% до 66% — при вірусних захворюваннях, що є неприпустимим. Цей досвід показує, що така практика не є унікальною для України, однак її наслідки потребують серйозної уваги, адже нераціональне використання антибіотиків створює глобальну проблему.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.