В Україні поширюється нова схема електронного шахрайства під виглядом листів від НБУ

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

Сучасний холодильник сприймається як надійний захист від псування їжі, проте нові дослідження у сфері харчової безпеки свідчать про інше. Навіть продукти, що виглядають свіжими та не мають неприємного запаху, здатні містити небезпечні мікроорганізми. Особливу увагу фахівці звертають на м’ясо, рибу, молочні вироби, а також готові страви — варені овочі, крупи та пасту. Усі вони багаті на білок і вологу, що створює сприятливі умови для швидкого розмноження бактерій.

Проблема полягає не лише у тривалості зберігання, а й у температурному режимі. Якщо температура в холодильнику перевищує +5 °C, ризик активного росту мікроорганізмів суттєво зростає. При цьому бактерії можуть розвиватися без явних ознак псування: колір, текстура та запах залишаються майже незмінними. Людина, не підозрюючи небезпеки, споживає продукт і наражає себе на ризик харчового отруєння.

Небезпека полягає у тому, що їжа може виглядати цілком нормально. Проте, за словами науковців, деякі мікроорганізми здатні виживати навіть після термічної обробки. Зокрема бактерія Bacillus cereus може розмножуватися в охолоджених стравах. Її токсини не руйнуються при повторному нагріванні і можуть спричинити харчове отруєння. Симптоми варіюються від розладів травлення до більш серйозних ускладнень, особливо у дітей та людей зі зниженим імунітетом.

Окрему увагу експерти звертають на використання пластикових контейнерів. Під час тривалого зберігання певні хімічні сполуки можуть проникати в їжу, особливо якщо продукти нагрівалися або контактували з гарячою поверхнею. Деякі з цих речовин здатні впливати на гормональний баланс і обмін речовин.

Фахівці радять суворо дотримуватися температурного режиму холодильника, не перевищувати рекомендовані строки зберігання готових страв, використовувати герметичні контейнери з безпечних матеріалів та регулярно перевіряти вміст полиць.

Холодильник допомагає зберегти продукти свіжими, однак він не є абсолютним захистом від бактерій чи токсинів. Дотримання елементарних правил зберігання значно зменшує ризик харчових отруєнь і дозволяє уникнути проблем зі здоров’ям.