Вівторок, 3 Березня, 2026

В Україні посилять графіки відключень світла

Важливі новини

Масштабне розширення обласної лікарні в Харкові: проєкт “Ковчег” із підземним укриттям

Наприкінці 2025 року однією з найрезонансніших державних закупівель стала реалізація проєкту з розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові, який передбачає будівництво великого підземного укриття. Загальна кошторисна вартість робіт становить 2,45 млрд гривень, що робить цей тендер одним із найдорожчих у сфері медичної інфраструктури за останні роки.

Майбутній об’єкт отримав назву «Ковчег» і, згідно з проєктною документацією, має бути завершений лише у 2029 році. Такий тривалий термін викликає суспільний резонанс, адже лікарня розташована орієнтовно за 30 кілометрів від лінії фронту та неодноразово опинялася під загрозою через обстріли дронами, артилерією та ракетними ударами. Медичний заклад продовжує працювати в умовах підвищеного ризику, надаючи допомогу пацієнтам і пораненим.

Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.

Які категорії військовозобов’язаних за законом не підлягають мобілізації у 2025 році

Законодавство України чітко передбачає, що громадяни, які мають статус інвалідів будь-якої з трьох груп, не підлягають мобілізації та мають право на відстрочку від служби. Винятком є тільки добровільна згода на службу за контрактом після проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Особам, які отримали статус інваліда після 24 лютого 2022 року, необхідно підтвердити його через відповідну процедуру. Для […]

The post Які категорії військовозобов’язаних за законом не підлягають мобілізації у 2025 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Російське Міноборони оголосило про окупацію Роботиного: що ми знаємо

У заяві Міністерства оборони РФ повідомлено про повне захоплення села Роботиного на Запоріжжі їхніми військовими підрозділами. Це спричинило серйозне хвилювання серед українського військового керівництва та населення. Однак згідно з опублікованим зведенням Генерального штабу ЗСУ станом на 15 травня о 11:30, ворожі атаки в районі Роботиного були відбиті українськими захисниками. На Оріхівському напрямку спостерігалася тривала оборонна боротьба, під час якої українські військові здійснили три успішні відбиття атак противника на напрямку Новопрокопівка – Роботине. Додатково, дані з мапи бойових дій DeepState не підтверджують інформац

У заяві Міністерства оборони РФ повідомлено про повне захоплення села Роботиного на Запоріжжі їхніми військовими підрозділами. Це спричинило серйозне хвилювання серед українського військового керівництва та населення. Однак згідно з опублікованим зведенням Генерального штабу ЗСУ станом на 15 травня о 11:30, ворожі атаки в районі Роботиного були відбиті українськими захисниками. На Оріхівському напрямку спостерігалася тривала оборонна боротьба, під час якої українські військові здійснили три успішні відбиття атак противника на напрямку Новопрокопівка – Роботине. Додатково, дані з мапи бойових дій DeepState не підтверджують інформацію про окупацію Роботиного. Таким чином, необґрунтовані твердження російського Міноборони щодо захоплення цього населеного пункту породжують сумніви та вимагають подальшого розслідування.

Богдан Пукіш, соратник Медведчука, продовжує заробляти в Україні

За даними журналістських розслідувань, Пукіш залишається активним учасником бізнес-процесів у регіоні, зокрема у сфері постачання палива та моторних олив. Особлива увага приділяється контрактам, пов'язаним з державними підприємствами та оборонним сектором.

Керуючи кількома компаніями, такими як ТОВ «ІВАПРОМ», ТОВ «Фірма «Хімтехнопласт» та ПП «Вестхім», а також асоційований з Консорціумом «Система Еко Інновацій» та ДП «Агросфера», Пукіш продовжує отримувати прибуткові контракти в оборонній сфері, навіть під час війни.

Журналісти вказують на те, що компанії, пов’язані з Пукішем і «смотрящим» від Медведчука Петром Белзом, отримують значні контракти на постачання палива і моторних олив для української армії та інших державних підприємств. Тендери часто укладаються саме в інтересах їхніх фірм, що викликає обґрунтовані підозри у корупційних схемах та змові з державними посадовцями.

Наприклад, компанія «Евро ойл продакшн», яку вони курують, на початку 2024 року отримала понад 34 мільйони гривень на постачання моторної оливи, а «Анвітрейд» Белза – 164 мільйони гривень на постачання дизпалива у 2022 році і так далі.

У статті зазначено, що військові, які користуються продукцією компаній Пукіша, зокрема боєприпасами, часто скаржаться на їхню низьку якість. Адже недотримання технологічних норм і відсутність належного контролю якості призводить до виготовлення продукції, яка не відповідає стандартам і не є надійною у бойових умовах. І це ставить під загрозу життя солдатів на передовій.

Також вони наголошують, що особливе занепокоєння викликає те, що Пукіш отримує оборонні замовлення через зв’язки з особами, наближеними до Медведчука. Це підриває довіру до оборонної промисловості та ставить під питання законність таких угод. У той час, коли країна потребує надійного постачання високоякісних боєприпасів, дії Пукіша та його зв’язки з Медведчуком лише поглиблюють економічні проблеми країни.

Питання щодо подальшого використання ресурсів і контролю за оборонними замовленнями є критично важливими для національної безпеки України. Настав час переглянути підходи до відбору постачальників і забезпечити ефективний контроль, щоб викорінити корупцію і забезпечити якість продукції для захисту держави.

Стратегія українського контрнаступу: погляд у майбутнє на 2026-2027 роки

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Станом на ранок 26 листопада споживання електроенергії зросло на 5% порівняно з попереднім днем. Морозна погода, яка утримується у більшості областей, стала основною причиною такого зростання.

Добовий максимум споживання напередодні зріс на 9,4% порівняно з попереднім робочим днем.

Через дефіцит потужності енергосистеми в усіх регіонах діють графіки погодинних відключень:

У компанії “Укренерго” закликають споживачів обмежити використання потужних електроприладів одночасно після поновлення електропостачання.

Унаслідок нічної масованої атаки дронів у Тернопільській області було введено аварійні відключення електроенергії. Попередні графіки тут наразі не діють, а енергетики працюють над відновленням живлення.

Складні погодні умови залишили без електроенергії 38 населених пунктів:

Аварійно-відновлювальні роботи тривають.

Україна продовжує імпортувати електроенергію з сусідніх країн: Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Молдови. Загальний обсяг імпорту становить 7 197 МВт·год, із максимальною потужністю до 684 МВт в окремі години.

Останні новини