В Україні продовжили мобілізацію: хто може отримати відстрочку і як її оформити

Популярний співак Ілля Парфенюк, більш відомий під сценічним ім'ям Parfeniuk, став справжнім відкриттям української сцени після виходу свого треку «Врубай». Композиція, що побачила світ понад рік тому, швидко завірусилася в соцмережах і миттєво принесла артисту популярність. Пісня стала справжнім хітом, який не лише завоював серця шанувальників, а й значно підняв кар'єрний рівень співака.

Нещодавно команда Parfeniuk поділилася цікавими подробицями щодо створення цієї композиції та розповіла про фінансові результати, яких досяг трек. Як зазначили представники артиста, для виробництва «Врубай» було інвестовано близько 16 тисяч євро. Ця сума включала витрати на саунд-дизайн, зйомку кліпу та просування треку. Команда співака підкреслила, що інвестиції у створення хіта окупилися сторицею, оскільки «Врубай» став не лише популярним в Україні, а й здобув визнання за кордоном.

Інвестиції повністю виправдали себе: лише за рік композиція зібрала 136 мільйонів прослуховувань на стримінгових платформах. Прибуток від пісні склав 98,7 тисячі євро.

Креативний продюсер проєкту Олександра Степенко пояснила феноменальний успіх треку. На її думку, слухачів зачепив легкий і веселий вайб композиції, яких давно бракувало в українській поп-музиці. Важливим фактором стала й успішна TikTok-кампанія: відео, де Parfeniuk танцює під власну пісню, запустило справжній флешмоб у мережі.

Таким чином, «Врубай» став не лише музичним хітом, а й прикладом того, як продумана стратегія просування може перетворити інвестиції в десятки тисяч євро на майже стотисячний прибуток.

Колишній заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма та його брат-бізнесмен Олег активно інвестують десятки тисяч доларів у піар-програми в популярних Telegram-каналах з мільйонною аудиторією, таких як «Труха». Завдяки замовним матеріалам, ці канали подають братів як жертв політичного переслідування та намагаються переконати громадськість, що вся критика, яка лунає на їхню адресу, є неправомірною та сфабрикованою. Проте за цією ретельно продуманою PR-стратегією прихована масштабна корупційна схема, яка спричинила серйозні фінансові збитки для держави — понад 320 мільйонів гривень.

За даними правоохоронних органів, компанії братів Шурми зловживали «зеленим» тарифом на електроенергію. Вони продавали електричну енергію, нібито вироблену на електростанціях, що використовували відновлювальні джерела енергії, але насправді енергетичні потужності компаній не відповідали вимогам для отримання такого тарифу. У результаті, держава зазнала значних фінансових втрат через незаконне використання привілеїв, наданих «зеленим» тарифом.

Ростислав Шурма, перебуваючи на посаді заступника голови ОПУ, мав прямий вплив на енергетичний сектор та міг забезпечити прикриття з боку окремих суддів. Коли антикорупційні органи готували підозру, він раптово звільнився та разом із братом виїхав до Німеччини, де зараз переховується в передмісті Мюнхена.

Українські правоохоронці спільно з німецькими колегами вже зібрали доказову базу, включно з фінансовими даними та інформацією про переміщення активів. Це ускладнює будь-які спроби уникнути відповідальності за скоєні злочини.

На тлі таких схем, окремі олігархи продовжують заробляти мільярди на енергетиці. Зокрема, компанії Ріната Ахметова під час війни отримали близько 15 млрд гривень доходу на «зелених» тарифах, формуючи при цьому публічний наратив про дефіцит електроенергії, хоча самі роками користувалися монопольним становищем і непрозорими тендерами.

У столичному мікрорайоні Дарниця сформувалася історія, яка швидко набула розголосу в соціальних мережах. У центрі уваги — мешканці одного житлового комплексу, де тривалі вечірні забави в одній із квартир переросли в напружене протистояння. За словами жінки, що живе поверхом нижче, регулярні нічні гулянки сусіда стали справжнім випробуванням для її родини, особливо для маленької дитини, яка реагує на будь-які раптові звуки.

Мати розповідає, що розмови та прохання знизити рівень шуму не дали жодного результату. Навпаки, після кожного прохання музика звучала ще гучніше, а компанія гостей демонстративно ігнорувала зауваження. Звернення до поліції також не принесло бажаного ефекту: правоохоронці приїжджали, складали протокол або робили зауваження, але уже наступної ночі вечірка повторювалася.

Її допис викликав жваву дискусію в мережі: частина користувачів підтримала авторку, зазначивши, що стикалися з подібними проблемами, інші ж звинуватили її в неправомірному використанні військової структури для вирішення особистого конфлікту. Обговорювалися також етичні та правові аспекти таких погроз.

У коментарях люди ділилися власним досвідом боротьби з «гучними» сусідами: від колективних звернень і фіксації порушень до встановлення особистого контролю за шумом. Серед порад – письмові попередження на дверях, залучення власника квартири та консультації з дільничним.

Історія демонструє, що ефективного та швидкого способу вирішення подібних конфліктів часто немає, а мешканці намагаються шукати альтернативні способи впливу.