В Україні продовжили мобілізацію: хто може отримати відстрочку і як її оформити

Згідно з надійним джерелом в Офісі Президента, Генеральний штаб України провів аналіз сценаріїв можливих військових конфліктів, враховуючи обмежену наявність бойових засобів та переваги противника в авіації, артилерії та техніці. В результаті цього аналізу передбачається мобілізація додаткового мільйона українців протягом трьох років. При такому сценарії конфлікту Збройні сили України (ЗСУ) мають змогу утримувати лінію фронту з мінімальними територіальними втратами.

Генштаб України вже зараз активно пропонує зниження призовного віку до двадцяти років, оскільки військова мобілізація осіб покликаного віку вже не є оптимальним рішенням. Після того, як президент Володимир Зеленський підпише закон про зниження призовного віку, територіальні центри комплектування почнуть викликати чоловіків, які перебували на військовому обліку призовників та досягли 25-річного віку, для оновлення даних та медичного огляду. Після цього їх включать до списків військовозобов’язаних.

Про це повідомляє Генеральний штаб України, який також зазначає, що удосконалення системи військового обліку призовників проводиться у рамках "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби та готовності до виконання конституційного обов’язку з захисту Батьківщини". Крім того, після підписання указу про демобілізацію строковиків близько 7 000 осіб буде звільнено у запас у Генштабі.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Генеральний штаб України провів аналіз потенційних військових сценаріїв, що передбачають обмеженість бойових комплектів та перевагу противника в різних сферах.

• Внаслідок цього аналізу передбачається необхідність мобілізації додаткового мільйона громадян України протягом трьох років.

• Зниження призовного віку до двадцяти років розглядається як один з можливих заходів для підвищення ефективності військового мобілізаційного потенціалу.

• Удосконалення системи військового обліку та підготовки громадян до виконання обов’язків військової служби відзначається як важлива складова "реформування системи підготовки громадян до проходження військової служби".

• Підписання указу про демобілізацію строковиків передбачає звільнення у запас значної кількості військовослужбовців.

На жаль, 23 травня минулого року, в серці Закарпатської області, зникла життєва іскра молодого мобілізованого, якого раніше з повагою визнавала військово-лікарська комісія. Його загибель стала глибоким ударом для сім'ї, друзів і всієї спільноти. Втрата такого молодого, відданого і придатного до служби громадянина викликала хвилю горя та обурення серед тих, хто знаходився поруч з ним. Ця трагедія є нагадуванням про ціну, яку платять багато людей у служінні своїй країні. Нехай його пам'ять буде завжди з нами, а його жертва не буде марною. Нехай наша спільна скорбота об'єднує нас і зміцнює нашу волю прагнути до миру та безпеки для всіх громадян.

Обласний військкомат повідомив, що після різкого погіршення самопочуття мобілізованого, йому надали домедичну допомогу та викликали бригаду швидкої медичної допомоги. Проте лікарі, які приїхали на виклик, констатували смерть військовозобов’язаного.

У зв’язку з цим інцидентом призначено службову перевірку, щоб встановити обставини та причини трагедії. На жаль, це не перший випадок, коли мобілізовані, яких ВЛК визнає придатними до служби, згодом зазнають серйозних проблем зі здоров’ям.

Інші подробиці поки не розголошуються.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Депутат Верховної Ради України Ярослав Железняк повідомив про це у своїх коментарях, підкреслюючи, що реалізація цих реформ є критично важливою для досягнення євроінтеграційних цілей країни.

Зокрема, ЄК закликає запровадити відбір за участю «незалежних експертів», тобто, рекомендованих західними партнерами, на керівні посади в поліції та ДБР, як у центральному, так і в регіональному офісах.

«Впровадити прозорі та засновані на заслугах процедури добору та призначення на керівні посади в центральних і регіональних офісах Національної поліції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів. Ці процедури мають супроводжуватися суворими дисциплінарними та антикорупційними правилами, адаптованими до місцевого контексту і спрямованими на усунення реальних корупційних ризиків», – ідеться в документі.

Железняк допускає, що цей пункт у майбутньому стане умовою для отримання нової допомоги.

Нагадаємо, у звіті йшлося про те, що Єврокомісія готова почати переговори з Україною щодо вступу до ЄС у 2025 році.