В Україні стало менше одружень, більше розлучень і шлюбних договорів

Експертний аналіз військових можливостей на майбутні тижні: куди націлені дії РФ і їхні можливі наслідки

Висловлювання військового аналітика Костянтина Машовця щодо Харкова та Києва можуть виглядати здивувально, але аналіз показує, що дії Російської Федерації, ймовірно, будуть спрямовані на Краматорськ-Слов’янськ та Курахово-Вугледар. У контексті літньо-осінньої кампанії 2024 року, варто розглядати можливі сценарії дій противника, враховуючи об’єктивні фактори та стратегічні міркування.

Аналізуючи можливі дії РФ, важливо врахувати, що командування противника діє відповідно до стратегічних цілей та обставин. Відмова від такого розуміння може призвести до неправильних висновків щодо їхніх дій. Наразі, два найбільш ймовірні операційні напрямки — це ліквідація Кураховсько-Вугледарського виступу Збройних Сил України та вторгнення в район Харкова.

Ліквідація виступу потребує від РФ вирішення кількох завдань, зокрема, продвинутися до району Курахова та зосередити наступальні сили. Цей напрямок може мати як позитивні, так і негативні наслідки, але враховуючи стратегічне значення об’єктів, його важко ігнорувати.

На даному етапі можна спостерігати, що противник вже активно працює над вирішенням поставлених перед ним завдань. Зокрема, 8-та Збройна Військова Армія, разом із силами 1-го Армійського Корпусу, 20-ою та 150-ою мотострілецькими дивізіями, при підтримці 155-ої окремої бригади морської піхоти та 39-ої окремої мотострілецької бригади, які входять до складу 68-го Армійського Корпусу, настійно намагається прорватися в напрямку Мар’їнка – Георгіївка (загалом до Курахова) та значно зменшити плацдарм Збройних Сил України з півночі (через Побєду, вздовж дороги Мар’їнка – Вугледар) і в напрямку Новомихайлівка – Костянтинівка. Мета таких дій зрозуміла — вимушити українські війська відступити ЗА дорогу Мар’їнка – Вугледар на всій її протяжності.

Проте, на мою думку, не викликає сумнівів те, що в разі досягнення противником цих цілей (особливо, щодо прориву у район Курахова), російське командування очевидно розглядатиме можливості для проведення "глибокої" операції, наприклад, через район селища Успенівка. Причому, активні дії саме на цьому напрямку для противника мають велике значення.

Таке "нависання" плацдарму ЗСУ над комунікаціями у напрямках Донецьк – Маріуполь та Донецьк – Волноваха (з можливістю нанесення ударів на міста Маріуполь та Волноваха) значно ускладнює йому ситуацію. Тому для противника надзвичайно важливо проводити активні наступальні дії саме на цьому напрямку. У цьому відношенні, з точки зору оперативного розгортання наступальних угрупувань, цей напрямок виявляється досить зручним, хоча, звичайно, його важко приховати через відкриту місцевість. Однак наявність зручних комунікацій для маневрування по фронту та перегрупувань, а також для підвозу матеріально-технічних ресурсів, включаючи морський шлях через порти Маріуполя та Бердянська, дозволяє противнику ефективно діяти на цьому напрямку.

Слід зауважити, що противник має можливість провести процес оперативного розгортання своїх наступальних угрупувань на даному напрямку, використовуючи першу лінію свого головного рубежу оборони, який простягається від Новопетріківки до Волновахи, а також від Волновахи до Олександрівки. Однак, існує значна складність у транспортуванні необхідних матеріально-технічних ресурсів, оскільки залізнична мережа обмежена, а автотранспорт є основним засобом перевезення. Крім того, зазначається, що існуюча залізнична мережа також піддається можливості ударів противника дальнобойними засобами. Основними вузловими пунктами матеріально-технічного забезпечення противника на цьому напрямку є Докучаєвськ, Волноваха, Старобешево, район Петрівського в місті Донецьку та Єгорівка.

У цьому контексті, для виконання завдання виходу на рубіж Дачне – Шахтарське, противнику, можливо, доведеться створити додаткові угрупування поряд з уже розгорнутими військами 8-ї та 29-ї Збройних Військових Армій, з призначеними силами та засобами. Враховуючи досвід минулих операцій російського командування, ймовірно, буде необхідно створити приблизно по одному угрупуванню загальновійськової армії на кожному напрямку. Однак, на сьогоднішній день, існують два можливих шляхи для досягнення цієї мети.

Особисто я вважаю, що перший варіант є більш реалістичним порівняно з другим, особливо з урахуванням фактора часу. Перший варіант набагато коротший та ефективніший, дозволяючи залучити менший обсяг сил та засобів, порівняно з другим, що в свою чергу дозволяє ефективно використовувати стратегічні резерви, хоча й не в повному обсязі.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що на сучасному етапі конфлікту в Україні важливо усвідомлювати потенційні дії противника та його стратегічні цілі. Аналізуючи можливі напрямки руху військ Російської Федерації, необхідно враховувати їхні можливості та обмеження, такі як складності у транспортуванні та піддача залізнична мережа можливості ударів противника.

Крім того, важливо звертати увагу на можливі стратегічні маневри та розгортання додаткових угрупувань військ для досягнення поставлених цілей. Враховуючи досвід минулих операцій противника, необхідно розглядати реалістичні варіанти та шляхи досягнення мети, з особливим акцентом на оптимальне використання часу та ресурсів.

Отже, ретельний аналіз та стратегічне мислення допоможуть ефективно реагувати на потенційні загрози та забезпечити безпеку країни у військовому контексті.

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.

Володимир Гавриленко, більш відомий як "Гаврило", колишній заступник начальника управління Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, став об'єктом уваги Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Розслідування щодо нього було ініційоване після виявлення ознак можливого незаконного збагачення та декларування недостовірних відомостей.

Журналіст Тарас Середич повідомив, що НАЗК виявило невідповідності в деклараціях Гавриленка, які свідчать про можливі незаконні доходи на суму 25 мільйонів гривень. Це викликало серйозне занепокоєння серед громадськості та стало предметом активного обговорення в медіа.

Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало ретельне розслідування, щоб з'ясувати всі обставини справи та визначити джерела походження зазначених коштів. Представники агентства наголосили на важливості дотримання законодавства всіма державними службовцями, особливо в контексті боротьби з корупцією, яка є однією з головних проблем країни.

Сам Володимир Гавриленко поки що утримується від публічних коментарів, однак його адвокати вже заявили про готовність співпрацювати з НАЗК і надати всі необхідні документи для підтвердження законності отриманих доходів. Вони також підкреслили, що вважають звинувачення необґрунтованими і впевнені у правомірності дій їхнього клієнта.

Ця справа викликала широкий резонанс у суспільстві та ще раз підкреслила необхідність посилення контролю за діяльністю державних службовців. Громадські активісти закликають до прозорості та відкритості у розслідуванні, щоб забезпечити справедливість і неупередженість.

Розслідування НАЗК триває, і його результати можуть мати значний вплив на подальшу кар'єру Володимира Гавриленка та на довіру громадськості до антикорупційних органів. Очікується, що найближчим часом будуть оприлюднені нові деталі справи, які допоможуть пролити світло на всі обставини цього інциденту.

Цей випадок є ще одним нагадуванням про важливість неухильного дотримання законодавства всіма без винятку державними службовцями та про необхідність ефективної боротьби з корупцією для побудови справедливого та прозорого суспільства в Україні.

У своїй декларації за 2021 рік Гавриленко заявив, що використовував квартиру та два паркомісця у Печерському районі Києва разом із дружиною, не вказавши їхньої вартості. Однак перевірка показала, що ці об’єкти були набуті його тестем і тещею за понад 16 мільйонів гривень, хоча їхній дохід з 1998 року склав трохи більше як 1,7 мільйона гривень. Укладання договорів від імені тещі відбувалось за довіреністю, що видавала його дружина.

Під час розслідування Гавриленко пояснив, що квартира та паркомісця були придбані тестем і тещею за кошти, що їм подарував їхній 88-річний дідусь на суму понад 20 мільйонів гривень. Додатково, дідусь, як стверджується, подарував дружині Гавриленка 5 мільйонів гривень, які також були включені до декларації як готівка (175 тисяч доларів США).

Джерелами походження цих коштів, згідно з Гавриленком, є заощадження від доходів, отриманих заробітною платою, продажу нерухомості, рухомого майна, колекції старовинних монет, ікон та дорогоцінних металів. Проте він не представив жодних документів, що підтверджували б ці операції.

Володимир Гавриленко обіймав посаду заступника начальника управління Головного управління ДПС у м. Києві у 2023 році. Попередньо у 2021 році він очолював Управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області.

Після звільнення з посади у 2023 році Володимир Гавриленко виїхав до США, де з листопада 2023 року проживає, орендуючи житло, вартість та площу якого він також не вказав.