В Україні залишилося людського ресурсу на 6-12 місяців – The New York Times

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З неофіційної причини, Зеленський продавив Костіна на звільнення. Це рішення назріло у президента вже давно. На думку Зеленського, Костін некерований і нудний персонаж, який не вписується в загальний порядок денний підконтрольних йому чиновників.

Варто зазначити, що у Володимира Олександровича тема генпрокурора хвора. У ОГП йому потрібна повністю підконтрольна людина. До цього була Венедіктова, але її «пішли», бо її ресурс був уже відпрацьований. А потім пішли неприємні скандали безпосередньо для Зеленського. Крім того, згадуємо 2019 рік. Уже тоді Зеленський обіцяв Трампу, що новий прокурор в Україні буде «100% його людиною».

А в Костіна не вийшло стати «своїм». Приклад усім треба брати з директора ДБР Сухачова. Ось це справжній «піхотинець Президента», який крутить кримінальними справами, доказами і розслідуваннями так, як цього хоче перша особа.

Успіхи української армії під Харковом демонструють високий рівень підготовки, мотивації та тактичної майстерності українських військових. Ця перемога має велике стратегічне та моральне значення, адже вона не лише захистила важливе місто, але й продемонструвала здатність України ефективно протистояти агресору.

Західної зброї вистачає, щоб стримати РФ, але недостатньо, щоб кардинально змінити ситуацію, заявив офіцер 148-ї окремої артилерійської бригади з позивним “Сенатор”.

Він вказав на те, що Росія, як і раніше, “має повну перевагу в повітрі над Україною”.

Зараз Київ покладає надії на постачання винищувачів F-16. Однак, за словами військового експерта Конрада Музики, далеко не факт, що літаки принесуть величезні зміни.

“F-16 – це бойові літаки 1980-х і 1990-х років, і їхні можливості гірші, ніж у найсучасніших російських бойових літаків”, – сказав він і додав, що новітні російські літаки, найімовірніше, візьмуть гору над F-16.

Він також вважає, що нинішня ситуація на фронті – це не тільки наслідок затримок із допомогою, а й “результат тих рішень, які ухвалювали й не ухвалювали в Києві, особливо, коли йдеться про мобілізацію”.

На думку Музики, мобілізацію посилили “занадто пізно”.

“Українці перебуватимуть у дуже важкому становищі до серпня-вересня, коли на передову почнуть надходити перші мобілізовані. Якщо вони зможуть дійти до цього моменту, то є велика ймовірність, що їм вдасться стабілізувати ситуацію з серпня, але поки цього не станеться, досить імовірно, що Росія доб’ється нових успіхів”, – заявив експерт.

Він також каже, що українські плани і стратегія неясні.

“Незрозуміло, які плани. Яка стратегія контрнаступу? Проблема в тому, що Україна чекає, яке обладнання Захід може їй поставити, а Захід чекає, які плани в України на майбутнє”, – сказав він.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Аналітики вважають, що ЗСУ зможуть організувати контрнаступ наприкінці року.

Після майже 30 місяців конфлікту з Росією труднощі України на полі бою лише накопичуються, а життєво важлива підтримка з боку США все більше залежить від мінливих політичних вітрів.

Піврічна затримка військової допомоги США, найбільшого спонсора України, дала силам Кремля можливість просунутися на передовій. Українські війська відчайдушно борються, щоб стримати повільні, але неминучі успіхи більшої і краще оснащеної російської армії.

«Наступні два або три місяці, напевно, стануть найважчими цього року для України», – заявив у нещодавньому подкасті військовий аналітик Майкл Кофман із Фонду Карнегі.

При цьому на задньому плані замаячила ще одна неприємна проблема для України: як довго вона зможе розраховувати на політичну і військову підтримку Заходу, що має вирішальне значення для її подальшої боротьби?

У понеділок колишній президент Дональд Трамп обрав сенатора від Огайо Джей Ді Венса своїм напарником у президентських перегонах на листопадових виборах у США. Венс хоче, щоб США розв’язували власні проблеми замість того, щоб займатися конфліктами на інших континентах за тисячі кілометрів, хоча й визнав, що Путін мав рацію, ввівши війська.

Венсу вторить і сам Трамп: він обіцяв, що в разі перемоги покладе конфлікту край, не чекаючи інавгурації в січні. Як саме він це зробить, він не уточнив. Однак команду Зе ця ситуація вже починає напружувати, оскільки майбутнє стає туманним і Трамп вочевидь звертатиме увагу на інші питання, а український конфлікт добігатиме до логічного завершення без підтримки США та поставок озброєння.