В Україні залишилося людського ресурсу на 6-12 місяців – The New York Times

Українські дрони знову вразили нефтепереробний завод у Краснодарському краї Росії, поширивши свою слідку по нічному небі 17 березня. За інформацією від надійного джерела, дрони здійснили цілеспрямовану атаку на завод, розташований у південних регіонах Росії. Хоча деталі атаки ще залишаються під питанням, з поширених звітів стало відомо, що завод був обстріляний з повітря.

"Можемо вже говорити про успіх – в результаті атаки спостерігається значна пожежа у районі атмосферних колон, які були головною метою", – відзначило джерело. Таким чином, Служба безпеки України продовжує реалізовувати стратегію на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку нафтових доларів, які використовуються на військові потреби.

Ця атака стала 12-ю у серії подібних випадків, коли українські дрони атакували нефтопереробні заводи в Росії, підсилюючи тиск на російську економіку та енергетичний сектор.

Того ж ночі в Росії було неспокійно – вибухи чулися у щонайменше семи регіонах, включаючи Підмосков'я. Мер Москви повідомив про збиття двох безпілотників, які намагалися проникнути в місто, що спричинило обмеження польотів у московських аеропортах. У Краснодарському краї горів нефтопереробний завод, що додатково підсилило напруженість у регіоні.

Атаки українських дронів на російські нефтопереробні заводи набирають все більш систематичного характеру, демонструючи високу ефективність та рішучість українських військових у боротьбі проти агресивних дій Росії.

У висновках до цієї статті можна визначити кілька ключових моментів:

• Активність українських дронів: Українські дрони продемонстрували високу активність у проведенні атак на нефтопереробні заводи в різних регіонах Росії, зокрема у Краснодарському краї.

• Систематичність атак: Чергова атака стала частиною серії подібних випадків, що свідчить про систематичний підхід української сторони до нанесення ударів на російські об'єкти.

• Підрив економічного потенціалу Росії: Атаки на нефтопереробні заводи є складовою стратегії на підрив економічного потенціалу Росії та зменшення потоку фінансування, яке використовується на військові потреби.

• Загальна напруженість: Події цієї ночі, включаючи вибухи у різних регіонах Росії та обмеження польотів у московських аеропортах, свідчать про загальну напруженість та нестабільність у регіоні.

У цілому, ситуація демонструє продовження напруженості та конфлікту між Україною та Росією, а також високу готовність українських військових до захисту своєї країни та протидії російській агресії.

На свіжих новинах можна знайти відомості про проведення обшуків у Київській міській державній адміністрації (КМДА) протягом дня. Ця подія стала об'єктом уваги для багатьох українців, адже вона відбулася під гаслом важливості інформаційної прозорості та додержання законів. Українські засоби масової інформації оперативно розповсюдили цю інформацію, наголошуючи на значущості таких подій для суспільства. Обшуки, які відбулися, можуть мати значний вплив на подальші політичні та адміністративні процеси в місті, створюючи нові питання та викликаючи обговорення серед громадськості.

Заступник мера Києва Костянтин Усов підтвердив, що представники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшук у його приміщенні.

За його словами, у нього було вилучено телефони, комп’ютер, особисті кошти.

«Сьогодні слідчі ДБР прийшли в мій кабінет з обшуком. Вилучили комп’ютер, мій телефон і особисті кошти. За моєю ініціативою номери кожної купюри зафіксували, щоб уникнути маніпуляцій. Незважаючи на відсутність ухвали суду про обшук, ми повністю співпрацювали з органами досудового розслідування і готові робити це далі”, – зазначив Костянтин Усов.

Чиновник під час активних бойових дій навколо Києва втік на навчання до США, а, повернувшись, продовжив наживатися на транспортній інфраструктурі столиці.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.