В Україні запускають дистанційну військову лікарську комісію

Службовець Запорізької обласної прокуратури Олександр Бреславський, який обіймає посаду начальника відділу нагляду за дотриманням законів органами БЕБ, виявляє неабияку активність на міжнародних фінансових ринках. Згідно з наявною інформацією, він вкладає кошти у цінні папери іноземних компаній та криптовалютні активи — сегмент, що залишається поза межами державного контролю та часто використовується для збереження анонімності фінансових операцій.

Його дружина, Тетяна Бреславська, яка працює прокурором у відділі захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству, також має фінансові інструменти поза межами України. Її грошові заощадження зберігаються в одному з банків Польщі, що може свідчити про намагання убезпечити кошти в іноземній юрисдикції.

У 2020 році Олександр придбав Mitsubishi Outlander Sport (2018) за 141 тис. грн, хоча ринкова вартість авто близько півмільйона гривень. Дружина у 2023 році купила електрокар Nissan Leaf (2015) за 180 тис. грн при ринковій ціні близько 300 тис. грн. Крім того, прокурор користується кількома старими автомобілями, оформленими на його батька: Toyota Camry (2004), ВАЗ 2103 (1976) та ВАЗ 217030 (2007).

Бреславський володіє акціями 76 іноземних компаній з Франції, США, Німеччини, Великобританії, Нідерландів, Італії та Іспанії, оцінити якість активів неможливо через приховану вартість. Також він має криптопортфель з Cronos (CRO) та Tether (USDT) на 387 тис. грн.

За минулий рік прокурор отримав 1,5 млн грн зарплати, 374 тис. грн пенсії, понад 95 тис. грн дивідендів від іноземних компаній, 1,4 млн грн від продажу криптовалюти та 744 тис. грн від продажу акцій. Його дружина заробила 428 тис. грн зарплати, 6 тис. грн соцвиплат і 4 тис. грн дивідендів від польського банку. Загальні заощадження родини перевищують 2 млн грн.

У 2024 році Бреславський взяв три кредити на 57 тис. грн, а в 2023 році позичив 400 тис. грн у своєї матері, які ще не повернув. У березні поточного року він подав декларацію на посаду судді місцевого суду, змінивши вид діяльності.

На покровському напрямку тривають запеклі бої, оскільки російські війська намагаються взяти місто у «клешні», концентруючи значне угруповання та застосовуючи тактику дрібних штурмових груп. Старший сержант взводу безпілотної авіаційної комплектації бригадної розвідки 42-ї окремої механізованої бригади, відомий за позивним Рон, розповів у ефірі каналу «Ми — Україна», що противник намагається виснажувати українську оборону невеликими хвилями атак, що дозволяє йому зберігати бойовий потенціал і поступово просуватися вперед.

За його словами, у районі Покровська сконцентровано близько 170 тисяч російських військових. Такі ж оцінки чисельності сил РФ нещодавно озвучував і президент України Володимир Зеленський, підкреслюючи критичну напруженість на цьому напрямку. Міжнародні інформаційні агентства також відзначають активні бойові дії та намагання російських військ прорвати оборону міста через повторювані атаки дрібними підрозділами, що створює безперервний тиск на українських захисників.

Українська розвідка ГУР заявила про проведення спецоперації в місті: після висадки підрозділи зайняли визначені рубежі та ведуть важкі бої. У відкритих джерелах публікувалися фото/відео з керівником ГУР Кирилом Будановим у Покровську. Водночас на напрямку тривають дії малих груп ворога, які намагаються просочуватися в міську забудову.

Росіяни заявляють про «оточення» українських підрозділів і закликають їх здаватися; українська сторона підтверджує надважку обстановку, але повідомляє про контрдїї і відсутність повного кільця. Ситуація змінна; карти і зведення вказують на спроби РФ замкнути клини довкола ключових кварталів та шляхів постачання.

Контекст. Протягом осені РФ нарощує тиск на Покровськ, комбінуючи удари артилерією/авіацією з «пакетами» малих штурмових груп. Така тактика має на меті розмивання оборони, розвідку боєм і поступове зайняття позицій у промислових/спальних районах. За оцінками західних і українських джерел, саме масштаб концентрації сил і логістичне значення міста визначають жорсткість боїв.

За даними нещодавно оприлюдненого звіту міжнародної дослідницької групи, результати якого викладені у виданні Science Daily, низка хімічних сполук, що входять до складу сучасних видів пластику, можуть суттєво впливати на розвиток хронічних захворювань та навіть призводити до інвалідності. У центрі уваги вчених опинилися фталати, бісфеноли та ПФАС — речовини, які широко використовуються в упаковці, харчових контейнерах, дитячих іграшках та навіть у медичних виробах.

Автори дослідження наголошують, що ці хімікати безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, метаболічних розладів, а також патологій нервової системи. Особливе занепокоєння викликає вплив пластику на дітей. Зафіксовано, що навіть мінімальні дози цих речовин, які накопичуються в організмі протягом перших років життя, можуть сприяти надмірному набору ваги, викликати астму, алергії та порушення гормонального балансу. У довгостроковій перспективі це створює ризик виникнення діабету, порушень фертильності та когнітивних відхилень.

Дослідники називають кілька ключових механізмів, через які пластик і пов’язані з ним хімічні речовини шкодять здоров’ю. Серед них — запальна реакція через аномально активну імунну відповідь, дисбаланс гормональної регуляції та прямий тісний контакт мікропластику з м’якими тканинами організму, що може призводити до пошкоджень головного мозку та інших органів.

Речовини, що викликають занепокоєння, містяться в різному широковживаному асортименті: у упаковці для їжі та напоїв, пластиковому посуді, косметиці, текстилі, предметах побуту й іграшках. Автори звіту наголошують, що через широту застосування обережність і профілактика мають стати пріоритетом, особливо коли йдеться про продукти для дітей.

Експерти радять батькам і домогосподарствам віддавати перевагу склу або посуду з нержавіючої сталі замість пластику, уникати розігрівання їжі в пластиковій тарі та не піддавати пластикові вироби тривалій обробці в посудомийній машині, оскільки тепло і механічний вплив сприяють виділенню шкідливих сполук.

Звіт дослідницької групи підкреслює необхідність подальших досліджень і посилення регуляторних заходів щодо вмісту шкідливих речовин у споживчих товарах. Науковці також закликають до міжнародної співпраці задля відстеження довгострокових наслідків впливу мікропластику на здоров’я людини.

Процес перейменування викликав значний резонанс у суспільстві та привернув увагу громадськості й засобів масової інформації. Особливий інтерес викликали повідомлення про те, що серед нових назв могли з'явитися імена, пов'язані з високопосадовцями.

Серед вулиць, які змінили назви, є й ті, які були названі на честь уродженців Одеси. Зокрема, перейменовано вулиці письменників-сатириків, авторів романів «12 стільців» і «Золоте теля» Ільфа і Петрова, вулицю Ісаака Бабеля, письменника, який народився в Одесі і написав цикл «Одеські оповідання». Також перейменовано і бульвар Жванецького, письменника-сатирика, який народився в Одесі.

Коментуючи запитання щодо причин перейменування вулиці Жванецького, заступниця глави департаменту культури Одеської ОДА Ярослава Рєзнікова заявила, що 2019 року сатирик отримав у Москві від президента Росії Володимира Путіна орден «За заслуги» 3 ступеня.

Водночас цікаво, що одну з вулиць в Одесі – вулицю Герцена – буде перейменовано на честь матері Ярослави Рєзнікової – публіцистки і поетеси Галини Могильницької. А пам’ять про друга їхньої сім’ї – українського дисидента Ніну Строкату-Караванську, співзасновницю Української Гельсінської групи, увічнили під час перейменування вулиці Буніна.

Батько Рєзнікової, поет Олекса Резніков товаришував із Ніною Строкатою.