В Україні запускають дистанційну військову лікарську комісію

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Коваленко підкреслив, що щоденні нальоти “шахедів” також слугують засобом постійного психологічного тиску на цивільне населення, що, на думку окупантів, має на меті зламати мотивацію українців до спротиву.

“Втім, нові способи збиття “шахедів” на підході. Все буде ок”, — зазначив Коваленко, заспокоюючи громадськість.

Нещодавні атаки Росії

Останнім часом Росія активно проводить атаки на території України за допомогою дронів “шахед”. Зокрема, у суботу окупаційні війська знову завдали удару по Києву, внаслідок чого були зафіксовані падіння уламків у кількох районах та виникли пожежі.

Крім того, нещодавно повідомлялося, що Росія почала застосовувати дрони “шахед” із термобаричними боєголовками. Експерт з авіації та провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко зазначив, що окупанти постійно змінюють маршрути своїх атак, намагаючись завдати удару по великим українським містам з різних напрямків.

Відмова Верховного антикорупційного суду (ВАКС) у зміні запобіжного заходу для екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до фінансових махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, стало предметом гучного обговорення в суспільстві. За словами адвоката Назара Кульчицького, який надав коментар Суспільному, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, відпустивши Лієва під особисте зобов'язання і направивши його ухвалу в СІЗО. Проте, цей крок викликав неоднозначність через відсутність прокурора під час засідання, що стало причиною повернення справи в Національну поліцію.

На думку судді Ярослава Шкодіна, який також висловився під час засідання, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підозри щодо розкрадання. Це викликало застереження щодо обгрунтованості самої підозри та спроби її передачі до суду. Суддя вважає, що якщо прокурори не бачать складу злочину, то суду складно знайти його відповідно до закону.

Ці події знову поставили під сумнів роботу судової системи та її здатність ефективно реагувати на випадки корупції. Через технічні аспекти, зокрема невчасне повернення Лієва до слідчого ізолятора після скасування попереднього рішення, він фактично залишився без запобіжного заходу. Це викликало обурення серед громадськості і підкреслило необхідність удосконалення правової системи, а також ретельного контролю за діяльністю судових органів.

Загальні висновки з цієї статті вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, рішення Верховного антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для екс-чиновника Міноборони Лієва стало об'єктом обговорення через відсутність прокурора під час засідання, а також через невідповідність доказів підозрі щодо корупційних діянь.

По-друге, важливою є критика судової системи, яка не завжди ефективно реагує на випадки корупції та не завжди відповідає закону.

Також відзначається необхідність удосконалення правової системи, зокрема щодо контролю за діяльністю судових органів та вдосконалення процедур з прийняття рішень у справах про корупцію.

Отже, стаття свідчить про важливість зміцнення прозорості, законності та ефективності в судовій системі України для боротьби з корупцією та забезпечення справедливості.

Розслідування журналістів нашого видання розкрило, що Іван Федоров, керівник Запорізької обласної адміністрації, утримує картковий рахунок у російському АТ "МОСКОМБАНК", про що не було зазначено у його деклараціях. Цікавим виявився вибір саме цієї банківської установи в Російській Федерації. "МОСКОМБАНК" — це відносно маловідома фінансова установа з центральним офісом біля Кремля. Хоча, з іншого боку, цей банк має лише 4 банкомати, і про його кінцевих бенефіціарів відомо мало. За нашими джерелами, рідний дядько Івана Федорова колись працював у силових структурах РФ, а пізніше, після виходу на пенсію, став працювати у службі безпеки одного з російських банків. Це може пояснити вибір Федорова саме цього банку для відкриття рахунку.

Не менш цікавими є поїздки Федорова до різних країн, зокрема до Росії, а також до тимчасово окупованої території АР Крим. За даними Держприкордонної служби, з 2014 по 2019 роки Іван Федоров перетнув кордон з Кримом 13 разів, тричі відвідав Москву та двічі — Мінськ. Така "географія" відвідувань виглядає досить дивно для українського посадовця.

Також варто звернути увагу на часті поїздки Федорова до Стамбула, що є традиційним місцем зустрічі російських спецслужбовців зі своїми агентами. За період з 2007 по 2022 роки ми зафіксували 16 таких поїздок Федорова до Стамбула.

У висновку слід зазначити, що виявлення карткового рахунку у російському банку у керівника Запорізької обласної адміністрації, Івана Федорова, підносить ряд серйозних питань та сумнівів щодо його зв'язків та діяльності. Не лише факт відкриття рахунку, а й зв'язки з російськими структурами та тимчасово окупованою територією, а також поїздки до місць, де здійснюються зустрічі російських спецслужб, створюють серйозні обгрунтовані підстави для перевірки Федорова з боку відповідних українських правоохоронних органів. Такі дії посадовця, як відкриття рахунку в російському банку та активні поїздки до зазначених локацій, можуть бути оцінені як потенційно загрозливі для національної безпеки України. Тому, вирішення цього питання вимагає уваги та дієвих заходів з боку відповідних українських владних структур.