В Україні затвердили перелік посад, де знання англійської обов’язкове

У світі автомобільної індустрії завжди нас вражають як нові технології та інновації, так і ретро-техніка, яка відображає винахідливість минулих поколінь. Один із таких унікальних екземплярів — український електромобіль, який вразив своєю оригінальністю та неординарністю. Цей саморобний електромобіль, створений понад півстоліття тому, використовує агрегати серійних радянських автомобілів та має неперевершений характер.

У Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у Павлиші зберігається цей унікальний експонат, що додає йому особливого історичного значення. Створений у технічному гуртку ліцею, цей електромобіль є свідченням того, як навіть у далекому минулому в Україні було місце для інновацій та експериментів у автомобільній галузі.

Хоча характеристики цього електрокара залишаються невідомими, його унікальність полягає в простоті конструкції та використанні відновлених деталей з існуючих автомобілів. Органи керування є надзвичайно простими, що свідчить про те, що навіть у ті далекі часи створення автомобіля прагнули до доступності та простоти.

Історія українського електромобіля — це не лише історія автомобільного прогресу, а й приклад винахідливості та наполегливості українських механіків та інженерів. Цей експериментальний проект є частиною спадщини та пам'яті про те, що навіть у найскладніших часах талановитість та винахідливість знаходять свій вираз у творчості та технологічних рішеннях.

Український електромобіль, створений понад півстоліття тому, є не лише технічним досягненням, а й символом винахідливості та наполегливості українських механіків. Цей експериментальний проект відображає дух творчості та впевненості у власних можливостях, що зумовило його створення навіть у складні часи минулого. Збережений у Педагогічно-меморіальному музеї Василя Сухомлинського у Павлиші, цей електромобіль є свідченням того, що інноваційний дух та бажання досягти нових вершин завжди були притаманні українським інженерам та механікам.

Представники України наголосили на важливості збереження національної культурної та економічної спадщини. Вони підкреслили, що географічні зазначення є не лише комерційними марками, а й символами регіональної ідентичності та традицій.

Українська урядова делегація закликає Генеральну Асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що наразі відбувається в Женеві, відреагувати на привласнення росією географічного зазначення “Мелітопольська черешня”, передає Мінекономіки.

12 липня 2024 року федеральна служба з інтелектуальної власності рф (роспатент) на своєму сайті повідомила про реєстрацію позначення “Мелітопольська черешня”. Зокрема, йдеться про те, що “Мелітопольська черешня” стала першим зареєстрованим регіональним брендом так званих нових регіонів рф (насправді – тимчасово окупованих територій України) — географічним зазначенням від Мелітопольського району Запорізької області.

роспатент також закликав представників тимчасово окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської області реєструвати свої бренди та інші об’єкти інтелектуальної власності з метою просування своїх товарів та послуг на ринках, й заявив про те, що надасть усю необхідну допомогу.

У відомстві наголошують, що Україна неодноразово висловлювала рішучі протести на полях Генеральних Асамблей ВОІВ проти постійних порушень міжнародних стандартів у сфері інтелектуальної власності владою російської федерації. Зокрема, росія продовжує надавати неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через міжнародні системи реєстрацій торговельних марок та промислових зразків.

Голова урядової делегації, заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, наголосив на недопустимості таких дій з боку росії: “Дуже складно вживати в одному реченні слова “росія” та “інтелектуальна власність”, бо москва довела, що ніколи не поважала ані права, ані власності, ані здобутків інших. Світова спільнота ніколи не визнає цю крадіжку. Мелітополь буде звільнено і Мелітопольська черешня залишається українською”.

Це — черговий злочин країни-терористки проти національного надбання українців, — зазначила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офісу) Олена Орлюк, яка також входить до складу урядової делегації:

“росія вбиває наших дітей, стирає в попіл наші міста і нашу самоідентифікацію. Те, що роспатент фактично вкрав українське географічне зазначення, — черговий доказ жалюгідності москви. Не маючи свого спадку, вони окуповують, крадуть і приписують собі чужі здобутки”.

Коли було зареєстровано ГЗ “Мелітопольська черешня” і що це таке

В Україні “Мелітопольська черешня” була зареєстрована як географічне зазначення в липні 2020 року (реєстр географічних зазначень за посиланням).

Географічне зазначення (ГЗ) — це об’єкт інтелектуальної власності, який ідентифікує товар, що походить із певного географічного місця, та підтверджує його відповідність високим стандартам якості. Для того, щоб зареєструвати ГЗ, потрібно пройти низку дозвільних процедур у різних органах (залежно від виду продукту), адже йдеться про високу якість й унікальність продукту та його репутацію.

Країною походження “Мелітопольської черешні” є Україна в межах міжнародно визнаних кордонів.

Отже, своїми діями росія вкотре нівелює будь-які міжнародні зобов’язання та міжнародні угоди, у даному разі — у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) визначає механізми захисту прав інтелектуальної власності, в т.ч. географічні зазначення, в державах-членах Світової організації торгівлі, до якої також входить росія.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 року, учасницею якої Україна виступила як держава-співзасновниця ООН, ставить за мету сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом взаєморозуміння та співробітництва між державами, на основі поваги суверенітету та рівності.

Україна у 2019 році імплементувала норми європейського законодавства в частині правової охорони географічних зазначень на виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Й ГЗ “Мелітопольська черешня”, як і інші географічні зазначення України, було офіційно передано Європейській стороні для отримання правової охорони на території ЄС.

Україна буде використовувати всі юридичні механізми для захисту своїх географічних зазначень.

Росія привласнює інтелектуальну власність України з 2014 року — з моменту окупації півострова Крим. Зокрема, рф незаконно зареєстровані такі кримські вина як “Балаклава”, “Магарач”, “Новий Світ”, “Меганом”, що також є географічними зазначеннями України.

Популярний співак Ілля Парфенюк, більш відомий під сценічним ім'ям Parfeniuk, став справжнім відкриттям української сцени після виходу свого треку «Врубай». Композиція, що побачила світ понад рік тому, швидко завірусилася в соцмережах і миттєво принесла артисту популярність. Пісня стала справжнім хітом, який не лише завоював серця шанувальників, а й значно підняв кар'єрний рівень співака.

Нещодавно команда Parfeniuk поділилася цікавими подробицями щодо створення цієї композиції та розповіла про фінансові результати, яких досяг трек. Як зазначили представники артиста, для виробництва «Врубай» було інвестовано близько 16 тисяч євро. Ця сума включала витрати на саунд-дизайн, зйомку кліпу та просування треку. Команда співака підкреслила, що інвестиції у створення хіта окупилися сторицею, оскільки «Врубай» став не лише популярним в Україні, а й здобув визнання за кордоном.

Інвестиції повністю виправдали себе: лише за рік композиція зібрала 136 мільйонів прослуховувань на стримінгових платформах. Прибуток від пісні склав 98,7 тисячі євро.

Креативний продюсер проєкту Олександра Степенко пояснила феноменальний успіх треку. На її думку, слухачів зачепив легкий і веселий вайб композиції, яких давно бракувало в українській поп-музиці. Важливим фактором стала й успішна TikTok-кампанія: відео, де Parfeniuk танцює під власну пісню, запустило справжній флешмоб у мережі.

Таким чином, «Врубай» став не лише музичним хітом, а й прикладом того, як продумана стратегія просування може перетворити інвестиції в десятки тисяч євро на майже стотисячний прибуток.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Запускаємо пілотний 5G в Україні. У трьох містах протестують сумісність 5G з військовим обладнанням. Пілот триватиме два роки та пройде у два етапи. Під час випробувань НКЕК та Український державний центр радіочастот перевірять, чи обладнання 5G не впливає на роботу військових мереж”, – розповів Федоров.

Він підкреслив, що технологія 5G здатна передавати дані в 10 разів швидше, ніж 4G, відкриваючи нові можливості для обміну великими обсягами інформації на надвисоких швидкостях. Це є важливим кроком до повноцінного запуску 5G в Україні, який планується завершити до 2030 року.

Зміни до постанови також дозволять операторам використовувати частоти 2100 МГц не лише для 3G, але й для технологій 2G та 4G. Крім того, припинення використання частот 694–862 МГц для аналогового та цифрового телебачення звільнить ці частоти для мобільного зв’язку, що сприятиме розширенню 5G-мережі.