В Україні змінили правила відстрочки від мобілізації

Ринок Земель в Україні: Потенційний Зріст Вартості Землі та Фінансові Перспективи

Протягом останніх двох років, періоду повномасштабної війни Росії проти України, сільськогосподарський ринок земель продемонстрував надзвичайно стійкий ріст. За цей період вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно підвищенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, це може забезпечити додаткові кредити на суму $1,9 млрд для власників та агросектору.

На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору досяг приблизно 3,5 млрд доларів США. Запровадження відкритого ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачає подальший зріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд.

Це відкриває можливості для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд, що сприятиме зменшенню розриву в фінансуванні українського агросектору, оцінюваного приблизно в $21 млрд. Розвиток ринку та підвищення його прозорості дозволять збільшити коефіцієнт ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, та розширити можливості кредитування. Цей підхід може допомогти в розвитку та відновленні агросектору, а також в задоволенні потреб у короткостроковому та інвестиційному фінансуванні.

• Стійкий ріст вартості земель: Навіть в умовах повномасштабної війни з Росією, сільськогосподарський ринок земель в Україні демонструє стабільний ріст. За останні два роки вартість землі зросла на 10%, відкриваючи нові фінансові можливості для агросектору та власників земель.

• Фінансові перспективи агросектору: Розглядаючи показники банківського боргу аграрного сектору, варто відзначити обсяг близько 3,5 млрд доларів США на кінець 2023 року. Запровадження відкритого ринку землі сприятиме подальшому росту вартості землі на 40%, що відкриє шлях для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

• Збільшення капіталізації ринку земель: Прогнозоване збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд вказує на потенціал використання землі як фінансового ресурсу. Це відкриє можливості для залучення кредитів, сприяючи зменшенню розриву в фінансуванні агросектору та вирівнюванню із західними практиками.

• Роль міжнародного співробітництва: Залучення іноземних інвестицій та дотримання високих стандартів прозорості на ринку земель може позитивно вплинути на коефіцієнт ліквідності та збільшити обсяги можливого кредитування.

У цілому, активне використання земель як фінансового інструменту може стати ключовим фактором у відновленні та розвитку українського агросектору в умовах економічних труднощів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, Україна отримує від США безпілотники, якими керував на заключному етапі атаки бортовий міні-комп’ютер Skynode, розроблений компанією Auterion. Повідомляється, що Київ отримає десятки тисяч таких комп’ютерів, які зможуть керувати дронами.

Вони мають масово з’явитися на полі бою на початку наступного року. Українські компанії вже тестують інтеграцію в дрони таких міні-комп’ютерів і готуються виробляти роботизовані безпілотники в промислових масштабах.

Вважається, що такі дрони зможуть долати російські системи РЕБ, оскільки використовують технологію «комп’ютерного зору», яку не можна погасити системами глушіння сигналу.

При цьому Росія також заявила, що використовує безпілотники з комп’ютерним управлінням. Крім того, в мережі з’явилося кілька відеороликів, на яких показано російські безпілотники з вибухівкою, керовані за допомогою довгих оптоволоконних кабелів, що дає змогу уникнути глушіння і забезпечує більш чітку відеотрансляцію.

Українські військові також масово пишуть про те, що росіяни почали застосовувати більш активно дрони на оптоволокні, які неможливо заглушити радіоперешкодами.

Також агентство Associated Press повідомляє, що Росія почала застосовувати особливо потужні «Шахеди» з термобаричними боєприпасами, які здатні пробивати товсті стіни і можуть вражати цілі всередині укріплених будівель або під землею.

Ці боєприпаси створюють потужну ударну хвилю, яка важко вражає людей навіть на деякій відстані від місця вибуху. Такі БПЛА начиняють металевими кульками, що збільшують радіус ураження.

Український фахівець з військової електроніки Сергій Бескрестнов розповів агентству, що термобаричні боєприпаси вперше були використані російськими військовими влітку цього року. Зараз, за оцінкою експерта, їх несуть від 3% до 5% усіх дронів, які запускають ЗС РФ по Україні.

При цьому з такими безпілотниками росіяни запускають пустушки, які покликані перевантажити українську систему ППО і змусити її витрачати дорогі снаряди.