В уряді готуються масові звільнення: хто залишиться, а хто піде

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами чиновника, українці вважають, що їм потрібно близько 160 000 додаткових військовослужбовців, але адміністрація США вважає, що їм, імовірно, буде потрібно більше контингенту.

Європейські союзники також підкреслили, що недостатня глибина оборони може незабаром унеможливити для України подальше утримання прикордонного району Курська, який вона захопила цього року.

Ситуація в Курську ще більше ускладнилася з прибуттям тисяч північнокорейських військових, спрямованих для допомоги Москві в спробах повернути втрачені території.

«Не існує простих відповідей на питання про серйозну нестачу робочої сили в Україні, але зниження призовного віку могло б допомогти», – сказав старший директор Центру військової та політичної влади Фонду захисту демократій Бредлі Боуман.

Україна зробила кроки для збільшення кількості чоловіків, які підлягають призову, однак ці заходи виглядають недостатніми на тлі значно більших сил російської армії.

Чиновник адміністрації Байдена додав, що адміністрація вважає, що Україна також може оптимізувати свої нинішні сили, агресивніше поводячись із солдатами, які дезертирують або йдуть у відпустку без утримання.

Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк розкрила, що розслідування щодо трагедії з українськими військовополоненими в районі села Кринки Херсонської області продовжується, а також ведеться ідентифікація загиблих захисників. У своїй заяві вона підкреслила, що аналіз відео, що стало доступним у мережі, ускладнений, однак експерти, включаючи поліцейських, вже працюють над ним. За її словами, внаслідок цієї трагедії Україна звернулася за підтримкою до міжнародних організацій, зокрема до ООН та МКЧХ.

Гуменюк наголосила на тому, що подібні випадки страти беззбройних військовополонених вже неодноразово мали місце, і всі вони документуються для подальшого кримінального провадження. Вона відзначила, що опубліковане відео свідчить про те, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, не зважаючи на безуспішні атаки. Навіть при великій кількості штурмів, які іноді досягали 16 за добу, вони зазнали значних втрат у особовому складі, але не змогли досягти своєї мети.

"Росіяни намагаються шукати способи витіснення ЗСУ з їхнього плацдарму, однак їхні спроби наразі безуспішні", — зазначила Гуменюк. "Вони зараз здійснюють у середньому лише п'ять-шість штурмів на добу, проте досі не вдається застосувати бронетехніку в бойових діях".

У результаті аналізу подій, пов'язаних з трагедією у районі Кринок Херсонської області, можна зробити кілька висновків. По-перше, розслідування цього події триває, і ідентифікація загиблих українських військових є одним із пріоритетів. По-друге, Україна активно звернулася до міжнародних організацій для отримання підтримки у з'ясуванні обставин цієї трагедії.

За результатами аналізу відеоматеріалів стало очевидно, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, хоча намагалися застосовувати інтенсивні військові дії. Їхні спроби збільшити кількість штурмів та відступні дії виявилися неефективними, що свідчить про відсутність успіху у їхній стратегії в цьому регіоні.

Зазначається, що російські сили продовжують шукати способи витіснення українських військових, проте поки не досягли бажаного результату. Це свідчить про стійкість та високу бойову готовність Збройних Сил України в цьому районі, що зберігає оборону та контролює ситуацію на фронті.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами нардепа, воєнкоми відмовляються визнавати паперові документи про бронювання, мотивуючи свої дії тим, що дані нібито відсутні в електронній системі “Оберіг”.

“Вони заявляють, що паперові документи не мають юридичної сили, якщо інформація не відображається в системі. Це абсолютно неприпустимо і грубе порушення прав громадян”, – наголошує Федієнко.

Депутат також розкритикував представників ТЦК за зловживання своїми повноваженнями. Особливе обурення у Федієнка викликало використання співробітниками балаклав під час виконання своїх обов’язків.

“Балаклави для мене – це як червона ганчірка! Ви ховаєтеся від власного народу? Якщо люди не бачать вашого обличчя, то як вони можуть довіряти вам?” – емоційно зауважив він.

Система “Оберіг”, створена для цифровізації мобілізаційних процесів, мала стати гарантією прозорості й ефективності. Проте випадки, коли дані про бронювання відсутні або не синхронізуються, викликають питання щодо її роботи.

Експерти вказують, що такі ситуації створюють напругу в суспільстві, підривають довіру до системи і провокують зловживання з боку воєнкомів.

Роман Федієнко закликав представників ТЦК не зловживати своїми повноваженнями та діяти виключно в межах закону. Він також висловив сподівання, що Міністерство оборони і правоохоронні органи звернуть увагу на подібні порушення.

“Повага до прав громадян має бути основним принципом у мобілізаційних процесах. Будь-які спроби уникнути відповідальності чи приховати зловживання лише погіршують ситуацію”, – підсумував депутат.

Після оприлюднення спільної американсько-російської ініціативи щодо припинення війни в Україні в європейському політичному просторі дедалі частіше з’являються порівняння із драматичними подіями 1939 року. Аналітики, історики та журналісти проводять чіткі паралелі між сучасними домовленостями великих держав і тим, як у минулому вони вже намагалися перерозподілити сфери впливу на континенті без урахування інтересів менших країн.

Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон наголосив, що новий план, запропонований Вашингтоном і Москвою, нагадує логіку пакту Молотова–Ріббентропа — угоди, яка фактично поділила Східну Європу між двома тоталітарними режимами та відкрила шлях до вторгнення нацистської Німеччини в Польщу. На його думку, сьогоднішня ситуація демонструє таку саму тенденцію: великі держави ухвалюють стратегічні рішення, що прямо зачіпають інтереси України, при цьому не включаючи її до ключових переговорних процесів.

Європейський проєкт будувався як антипод воєн між своїми — саме за це ЄС отримав Нобелівську премію миру у 2012 році. Але у сфері оборони блок системно перекладав відповідальність на НАТО, тобто на США. У результаті, пояснює Чемпіон, нинішній ЄС нагадує футболіста, якого змушують зіграти в регбі: наявних інструментів для силової дипломатії не вистачає.

Втім, Європі, на думку оглядача, доведеться зробити стрибок у невідоме. Розв’язання він бачить поза межами інституцій ЄС — через коаліції країн, які готові діяти швидше й рішучіше. Приклади вже з’являються: Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили з десяти північних держав; існує Північно-Балтійська вісімка, а Лондон та Париж разом формують коаліцію для майбутньої миротворчої місії в Україні. Дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Ніклас Гельвіг вважає таку фрагментарність не хибою, а, можливо, навіть перевагою — адже ключові регіональні гравці, зокрема Британія, Норвегія та Туреччина, не входять до ЄС.

Європа, підкреслює Чемпіон, повертається в реальність історії після кількох десятиліть «утопічного перепочинку». Її першочергове завдання — переозброєння і формування спільної позиції щодо загроз. Але в історії континент об’єднувався лише тоді, коли небезпека ставала очевидною та екзистенційною: як під час Холодної війни чи протидії Османській імперії у XVII столітті.

На думку оглядача, сьогоднішній виклик для європейських лідерів — знайти спосіб одночасно зберегти мир усередині блоку та виробити силу зовні, щоб протистояти Росії та не дозволити їй нав’язати сценарій, схожий на той, що був узгоджений між Москвою і Берліном у 1939 році.

Європейські медіа нагадують, що ці процеси розгортаються на тлі поглиблення контактів між США та Росією, а також погроз Вашингтона обмежити підтримку Києва. За оцінками New York Post, фінансування української оборони упродовж чотирьох років коштуватиме Європі значно дешевше, ніж наслідки капітуляції перед Кремлем. Bloomberg своєю чергою пише, що багато європейських країн уже готуються стримувати Росію самостійно — інвестують у збройову промисловість і проводять навчання без участі США.