Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

20 жовтня — важливий день для багатьох країн та культур, адже саме цього дня відзначають низку різноманітних свят і пам’ятних дат. У світі це день вшанування кухарів і кулінарів, тих, хто дарує нам смак та радість через свої кулінарні витвори. У православній церкві цього дня поминають воїнів, які віддали своє життя за віру та батьківщину. В Україні ж 20 жовтня має особливе значення, адже цей день присвячений жіночому здоров’ю, нагадуючи про важливість турботи про себе та своє фізичне і психічне благополуччя.

Згідно з народними прикметами, цього дня не можна лінуватися, адже будь-яка бездіяльність може мати неприємні наслідки. Також не слід порушувати обіцянки, адже вони можуть бути важливими як для вас, так і для оточуючих. У цей день важливо дотримуватися честі і бути вірними своїм словам.

Віруючі цього дня моляться за здоров’я українських військових, просять про перемогу, повернення захисників додому та захист країни від ворогів.

В Україні сьогодні офіційно відзначають День боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Це нагадування для жінок про необхідність щорічної профілактики й проходження мамографії — найефективнішого методу ранньої діагностики.

Також 20 жовтня народилися двоє видатних українців:– драматург, театрознавець Яків Мамонтов;– легендарний легкоатлет і дворазовий олімпійський чемпіон Валерій Борзов.

Світ відзначає Міжнародний день кулінара і кухаря — професіоналів, які щодня створюють гастрономічні дива. У цей день прийнято вітати всіх, хто любить готувати, бажаючи кулінарного натхнення й творчого підходу до страв.

Крім того, 20 жовтня відзначають і низку інших міжнародних дат:

День авіадиспетчера,

День профілактики остеопорозу,

Всесвітній день статистики,

День лінивця,

День запобігання свинцевим отруєнням.

У народному календарі цей день присвячувався роботі та турботі про дім. Селяни прибирали льохи, комори, готували овочі до зберігання, боролися з мишами й займалися консервацією.Наші пращури казали: “Хто 20 жовтня лінується — той цілий рік бідує”.

Народні прикмети:

якщо випав сніг — він швидко розтане, прийде потепління;

багато грибів у лісі — буде сніжна зима;

галки та граки шумлять — до негоди;

якщо розпогодилось — ще три тижні буде тепло.

20 жовтня заборонено:

лінуватися й перекладати роботу на інших;

порушувати обіцянки;

сваритися та ображати ближніх;

призначати весілля чи робити пропозицію руки й серця — вважається, що така пара не буде щасливою.

Цього дня варто приділити увагу своїм словам і вчинкам — за віруваннями, усе сказане має особливу силу.

Петиція, яка звертається до президента, відображає глибоке бажання громадян України стосовно мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери. Неймовірно, що цей активний вираз волі народу зібрав 25 тисяч голосів за всього лише 3 дні. Ініціатор петиції пропонує важливий механізм: надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, зайняла 87 днів на набір необхідної кількості голосів, і це лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Дивовижно, що ця петиція уже 4,5 місяці "на розгляді" у президента Зеленського. Ситуація свідчить про зростаючий рівень уваги громадськості до важливих питань країни.

Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про активізацію громадського руху та бажання громадян брати участь у формуванні державної політики.

• Громадяни України виявили велике зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери.

• Петиція до президента, що набрала 25 тисяч голосів за 3 дні, свідчить про активну громадянську позицію та бажання участі у формуванні державної політики.

• Ініціатива надати пріоритетний прийом на роботу демобілізованим з ЗСУ після початку війни має підтримку громадян.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час на набір необхідної кількості голосів значно зменшився, що свідчить про зростання уваги громадськості до важливих питань країни.

• Запропонована петиція є важливим кроком у розвитку демократичних процесів в Україні та демонструє активну громадянську позицію українського суспільства.

Згідно з останніми змінами, які внесено до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відтепер багато українських громадян, що перебувають за кордоном, стикаються з новими вимогами щодо повернення до Батьківщини. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року під номером 563 встановлює, що особи, які перебувають за межами країни протягом тривалого періоду, повинні повернутися на територію України до 16 червня цього року.

Ці нові правила зачіпають широке коло громадян, які мають українське громадянство та проживають за кордоном більше трьох місяців. Вони зобов'язані повернутися на батьківщину протягом 30 днів з моменту набуття чинності постанови та здійснити реєстрацію у відповідних територіальних центрах комплектування до визначеної дати.

Ця ініціатива визначає, що українці, які перебувають за кордоном, несуть ті ж самі обов'язки перед державою, що й ті, що залишилися на території України. Таким чином, вони також зобов'язані зареєструватися у військових органах для подальшого ведення військового обліку.

Застосування цих нових норм призведе до того, що більшість українських чоловіків, що проживають за кордоном, будуть змушені повернутися до країни, щоб виконати встановлені законом вимоги.

Ті, хто планує виїхати за кордон у майбутньому, вже не будуть зніматися з військового обліку.

Консульства допомагатимуть військовозобов’язаним українцям повернутися на батьківщину, а також інформуватимуть від імені територіальних центрів комплектування призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на консульському обліку.

У своєму виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Юрій Содоль, висловив серйозну стурбованість щодо критичного дефіциту в особовому складі української армії. Він відзначив, що ця проблема має вирішальне значення для забезпечення безпеки та обороноздатності країни. В своєму виступі генерал-лейтенант Содоль наголосив на тому, що угруповання військ "Хортиця", яке перебуває під його командуванням, стикається з серйозними викликами через недостатню кількість військовослужбовців. Він зазначив, що відділення, які зазвичай повинні складатися з 8-10 осіб, зараз змушені функціонувати з мінімальним складом від 2 до 4 бійців. Це значно підірвало боєздатність та ефективність оборони, особливо у зв'язку з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач ЗСУ підкреслив, що основне навантаження лежить на особовому складі механізованих та піхотних підрозділів, і що з недостатньою кількістю бійців в складі важко забезпечити ефективний захист на всьому фронті. Він висловив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені захищати значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Закликавши народних депутатів до дієвих заходів, генерал-лейтенант Содоль звернувся до необхідності прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю військовослужбовців та гарантувати ефективний захист країни в умовах зростаючої загрози.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль виклав серйозні обгрунтування стосовно недостатньої кількості особового складу української армії, яка суттєво ускладнює обороноздатність країни. Він підкреслив, що це проблема стає ключовою, особливо в контексті нових загроз, які стали актуальними в сучасному військовому конфлікті, зокрема дронів-камікадзе та FPV-дронів. Генерал-лейтенант Содоль закликав до прийняття конкретних заходів, зокрема прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити армію необхідною кількістю бійців та забезпечити ефективний захист країни. Його виступ підкреслив необхідність термінової реакції та спільних зусиль для забезпечення безпеки та суверенітету України.