Неділя, 20 Квітня, 2025

Вадим Гутцайт найбільш фаховий спортивний корупціонер України

Важливі новини

Адвокат Роберт Амстердам розкриває звіт про напади на УПЦ та її священиків: нові докази та виклики

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам у своєму відеозверненні повідомив про складений ним звіт, який налічує понад 250 сторінок з доказами нападів на УПЦ, церкви та священиків. Він відзначив, що законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є проявом мови ненависті та закликав уряд України припинити його розгляд. Амстердам також наголосив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і відмежовується від ідеології "русского мира". Він цитував заяву митрополита Київського Онуфрія про будівництво "божого миру". Закликаючи до підтримки України з боку США, Амстердам підкреслив критичне значення цієї підтримки і висловив обурення щодо можливих наслідків для міжнародної репутації Сполучених Штатів після подій у Кабулі та Києві.

Звіт, складений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, містить значну кількість доказів нападів на УПЦ та її священиків. Його заява про те, що законопроект 8371 є проявом мови ненависті та заклик до уряду припинити його розгляд, підкреслює необхідність захисту релігійних прав та свободи в Україні. Відзначаючи відсутність зв'язків УПЦ з Московським патріархатом та підтримку держави Україна, адвокат підкреслив важливість утримання країни від внутрішніх конфліктів та розділення населення. Його заклик до підтримки України з боку США свідчить про необхідність міжнародної солідарності та підтримки в обличчі загрози агресії та порушення прав людини.

Топменеджер «Нафтогазу» отримав благодійну допомогу, маючи мільйонні доходи

Директор з питань етики та комплаєнсу АТ «Нафтогаз України» Євген Калінін, заробляючи понад 450 тис. гривень щомісяця та накопичивши понад 2,5 млн гривень у валюті, отримав від компанії благодійну допомогу. Це викликало питання щодо доцільності таких виплат, враховуючи його фінансовий стан. За декларацією, Калінін зареєстрований у Гостомелі (Київська область, Бучанський район). Хоча в документі не […]

The post Топменеджер «Нафтогазу» отримав благодійну допомогу, маючи мільйонні доходи first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Аналіз законопроекту щодо мобілізації: погляд українського громадського діяча та військового Олега Симороза

Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, ретельно проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, прийнятий Радою на першому читанні, приходить до висновку, що більшість положень у цьому документі — це лише марні слова. За інформацією УНІАН, він зазначив: "Я сподівався побачити у законопроєкті новаторські рішення, що могли б відновити довіру до системи. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, стосовно фінансового забезпечення військовослужбовців — Міноборони обіцяли додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень. Але у тексті законопроєкту я не знайшов жодної згадки про цю винагороду. Крім того, фінансове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень повинно супроводжуватися додатковою відзнакою за участь у бойових діях, це слід чітко врегулювати".

Симороз також висловив свої зауваження щодо процедури демобілізації українських військовослужбовців: "Ви подаєте рапорт, але поки ставка не приймає рішення стосовно конкретної категорії військовослужбовців, демобілізація не відбудеться. Фактично, це може зайняти більше, ніж 36 місяців. Крім того, процес повинен бути справедливим. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовим, який знаходиться в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася як два дні".

Симороз також висловив свої сумніви стосовно "рівного військового обліку для всіх". У законопроєкті запропоновано позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в Збройних Силах. "У цьому документі все написано дуже хитро. Здається, що правоохоронців позбавлять права на відстрочку. Проте, аналізуючи, хто насправді є держслужбовцями, я зрозумів, що з 140 тисяч працівників Національної поліції лише 4 тисячі належать до категорії держслужбовців. Більшість з них — це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не є держслужбовцями і зберігають право на відстрочку", — продовжує Симороз.

Правозахисник висловив і свої сумніви щодо "електронного кабінету призовника", куди згідно з документом, територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати надсилатимуть електронні повістки: "Я радий, що уряд на 100% впевнений, що всі в нашій країні мають смартфони. Я б порадив їм зняти рожеві окуляри і подивитися навколо. Адже історії про витік інформації з 'Дія', а також проблеми з електронним голосуванням під час 'Євробачення' показали, що цифровізація не завжди працює на сто відсотків. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані такій системі". Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблем корупції у системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

Персональні дані обробляють інші установи, а не лише територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати. Проте, те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів, це просто жахливо. Вас забирають телефони при вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі панує тотальна корупція, а співробітники не вміють адекватно спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно пора було встановити цивільних менеджерів, фахівців з управління, психологів. І зробити весь процес абсолютно прозорим, а не приховувати за вухом державної таємниці. У нас є центри адміністративних послуг, і вони мають перетворитися на центри надання військових послуг. Громадяни повинні мати повну довіру до системи. Вони повинні бачити, що всі процеси відкриті і прозорі. Але, замість цього, коли ви заходите в військкомат, ваш телефон майже буквально вибивають із ваших рук", — додає він.

Зі свого боку, ми зауважимо, що терор територіальних центрів кваліфікації на вулицях країни вже повністю дискредитував ідею мобілізації та спричинив глибокий розкол і неприйняття дій військкоматів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію, Україну справді чекає тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна вводить нове кріпосне право, де у громадян будуть лише обов'язки і жодних прав.

У вищезгаданій статті відображено критичний погляд українського громадського діяча і військового Олега Симороза на законопроєкт про мобілізацію, який був ухвалений Радою в першому читанні. Він вказує на численні проблеми та недоліки у системі військового обліку, недостатню прозорість процесу мобілізації, та загрозу тотального контролю над чоловічим населенням в разі ухвалення даного закону. Зокрема, він висловлює обурення щодо тотальної корупції, яка панує у військкоматах, та вимагає переорганізації системи управління та забезпечення військових послуг шляхом впровадження цивільних менеджерів та збільшення прозорості та відкритості процесу. Висновки цієї статті вказують на необхідність ретельного перегляду та доопрацювання законопроєкту про мобілізацію з метою забезпечення захисту прав громадян та підвищення довіри до системи.

Що насправді руйнує українську енергетику – Андріан Прокіп

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Корупція в Україні – найгостріша проблема країни

Згідно з аналітичним звітом “Корупція в Україні у 2024 році”, опублікованим Національним антикорупційним бюро України (НАБУ), корупція залишається однією з найгостріших проблем країни. У звіті зазначається, що 91,4% громадян вважають корупцію дуже або дещо поширеною. Цей показник зріс на 3,5% порівняно з 2023 роком, що свідчить про загострення проблеми в суспільному сприйнятті. Інфографіка Національного антикорупційного […]

The post Корупція в Україні – найгостріша проблема країни first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Розслідування зосереджується на періоді, коли Гутцайт очолював міністерство, і розглядає різні аспекти його роботи. Особлива увага приділяється питанням ефективності управління та використання бюджетних коштів у спортивній сфері.

7 вересня 2021 Вадим Маркович розповідав у прямому ефірі, що у Міністерстві зовсім немає корупції.

За словами Гутцайта, Мінмолодьспорту «контролює ситуацію» з корупцією: є аудитор, який перевіряє фінансову звітність, а також перевірки здійснюють правоохоронні органи.

«Я не міністр внутрішніх справ. Якщо є якісь питання, повинні працювати правоохоронні органи. Якщо я відчуваю щось, я ж теж бачу, що відбувається, то певним видам спорту даю “по руках”», — сказав він. (до цих слів ми трохи пізніше повернемось)

На уточнювальне питання ведучого про галузі спорту, в яких є корупція, Гутцайт відповів: «Корупції в нас немає… Хто це сказав?» Після згадки про скандал із договірними матчами у футболі він прокоментував: «У футболі бачимо, що після того ми нічого не чули».

«”Договірняки” в інших федераціях — чи на національних чемпіонатах, чи на інших міжнародних змаганнях — я такого ще не чув», — підсумував міністр.

Але коли тільки Гутцайт зайшов на посаду міністра, то вже перебував під слідством за розкрадання будучи ще директором департаменту молоді та спорту КМДА

“Човни Гутцайта”

13 вересня 2020 року Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом злочину. В ході розслідування було встановлено, що посадові особи Департаменту молоді та спорту КМДА впровадили злочинну схему, пов’язану з розкраданням бюджетних коштів, виділених на закупівлю спортивних човнів для дитячо-юнацьких шкіл Києва.

З 2016 року з державного бюджету виділялися кошти на придбання спортивних човнів для занять академічним веслуванням, розпорядником яких був департамент молоді та спорту КМДА. У 2016 році було виділено 1 860 000 гривень, у 2017 році – 2 480 000 гривень, у 2018 році – 2 399 000 гривень, у 2019 році – 8 100 000 гривень.

Більшість тендерів, які проводив департамент, виграв приватний підприємець, тренер ДЮСШ «Буревісник», завдяки штучним вимогам, створеним під конкретного учасника. Цей підприємець через директора ДЮСШ «Буревісник» був підконтрольний директору департаменту КМДА Вадиму Гутцайту та його заступнику.

Так фігуранти справи розподіляли між собою та іншими посадовими особами департаменту прибуток, отриманий фактично за доставку човнів з Білорусі, Італії та Німеччини. Вартість одного спортивного гоночного човна для академічного веслування (четвірка парна 4Х Empacher R48) з доставкою і розмитненням з Німеччини становить 600 000 гривень, але за умовами тендеру ДЮСШ придбала його за 1 млн гривень, а 400 000 гривень отримували чиновники.

Крім того, протягом 2016-2019 років співробітники департаменту КМДА давали вказівки підконтрольному їм директору дитячо-юнацької спортивної школи «Регата» підписувати підроблені податкові накладні з постачання на баланс школи спортивних човнів. Наприклад у 2019, згідно з накладними, в ДЮСШ “Регата” нібито були поставлені три човни німецького виробництва (марки Empacher) за 2 249 000 гривень.

Але з приходом до влади Володимира Зеленського, Гутцайт, замість того щоб сісти за грати став міністром молоді та спорту, а про справу просто “забули”.

Міністр розпилу на Спорту

А з новою посадою з’явилися і нові корупційні апетити.

2 серпня 2023 року з журналістського розслідування “Стопкор” стало відомо, що державна установа, підпорядкована Міністерству молоді та спорту України, купує авіаквитки для спортсменів, які літають за кордон на змагання, за цінами, що в кілька разів перевищують вартість квитків на сайтах авіаперевізників.

Зокрема, у квітні цього року ГУ придбало квитки з Катовіце до Франкфурта за понад 17 тис. грн, тоді як на сьогодні такі квитки можна було придбати за ціною до трьох тисяч гривень.

ГУ також закупило квитки з Франкфурта до Сеула по 55 000 грн, хоча на сайтах перевізників їх вартість становить близько 20 000 грн. Аналогічна ситуація склалася з квитками з Варшави до Фуншалу та у зворотному напрямку до Відня, які були придбані на 55% дорожче, ніж їх вартість на офіційних сайтах.

ГУ придбало квитки економ-класу за ціною бізнес-класу. Наприклад, квитки на поїздки Прага-Варшава-Вільнюс-Варшава-Прага були придбані за 24 010 грн, тоді як на офіційному сайті Lot Airlines вони коштували 17 851 грн. У підсумку, за договором було сплачено 159 610 грн, що на 45% дорожче від ринкової вартості.

Більшість тендерів на закупівлю проїзних документів вигравало ТОВ «Персей-Тревел», яке очолює Олег Кучеренко. Ця компанія отримала близько 50% комісії на кожному договорі, що для туристичного ринку є нереально високою цифрою. Виглядає так, ніби тендери проводяться під одну компанію, яка вигравала та за схемами закуповувала квитки, віддаючи різницю замовнику.

Тоді журналісти звернулися до міністра молоді та спорту за роз’ясненнями щодо закупівлі авіаквитків за завищеними цінами, але на дзвінки та повідомлення він не відповідав.

Торгівля дозволами на виїзд з України

А тепер повертаємось до вислову “даю по руках”, у вересні 2023 року з’явилася інформація, що Гутцайт очолив схему по торгівлі дозволами на виїзд за кордон через своє міністерство.

Через значний резонанс в ЗМІ Гутцайту наполегливо рекомендували піти з посади міністра, що він і зробив.

Осередок ОПЗЖ у Національному олімпійському комітеті

У листопаді 2022 Нестор Шуфрич і Григорій Суркіс стали членами НОК України, що на фоні агресії РФ викликало неоднозначну реакцію в суспільстві. Але такі гучні імена прикрили призначення у НОК інших проросійських діячів.

Новообраний президент НОК Гутцайт зібрав навколо себе “золоту” команду, 80% якої взагалі не мають жодного відношення до спорту. Хіба можна вважати спортом корупцію, боротьбу за місце в списку ОПЗЖ чи рекет у 90-ті?

Серед них:

Валерій Борзов – член СДПУ(о) 2001-2006, у 2012-му був усунений з посади президента Федерації легкої атлетики за корупцію

Сергій Бубка – член Партії регіонів (2002-2005), вийшов з партії після обрання на посаду президента НОК

Андрій Вінграновський – член ОПЗЖ

Олександр Волков – член Партії регіонів (2007-2014)

Олександр Герега – народний депутат від Партії регіонів (2012-2014), голосував за диктаторські закони 16 січня 2014-го

Ірина Дерюгіна – FIG висунула їй звинувачення в підкупі суддів, тиску на них, впливі на остаточні результати змагань та інших порушеннях

Олександр Зац – член Партії регіонів (2006-2014), його пов’язує міцна особиста дружба з Борисом Колесніковим, партнер Бориса за бізнесом

Роман Мулик – член Партії регіонів (2010-2014)

Андрій Мельник – підозрювався у причетністості до викрадення, катування та вимагання 200 млн. дол. у колишнього гендиректора ПрАТ «Нафтогазвидобування», а нині – народного депутата Семінського

Олександр Мендусь – колишній член Партії регіонів

Мирослав Карабін – колишній член Партії регіонів

Олег Корбан – член ОПЗЖ з 2019 року

Михайло Кошляк – з 2020 року є депутатом Дніпропетровської обласної ради від ОПЗЖ

Вадим Павленко – депутат Київської облради від Партії регіонів (2010-2015)

Ігор Лисов – член Партії регіонів (2007-2014), скандальний київський забудовник

Сергй Лагур – разом із екс-регіоналом, а після вбивства у ДТП людини втікачем з країни Петром Димінським був співвласником нафтопереробного комплексу (НПК) Галичина у Львівській області

Віктор Ремський – колишній «правоохоронець», причетний до фальсифікації і вибивання «добровільних зізнань» з фігурантів «справи Павличенків»

Олександр Симоненко – член ОПЗЖ

Віктор Христоєв – колишній член Партії регіонів

Олександр Удовиченко – колишній член Партії регіонів

Ніна Уманець — після 2014 року хизувалась фото з Путіним

Сергій Кушнірюк – відсторонювався з поста головного тренера збірної України з гандболу через корупцію, на нього відкривали кримінальну справу

Бізнес у росії та цікаві бізнес-партнери

Після призначення Гутцайта на посаду міністра з’явилася інформація про його частку бізнесу у Росії.

У 2018 році Гутцайт був одним із співвласників російського ТОВ “Альтаїр” (СТО “Чемпіон” у Лубні під Москвою) разом із відомими російськими фехтувальниками Ільгаром Мамедовим і Станіславом Поздняковим (нинішній президент Олімпійського комітету Росії).

Наразі Гутцайт не зазначений серед співзасновників “Альтаїру”, але історія змін у російських реєстрах вказує, що свою частку він передав Мамедову. Ільгар Мамедов є багаторічним головним тренером збірної Росії з фехтування і має звання полковника Збройних сил РФ.

Окрім Ільгара Мамедова “радує” і другий бізнес-партнер Гутцайта – президент Олімпійского комитета Росії Станислав Поздняков.

Звісно навряд Вадиму Гутцайту “автомийка на болотах” приносила значні доходи, але самі факти дружби та наявності спільного бізнесу Гуцайта із полковником ЗС РФ та найближчим оточенням президента країни-агресора викликає більше запитань, ніж відповідей.

Останні новини